У Києві розпочалися комплексні роботи з музеєфікації фундаментів Надбрамної церкви Михайлівського Золотоверхого монастиря, спорудженої у XII столітті. Про це інформує громадська організація “Україна Інкогніта”.
Археологічні дослідження, проведені у 1998–1999 роках, виявили підмурки та частину стін унікальної споруди, яка виконувала функцію брами монастиря та виходила на Боричів узвіз. У стіні брами було виявлено два склепи: один із них містив людські останки, а з іншого боку розташовується абсида церкви.
Після завершення розкопок над фундаментами збудували павільйон, однак об’єкт не було внесено до Реєстру пам’яток і фактично забуто протягом приблизно 25 років. Зараз, за ініціативою Інституту археології Національної академії наук України, Державної інспекції з охорони археологічної спадщини “Стародавній Київ” та Комунального закладу “Центр консервації предметів археології”, стартували роботи з розчищення і впорядкування музейного простору.
Особливу наукову цінність становлять дві плінфи з відбитками собачих лап, яким приблизно 900 років. У процесі досліджень та впорядкування беруть участь:
– археологи;
– студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– представники Києво-Могилянської академії;
– члени громадських організацій “Ахаїка” та “Україна Інкогніта”.
Державна інспекція “Стародавній Київ” ініціювала розробку необхідної облікової документації для внесення фундаментів до Реєстру пам’яток. Очікується, що з часом у столиці постане новий музей, який збереже унікальну архітектурну та історичну спадщину XII століття і стане важливою перлиною історичного Києва.
Нагадаємо, що раніше в Михайлівському Золотоверхому монастирі було створено цифрову копію пірофілітового вершника (відео додається).
