Начальник ГУР Кирило Буданов прокоментував заяву президента Росії Володимира Путіна про те, що росіяни контролюють території, куди ступає нога російського солдата: «Правильно підмічено — там, куди вони дійдуть, встановлять свій контроль. Хіба хтось це не розуміє? Сподіваюся, що розуміє кожен. І громадянам варто зробити з цього один простий висновок: необхідно реально захищати державу, а не ховатися від ТЦК чи подібних структур. Адже інакше прийде ТЦК Російської Федерації, як це вже трапилося на окупованих територіях, де цей процес активно триває, повірте мені».
Відомий волонтер Сергій Притула звернув увагу на головного союзника України у складних умовах, зокрема після відчутної зради з боку США: «Коли мене запитують: “Хто наш найбільший союзник?”, я завжди відповідаю — ми самі. Ми давно змінилися, подорослішали. Якщо раніше, у 2016 році, волонтери знали один одного поіменно, сьогодні волонтерство — масове явище. Ми набули нових умінь і досвіду, яких не мали до 2022 року. Ми першими у світі розробляємо інноваційні підходи у сфері розвитку безпілотних систем. Те, що ми вигадуємо на полі бою, вивчають усі армії планети. Фонди й волонтери задовольняють тисячі запитів військових — від БПЛА до супутникових систем зв’язку. Таким чином, найкращим союзом є поєднання громадянського суспільства із армією, народу із воїном».
Народний депутат Володимир Ар’єв торкнувся теми тривалості війни та перспективи перемоги: «Зараз особливо непросто. Багато хто сподівався хоча б на призупинення бойових дій. Проте поки Путін має ресурси, він не припинить агресію. Не хочу лякати вас страшними прогнозами, однак війни такої інтенсивності зазвичай не тривають надто довго. Цей рік і, можливо, наступний нам треба буде витримати. Коли настала затишшя, остаточного миру все одно не буде. Тому план виживання України грунтується на підтримці військово-промислового комплексу і Збройних сил, а також на ефективній протидії інформаційній війні, зокрема й на територіях наших партнерів. Звичайно, важливі фортифікаційні роботи вздовж лінії зіткнення з ворогом».
Громадський діяч Віктор Таран висловив обурення через те, що через Україну по нафтопроводу «Дружба» досі транспортується російська нафта, що постачається до Угорщини та Словаччини, які позиціонуються як недружні держави. Щоденний обсяг перевищує 250 тисяч барелів, що становить близько 6 мільярдів доларів на рік, які постачаються Росії для виробництва ракет, дронів і танків. Він зазначив: «Продавшись за дешеву нафту, Угорщина та Словаччина одночасно блокують європейські санкції проти Росії руками та дозволяють їй заробляти іншою рукою. Вони не лише заблокували 18-й пакет санкцій, а й перешкоджають інтеграції України до Європейського Союзу. Хотілося б почути від уряду відповіді на такі питання: чому ми досі годуємо агресора? Що це за “Дружба” — трубопровід, що збагачує ворогів і спричиняє смерть українцям? Коли нарешті припинять транзит російської нафти?»
Громадський активіст Андрій Смолій розповів про існування на території України «двох країн», незважаючи на російське вторгнення. За його словами:
-
Перша Україна протягом 34 років відчайдушно бореться за своє життя, незалежність, державну мову, історію і місце на мапі світу. Вона бореться з повною віддачею в критичні моменти — у 2014 році, початку 2022-го і, можливо, у 2025-му. Ця Україна розуміє, що без боротьби за своє — не буде ні України, ні українців, а натомість — Росія, концтабори, «русскій мір» і «русскій язик».
- Друга «Україна» сформувалась у радянський період, під впливом кривавих рублів і московської пропаганди. Це країна «Вєрки Сєрдючки» з поширеною любов’ю до «русского языка», Пушкіна, «хароших русскіх», з відомим аргументом «какая разніца, лішь би чєлавєк був хароший».
Журналіст Сергій Тихий підкреслив важливість не впадати у відчай, звертаючись до слів Івана Франка: «Це остання війна! Це час, коли людство стає до бою зі звірством, коли воля бореться з неволею… Ми не маємо історичного права на песимізм. Переможемо! Саме це слово я великими літерами розмістив у своєму Фейсбуці вранці 24 лютого 2022 року і повторюю його сьогодні, в липневу ніч 2025 року, коли у небі над нами дзижчать російські "шахеди", а наша ППО успішно їх знищує».
Публіцист і журналіст Віталій Портников відреагував на заяву голови МЗС Китаю Ван Ї, який наголосив, що Пекін не може допустити поразки Росії. Він пояснив: «Україні варто усвідомити, що з Китаєм треба вести переговори так само, як із Росією, — там розуміють лише мову сили. Будь-які спроби компромісу китайська влада сприймає як прояв слабкості. Неможливо домовитися з державою, яка вважає крах незалежності України невід’ємною умовою свого економічного процвітання. Саме тому Україна має разом із Західними партнерами посилювати тиск на Пекін з метою зменшення рівня економічної співпраці з Москвою, а одночасно активно розвивати зв’язки з Тайванем. Якщо ж ми будемо покладатися лише на доброзичливість китайського керівництва та сподіватися заробити на китайських інвестиціях, то приречені на поразку».
Старший аналітик Центру ініціатив «Повернись живим» Микола Бєлєсков розповів про масштабні руйнування у житлових районах, спричинені атаками російських безпілотників. На його думку, найбільш економічно виправданим рішенням було б активне виробництво дронів-перехоплювачів, здатних захищати українські міста. Цей процес вже розпочато, однак його слід негайно розширити, щоб відповідати викликам, які стоять перед країною. Він зауважує, що не можна втрачати час, а влада у Києві має оперативно запропонувати технологічні засоби у необхідних обсягах, щоб ефективно нейтралізувати загрозу, яку становить зростаючий флот безпілотників, що постійно поповнюється за вказівкою Путіна.
