9 вересня стало відомо, що кримінальне провадження стосовно депутатки Дніпропетровської обласної ради Маріанни Кізіярової було передано до суду. За інформацією Інформатора, уточнено, у якому суді відбудеться розгляд справи, а також коли заплановане перше засідання. Державне бюро розслідувань (ДБР) підозрює політичну діячку у фіктивній військовій службі у Збройних Силах України (ЗСУ) та отриманні неправомірної вигоди за відсутності реальної участі у службі. Натомість сама депутатка наполягає, що справа є сфальсифікованою й звинувачує ДБР у недоброчесності.
Розслідування було завершено, і справу передано до судового розгляду. Згідно з отриманою інформацією, підготовче засідання у справі Маріанни Кізіярової та її чоловіка Дмитра Кізіярова як обвинувачених (а не підозрюваних) заплановано провести 7 жовтня о 15:00 у Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області. Справу розглядатиме суддя Анатолій Петрович Косюк, а обвинуваченого підтримуватиме прокурор Євген Скрипник із Дніпропетровської обласної прокуратури. Засідання приділятимуть увагу місцеві ЗМІ.
Розташування суду за межами обласного центру, на думку експертів, може зменшити можливості впливу на процес з боку осіб з Дніпра. Інформатор планує ретельно відслідковувати хід судового розгляду, звертаючи увагу на те, чи не буде справа навмисно затягуватися, що часто трапляється у справах за участі впливових персон, зокрема політиків і високопосадовців місцевого рівня.
Підозри проти депутатки Дніпропетровської обласної ради Маріанни Кізіярової (до шлюбу Мірошніченко) полягають у тому, що разом із двома військовослужбовцями (один із яких згодом став її чоловіком) вона нібито фіктивно була оформлена на військову службу наприкінці 2023 року. За версією ДБР, фактично не проходила службу, але отримала понад 200 тисяч гривень виплат, які використала на власні потреби. Про це повідомляло Державне бюро розслідувань у червні. Депутатку звинувачують у тому, що вона не брала участі у бойових діях, перебувала на Донеччині лише декілька днів, а на судовому засіданні не змогла назвати ані власну зброю, ані військову спеціальність.
За скоєне Кізіяровій загрожує до десяти років позбавлення волі. Їй висунуто підозру за частиною 4 статті 409 Кримінального кодексу України (ухилення від військової служби). Окрім кримінального переслідування, разом із чоловіком їй оголошено цивільний позов про відшкодування незаконно отриманих коштів, за умови доведення їхньої провини в суді.
23 червня у Центральному (Кіровському) районному суді міста Дніпро було застосовано запобіжний захід для Кізіярової у вигляді тримання під вартою строком 52 дні. Втім, вона встигла внести заставу у розмірі 757 тисяч гривень, вийшла на свободу і уникла перебування у слідчому ізоляторі. За її словами, на цю суму довелося брати кошти в борг. Окрім того, депутатка зобов’язана з’являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками (зокрема, заборонено контактувати навіть із чоловіком), здати на зберігання документи для виїзду з України та не залишати місце проживання в Обухівці без дозволу слідчих. Вона намагалася оскаржити розмір застави та зменшити її до 161 тисячі гривень, але суд відхилив це клопотання.
Щодо чоловіка Кізіярової, у червні також застосовано запобіжний захід у формі застави на суму 181 тисячу 680 гривень та особистих зобов’язань, з урахуванням його військової служби. За даними слідства, він, виконуючи обов’язки заступника командира військової частини, сприяв працевлаштуванню депутатки у ЗСУ.
Маріанна Мірошніченко (тепер Кізіярова) з 2020 року є депутаткою Дніпропетровської обласної ради від політичної партії «Пропозиція», кандидаткою по АНД та Індустріальному районах міста Дніпра. Одним із лідерів партії є мер Дніпра Борис Філатов. У 2015 році Маріанна балотувалася до міської ради Дніпра від політичної сили «Укроп», але тоді депутаткою не стала. Військову службу вона проходила близько року (до січня 2025 року включно) у складі 128-ї бригади територіальної оборони «Дике Поле», перебуваючи за цей час на різних посадах.
Слідство встановило, що депутатка пройшла військово-лікарську комісію, отримала направлення до навчального центру, а також військове звання «солдат». Однак за сприяння свого знайомого, заступника командира військової частини, фактично не брала участі у навчальних заходах і службі. За інформацією ДБР:
- Водій кілька разів привозив її лише для формального оформлення документів, після чого вона займалася власними справами.
- Подальшу «службу» депутатка продовжила у частині свого покровителя.
- Там її числили на різних посадах: від оператора взводу розвідки і коригування ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) до телефоністки та працівниці групи комунікацій штабу.
- Проте насправді депутатка не виконувала жодних службових обов’язків.
У 2024 році вона отримала від своєї військової частини 447 тисяч 618 гривень у вигляді різних виплат (забезпечення, винагороди, допомоги), а також 3 302 гривні від Пенсійного фонду. За її власною декларацією, вона отримала статус учасниці бойових дій (УБД). У 2023 році депутатка отримала 34 тисячі 995 гривень за військову підготовку у навчальному центрі.
У липні стало відомо, що начальник цього навчального центру, який не належить до 128-ї бригади, а є окремою військовою одиницею, був визнаний винним у сприянні фіктивній службі та розтраті. Йому присудили покарання у вигляді п’яти років і одного місяця позбавлення волі, але з умовним строком. Військовий визнав свою провину та відшкодував безпідставно виплачені кошти, які були нараховані депутатці.
18 вересня 2025 року у Дніпрі, в одному з гральних закладів міста, затримали офіцера ЗСУ, який нібито допомагав Кізіяровій (тоді ще за прізвищем Мірошніченко) уникати служби. Раніше суд звільнив цього військовослужбовця від покарання з огляду на щире каяття й призначив йому випробувальний термін на три роки. За даними правоохоронців, підозрюваний разом із двома цивільними спільниками підшукували платоспроможних військових і організовували імовірний їхній втечу з військової частини з подальшим виїздом до країн Європейського Союзу.
Коментарі Маріанни Кізіярової щодо справи
- Депутатка стверджує, що особисто пройшла всі 45 днів навчання.
- Отримала військове звання «солдат» і спеціальність, пов’язану з фінансами.
- Зазначає, що прослужила у ЗСУ 14 місяців.
- Звільнилася добровільно через сімейні обставини.
- Як підтвердження, публікує власні фотографії та переписки з військовими, де згадується її допомога під час волонтерської діяльності.
- Заяви й докази, надані ДБР, депутатка оцінила як «склейку» — штучний монтаж аудіозаписів, а висунуті звинувачення назвала наклепом.
- За її словами, записи нібито зробив її колишній чоловік під час сімейних суперечок і міг передати матеріали її політичним опонентам та правоохоронним органам.
- З цих уривків, які не стосувалися теми, було змонтовано відео із підставленими репліками, що й продемонструвало ДБР.
Розслідування подібних справ у інших регіонах України
Ця справа може стати першою, яку буде доведено до кінця судом у випадках подібних кримінальних проваджень. Адже Маріанна Кізіярова — не єдина політична або чиновницька особа, яку підозрюють у фіктивній службі у ЗСУ. Такі матеріали наявні і щодо інших представників влади, активістів та депутатів місцевих рад у різних містах України. Станом на сьогодні жоден із них за це не потрапив до ув’язнення.
ДБР також розслідувало справу щодо ухилення від військової служби трьох депутатів Київської міської ради:
- Керівник апарату Київської міської військової адміністрації (КМВА) Дмитро Загуменний незаконно оформив відрядження трьох депутатів Київради і помічника одного з них з військової частини (241-та бригада територіальної оборони), яка брала участь у бойових діях, до КМВА.
- Внаслідок цього, поки бойові підрозділи протистоять агресору, київські депутати отримували державні виплати за службу та знаходилися у столиці, займаючись власними справами.
- Фігуранти справи майже рік не з’являлися на службу, але отримували виплати.
- Серед обвинувачених: Ігор Хацевич і Олег Левченко (обидва від партії «Європейська солідарність»), Михайло Терентьєв («УДАР») та помічник Хацевича Олег Шпак.
- Їм повідомлено про підозру за частиною 4 статті 409 та частиною 2 статті 28 Кримінального кодексу України. Санкція цих норм передбачає до 10 років позбавлення волі.
- У ЄС справу охарактеризували як політичне переслідування з боку влади.
Михайла Терентьєва у лютому 2025 року заарештували за підозрою у привласненні столичної землі (він був головою депутатської земельної комісії). Вже в березні він вийшов під заставу у 20 мільйонів гривень. Після цього не брав участі у депутатських засіданнях, посилаючись на службу у Національній гвардії у Іміджевидавничому центрі. У травні партія «УДАР» намагалася позбавити Терентьєва депутатського мандату, проте він через суд домігся відтермінування цього рішення до завершення розгляду справи.
Окрім цього, відомі інші аналогічні випадки:
- Олександр Царенко, депутат Вінницької обласної ради, мобілізувався на початку повномасштабної війни до Сил територіальної оборони ЗСУ. У листопаді 2022 року він повідомив командуванню про необхідність виконання завдань із залучення благодійної допомоги поза межами військової частини, тоді як фактично перебував вдома у місті Тульчин і не проходив службу до травня 2023 року. За цим фактом йому інкримінують ухилення від служби, шахрайство та неправомірне отримання понад 200 тисяч гривень військових виплат під час прогулу.
- Олексій Лось, депутат Семенівської міської ради Чернігівщини, був мобілізований до Державної прикордонної служби, але протягом п’яти місяців не з’являвся до частини, незаконно отримавши понад 157 тисяч гривень. Його керівник не помічав відсутності співслужбовця. У цій справі теж висунуто підозри за тими ж статтями – ухилення від служби й шахрайство.
Таким чином, тема фіктивної військової служби серед посадовців, депутатів та військовослужбовців залишається актуальною для уваги правоохоронних органів та суспільства.
