Інтерв’ю з головою правління Страхової компанії «ІНГО», Андрієм Семченком. Текст: Лідія Гришан.
—
Андрій Семченко розповів про свій шлях у страхуванні, на якому працює понад 18 років. За його словами, початок кар’єри припав на студентські роки, коли він працював агентом з продажу страхування життя — продукту, який, з його слів, непросто продавати через специфіку. Саме ця робота дала йому цінний досвід спілкування з клієнтами та розуміння важливості страхування. Після університету Андрій працював в компанії «Дженералі» на посаді андерайтера, де навчався за західними стандартами близько чотирьох років, що стало для нього «великою школою» та якісною базою знань. Коли «Дженералі» готувалася залишити український ринок, йому порекомендували перейти до «ІНГО» — провідної української страхової компанії. У «ІНГО» Андрій прийшов начальником відділу, відповідального за роботу з міжнародними брокерами та компаніями, згодом очолив і весь андерайтинг, усі канали продажів, тобто фактично керував корпоративною вертикаллю від укладання договорів до врегулювання страхових випадків.
—
На запитання про стан ринку страхування Семченко відзначає, що реформування ще не завершено. Він нагадує, що колись в Україні діяло близько тисячі страхових компаній, наразі залишилося 51 активний ризиковий страховик, і цей процес скорочення триватиме.
Експерт прогнозує, що найближчими трьома роками на ринку залишиться від 30 до 40 страхових компаній із фокусом на фінансово стійкі та розвинуті структурі. Підтвердженням цього є зростання концентрації, де частка топ-5 компаній за обсягом страхових премій у 2024 році збільшилася з 39% до 42%, а топ-10 — з 65% до 71%. Очікується, що найближчими роками ТОП-10 витіснить до 75-85% ринку.
Регуляторні вимоги Нацбанку щодо:
– достатності капіталу;
– прозорості походження коштів;
– побудови корпоративного управління;
– андерайтингу;
– аудиту
– орієнтовані на захист інтересів споживачів та підвищення якості компаній.
Крім того, бізнес страхування в Україні поступово набирає популярності. Медійний інтерес та публікації, а також діяльність Motorноho бюро сприяють підвищенню довіри населення до страхових послуг. Водночас співвідношення страхового сектору до ВВП в Україні складає лише 0,74%, що суттєво нижче середньосвітових показників, тому ринок має великий потенціал для зростання. Семченко також наголошує на важливості наближення українських норм до європейських стандартів, підкреслюючи ефективну роботу Нацбанку в цьому напрямку.
—
Щодо кадрової ситуації, співрозмовник зазначає, що компанія уже тривалий час тісно співпрацює з Київським національним економічним університетом, постійно залучає талановиту молодь та кваліфікованих фахівців, у тому числі тих, що переїхали з інших регіонів України, зокрема з Маріуполя. В «ІНГО» є працівники з понад 25-річним стажем. Основна кадрова політика компанії полягає в тому, щоб зберегти найкращі традиції, доповнивши їх інноваціями та свіжими ідеями.
Проте Семченко визнає, що на ринку існує гостра нестача кваліфікованих спеціалістів, зокрема актуаріїв та андерайтерів. Пошук таких фахівців ускладнений, а наповнення вакансій займає тривалий час.
—
Як голова правління, Андрій Семченко планує продовжувати розвиток компанії в рамках комерційної структури з акцентом на стабільність та прибутковість для акціонерів. Поки не передбачаються різкі зміни чи прориви у стратегії, але триває активна робота над формуванням планів на наступні 3 роки.
Ключові моменти стратегії до 2027-2028 років включають:
1. Стале зростання компанії.
2. Помірковане збільшення частки роздрібного сегменту: наразі це 32%, планується підвищити до 35-40%. Частина корпоративного сегменту переважає (близько 68%).
3. Спрощення продуктів для більшої зрозумілості клієнтам.
4. Впровадження концепції омніканальності для зручного зв’язку із страховиком у різних каналах.
Особливу увагу приділяють продуктовому портфелю у корпоративному сегменті, який залежить від термінів завершення війни та формату відновлення країни. На сьогодні популярні страхові продукти з покриттям воєнних ризиків, з прогнозом зростання потреби у інженерно-будівельних ризиках у процесі реконструкції.
—
Щодо співпраці між страхуваннями «ІНГО» та «Оранта» (обидві належать групі DCH), Семченко пояснює, що компанії розвиваються паралельно і немає наміру їх об’єднувати, хоча існує обмін сильними сторонами один з одним.
—
У формуванні бізнес-планів керівник компанії враховує різноманітні джерела інформації, серед яких:
– прогнози Нацбанку України;
– плани міжнародних організацій;
– при цьому виводиться усереднена точка зору з урахуванням різних сценаріїв.
Він підкреслює, що ситуація на ринку нині дуже мінлива, а бізнес може стикатися з непередбачуваними «чорними лебедями» та суттєвими рисками. Наразі у попиті є страхування воєнних ризиків, а також:
– страхування комерційної нерухомості,
– вантажоперевезень,
– страхування відповідальності,
– медичне страхування для працівників.
—
Щодо впливу інтенсифікації повітряних атак на страхування воєнних ризиків, Семченко пояснює, що російські дії мають на меті послабити інвестиційну привабливість України шляхом руйнування підприємств. У моменти запуску десятків безпілотників страхові компанії брали на себе зобов’язання покривати збитки на суми від 10 до 40 млн гривень без перестрахування та за лояльними тарифами 1,5-3%. В регіонах отсутні обмеження щодо страхування об’єктів близько до лінії зіткнення і об’єктів критичної інфраструктури.
Водночас «ІНГО» долучилась до міжнародної перестрахової програми ЄБРР у співпраці з брокером Aon, що відкриває доступ до страхових гарантій у 110 млн євро, з лімітом окремо до 50 млн євро для автопарків, спецтехніки, залізничного транспорту. Lloyd’s також має обмеження на покриття — приблизно до 30 млн доларів на один об’єкт, з тарифами у діапазоні 4-12%, що суттєво вищі за локальні.
Невеликі ліміти не приваблюють бізнес, бо при великих інвестиціях часткові відшкодування не відновлюють повністю збитки, а великі ліміти важко здобути через високі перестрахові тарифи та обмеження.
Ситуація розвивається швидко: доступність страхових послуг залежить від регіону і безпекової обстановки. Наприклад, страховики дедалі обережніше розглядають покриття об’єктів у Дніпрі та Києві, де після останніх обстрілів уже зафіксовано десятки страховок по збитках житлових будинків і автівок.
—
Стосовно Києва, тарифи на страхування воєнних ризиків зросли: якщо раніше це було близько 2-3%, то зараз коливаються в межах 7-12%. Проте через високу концентрацію застрахованих об’єктів у столиці інколи взагалі неможливо укласти нову угоду незалежно від ціни.
—
За словами Семченка, компанія наразі не змінювала умови за чинними полісами, але до нових договорів підходить значно уважніше через значне здорожчання страхування та зростання експозиції ризиків.
Активність у цьому сегменті виявляють брокери, які приносять значні проєкти, інколи пов’язані з лімітами у мільйони євро.
Важлива роль відводиться брокерам як страховим, так і перестраховим, які є єдиним каналом для комунікації із міжнародними перестраховими ринками, такими як Lloyd’s. Саме брокери шукають покриття у Лондоні та пропонують місцевим страховикам стати емітентами полісів, за що компанія виражає їм подяку.
—
Стосовно страхування воєнних ризиків для фізосіб, тарифні ставки зросли через високі виплати, пов’язані з масованими обстрілами. Компанія першою серед українських страхових запустила програму покриття квартир від воєнних ризиків наприкінці 2023 року. Якщо минулоріч було застраховано близько 7 тисяч квартир, то за перше півріччя 2024-го — уже понад 5 тисяч. Максимальна сума страхового ліміту планується підвищити з 2 до 3 мільйонів гривень на квартиру, але водночас вводиться обмеження: не більше 5 квартир у одному будинку.
З 1 серпня тарифи на цей вид страхування зросли через збільшення збитковості. Продукт охоплює не лише воєнні, а й класичні ризики, як то пожежа, вибухи, залиття водою.
Щодо автомобільного страхування, наявність великої статистики страхових випадків дозволила знизити тарифи до конкурентного рівня — приблизно 0,75-0,85% від страхової суми, що в рази менше від обсягів на початку війни. Компанія прагне пропонувати вигідні умови там, де це економічно обґрунтовано, але при посиленні ризиків вводить обмеження по регіонах, зокрема у Харкові й Дніпрі.
Реалізація взятих зобов’язань по укладеним договорам залишається пріоритетом.
—
Попри широку увагу до воєнного страхування, ця категорія наразі становить лише невелику частину в портфелі компанії та в цілому на ринку.
—
Про внутрішнє перестрахування в Україні Семченко пояснює, що співпраця страхових компаній дозволяє збільшувати страхові ліміти на конкретні об’єкти, наприклад:
– з 10 до 20 млн грн у взаємодії з «Оранта»;
– до 40 млн грн за кооперацією з іншими партнерами.
—
У питанні кіберстрахування, яке Семченко коментував ще у 2021 році, змін небагато. Він відзначає відсутність активності на ринку, відсутність попиту та складність страхування через міжнародний статус України як об’єкта кіберзагроз.
—
Щодо аграрного страхування «ІНГО» один з небагатьох активних учасників ринку, працює програма «МетеоЗахист» у партнерстві з компанією «Сингента Україна», що стала значним драйвером. У 2023 році за цією програмою було сплачено 231 млн грн відшкодувань, цього року обсяг збільшився. Проте загальний попит у відкритому ринку невеликий.
Крім того, компанія пропонує класичні страхові продукти для посівів з покриттям воєнних ризиків, а також страхування спеціальної техніки, що може захищати від пошкоджень, наприклад, від наїзду на міну.
—
На запитання про майбутнє «ІНГО» Семченко відповідає, що компанія — це синонім традицій у найкращому розумінні. Він називає ключовими риси:
– відкритість і пряма комунікація з правлінням;
– виважені колегіальні та управлінські рішення;
– ефективна організація роботи правлінь, страхового комітету та прийняття своєчасних та правильних рішень;
– нотка інновацій.
Він підкреслює, що технології повинні знімати рутину, не замінювати людей, щоб співробітники мали більше простору для креативу та впровадження новаторських ідей.
Компанія ставить за мету:
– досягнення оптимальних показників діяльності;
– збільшення капіталізації;
– отримання прибутку для акціонерів;
– стабільне утримання ринкової долі.
При цьому Семченко наголошує на відсутності спроб різко збільшувати ринок ціною сумнівних рішень, акцентуючи на балансі й продуманому рості.
—
