За останні кілька років сучасні технології докорінно змінили обличчя війни. Особливе місце тут посідають безпілотні літальні апарати (дрони), які спонукають військових до пошуку інноваційних тактик та рішень. Зокрема, зараз надзвичайно затребувані фахівці з управління БпЛА та радіоелектронної боротьби (РЕБ), а відповідні напрямки в рекрутингу користуються значною популярністю.
Водночас не змінним залишається те, що основний тягар військових дій лежить на піхоті — на бійцях, які першими зустрічають ворога, перебуваючи на «нульових» позиціях, найближчих до російських військ.
Однак і сама піхота помітно трансформувалася — її функції та умови служби змінилися. Ті, хто проходив службу в піхотних підрозділах, часто згадують цей період як один із найважчих у своєму житті, а ті, хто не мав такої можливості, не прагнуть долучатися до цієї сфери. Є й такі, як «Тім», який давно ідентифікує себе лише з піхотою. Він нещодавно став піхотинцем, але вже очолює роту механізованого батальйону «Онуки Адольфівни» 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. У його обов’язки входить навчання новобранців та ведення їх на бойові позиції.
Ми зустрілися з «Тімом» на Лиманському напрямку і поговорили про сучасне життя піхоти: як відбувається підготовка солдатів, чи відчувається дефіцит особового складу та які тактичні прийоми застосовують російські війська. Це ексклюзивне інтерв’ю для 24 Каналу.
Перший вишкіл на 48 діб: початок служби «Тіма» у піхоті
Питання: Як саме ви потрапили до армії і з чого почався ваш військовий шлях?
«Тім»: Я служу з квітня 2022 року. Після навчання в Десні мене направили до роти охорони, де я перебував до березня 2023 року. Рота охорони — це резерв бригади, загальною кількістю 131 особа. Коли на фронті виникають прогалини, надходить розпорядження для спрямування певної кількості бійців — наприклад, 10 чи 15 осіб.
Мій перший вихід був у Новомихайлівку на Донеччині. Мій взвод у повному складі направили до 23-го добровольчого батальйону, який був прикомандирований до нашої бригади. Ми вчилися в них, бо вони воюють з 2014 року. Разом з ними я провів на позиціях 48 діб, і весь цей час ми перебували безпосередньо на лінії фронту.
Питання: Як вам вдалося стати командиром роти?
«Тім»: До війни я завершив навчання у Черкаській академії пожежної безпеки і був лейтенантом у запасі. Мені пропонували офіцерську посаду, але я хотів служити в піхоті, адже наш взвод був дуже згуртований та дружній.
Спочатку я був навідником, потім — командиром відділення. Після цього став головним сержантом взводу, тимчасово виконувачем обов’язків керівника взводу і, нарешті, взводним.
Питання: Чи є у вас випадок із бойового досвіду, який запам’ятався найбільше?
«Тім»: Це був вихід, коли я ще був рядовим бійцем. Через кілька годин я став старшим позиції. Тоді відбулася сильна навала ворога — прорив фронту. Старший на нашій позиції загинув, потім і його наступник також. З восьми людей залишилося троє. Довелося брати ініціативу в свої руки, виводити хлопців і евакуйовувати поранених.
Як командир роти зараз я виводжу і розставляю людей, але веду їх на більш тилові позиції, щоб надати час для окопування, оскільки фронт постійно рухається.
Питання: Яка частина вашої роботи є найскладнішою?
«Тім»: Якщо чесно, вся робота важка. Можливо, в інших сферах люди роблять те, що їм до душі, а ми звикли до важкої праці і стараємось виконувати її максимально якісно.
Підготовка піхотинців у батальйоні: як це відбувається
Питання: Піхота зараз менше присутня у медійному просторі, проте залишається ключовим напрямком війни. Розкажіть, як починається підготовка піхотинця у вашому підрозділі?
«Тім»: Новобранці приходять після базового навчання і проходять підготовку безпосередньо у нас. Ми намагаємося дати їм можливість максимально практично потренуватися — стріляти справжніми набоями, працювати з бойовими гранатами (не навчальними, як це часто відбувається у навчальних центрах).
- Також проводимо заняття з дронами — оператори батальйону «Онуки Адольфівни» приїжджають до нас, і ми відпрацьовуємо реальні умови, включно з імітаціями атак FPV-дронів.
- В рамках інтенсивного 9-денного курсу хлопці отримують справжній бойовий досвід.
Питання: Як швидко новобранці переводяться на інші посади чи підрозділи?
«Тім»: Ми слідкуємо за кожним. Якщо хтось розбирається в радіоелектроніці, то його краще спрямують у цей напрямок. Якщо вміє керувати безпілотниками — тренуємо на оператора БпЛА. І якщо не виходить — повертають назад до роти.
- Ті, хто хоче стати мінометниками — отримують таку можливість.
- Ми працюємо, виходячи з того, що маємо, і готуємо бійців відповідно.
Питання: Які завдання стоять перед вами як командиром піхоти?
«Тім»:
- Відповідаю за життя солдатів.
- Зобов’язаний навчати їх бойовому мистецтву.
- Слідкувати за морально-психологічним станом кожного — розуміти, на що здатен кожен боєць і як він вчинить в бою.
- Вести їх на позиції, вибирати сектори оборони, надавати практичні поради.
- Головна рекомендація — чим надійніше окопаєшся, тим довше проживеш.
Питання: Чи бувають випадки, коли новобранець відмовляється йти на завдання?
«Тім»: Таке трапляється. У нас завжди є підтримка один для одного, особливо в складні моменти. Попередньо даємо інструктаж — куди і як їдемо, що очікувати, як відбуватиметься логістика.
- Якщо хтось зізнається, що боїться — я пропоную піти з ним, аби підтримати.
- І це реально допомагає.
Питання: Чи ускладнює те, що в підрозділі переважно новобранці?
«Тім»: Хлопці приходять без бойового досвіду, але мають базові знання із БЗВП та загальне уявлення про війну.
- Ми проводимо додаткове навчання, адаптуємо їх під реальні умови.
- За результатами тренувань розподіляємо на посади: кулеметники, снайпери, оператори дронів і т.д.
- Нещодавно на одній позиції новобранці змогли знищити силою, що перевищувала чисельність роти ворога, попри те, що на цій позиції було лише п’ять бійців, і більшість із них — новачки.
Питання: Це був їхній перший бойовий вихід?
«Тім»: Для деяких — так.
Чому піхота — найменш популярний напрямок
Питання: Чому серед добровольців піхота залишається найменш бажаною?
«Тім»: Люди бояться безпосереднього контакту з ворогом.
- Артилерія може бити на відстані 4-5 км від фронту, а оператори дронів, попри те, що здається безпечним заняттям, в бойовій зоні знаходяться за 2 км від лінії фронту і піддаються обстрілам.
- Серед несправедливих уявлень — думка, що оператор БпЛА ризикує лише втратити дрон.
- Проте і ми виявляємо ворожих операторів, і вони нас.
Крім того:
- Хтось хоче бути водієм, але це теж небезпечна роль, оскільки доводиться доставляти людей і вантажі під вогнем мінометів, артилерії, дронів та інших засобів.
Основний страх пов’язаний із тісним контактом із супротивником і необхідністю пильнувати, щоб ворог не підійшов надто близько.
«Говорять, що боги війни — артилерія, я ж стверджую, що справжні боги війни — це піхота, адже саме вона утримує лінію фронту. Якщо фронт просувається — це завдяки піхоті.»
Питання: Ви погоджуєтеся з думкою, що скільки б не було дронів, війна виграється людьми?
«Тім»: Безумовно. Керують дронами люди і мета цього озброєння — знищення людей, тому кінцевий фактор — людина.
Тактики росіян на поле бою
Питання: Якими основними тактичними прийомами послуговується супротивник?
«Тім»:
- По 2-3 людини намагаються непомітно наблизитися до позиції, щоб оцінити нашу ефективність. За день може бути до 10 таких спроб.
- Наше завдання — не допустити ворога близько. Іноді можна підпустити, якщо впевнений у ліквідації супротивника із захопленням його зброї, боєкомплекту та рації для перехоплення зв’язку.
Такі підходи можуть тривати тижнями. Після цього ворог починає палити позицію усіма можливими засобами.
- Якщо позиція ефективна, росіяни розгортають атаки з кількох сторін одночасно.
- Частина нападників «залягає», щоб прикрити підхід інших.
- Якщо ворог піднявся на бліндаж, вважається, що позиція захоплена.
Важливо, щоб кожен піхотинець точно виконував свої обов’язки і не відволікався.
Якщо наступ не вдається, позицію знищують вогнем із усього озброєння. Якщо не вдається взяти — ворог має знищити.
Питання: Чи можете розповісти більше про штурми із використанням мін ТМ-72 і наскільки ефективна ця тактика?
«Тім»:
- Це фактично акт самогубства — дві міни вагою 16 кг плюс зброя.
- Штурмовики йдуть без бронежилетів і шоломів.
- Зараз такі атаки трапляються дуже часто.
- Все залежить від готовності нашої позиції.
- Наше основне завдання — виявити ворога за 100 метрів та придушити вогнем у полі, перш ніж вони наблизяться.
- Далі ситуація контролюється безпілотниками, і контакт може не перейти у рукопашний бій.
- Якщо ворог підносить міну до бліндажа, це фактично смерть для нашого підрозділу.
Питання: Як штурми під прикриттям дронів ускладнюють бій?
«Тім»:
- У стрілецькому бою вже складно розрізнити, де свої, а де чужі.
- Водночас на командному пункті і над позицією постійно діють розвідувальні дрони.
- Це дозволяє коригувати вогонь і координувати дії.
Важливо: Дрони не замінюють живих бійців, але змінюють правила ведення бою та можуть рятувати життя нашим воїнам. Триває збір коштів на безпілотники для батальйону «Онуки Адольфівни» 66-ї ОМБр. Ціль — 200 000 гривень. Підтримати можна через:
- Банківський рахунок,
- Картку: 4441 1111 2604 5917.
Навіть найменший внесок є суттєвим.
Склад піхоти: добровольці чи мобілізовані?
Питання: Чи багато у вашому підрозділі добровольців, які свідомо обрали службу у піхоті?
«Тім»: Таких зараз дуже мало. Більшість — мобілізовані. Але й ті, кого примусово мобілізували, надовго не затримуються — або не доїжджають до нас, або після першого бойового виходу переходять в спеціальні загони.
- Залишаються переважно мобілізовані за власним вибором чи ті, кого призвали, але без свідомої готовності.
Питання: Чи вважаєте мобілізацію ефективною?
«Тім»:
- Велика кількість людей ховається від повісток, що не є позитивним фактором.
- Можливо, мобілізація має відбуватися більш цивілізовано через офіційні повістки.
- Але часто їх ігнорують, що зрозуміло у сучасних реаліях.
- Патриотизм істотно впав порівняно з 2022 роком.
Питання: Чи можна змінити ситуацію?
«Тім»: Це складно. Існують тилові бригади, розміщені у віддалених районах країни, де люди перебувають роками без бойових дій. Можна було б перевести туди частину мобілізованих, аби підсилити їхнім ресурсом бойові підрозділи.
Питання: Чи може мобілізований солдат стати ефективним воїном?
«Тім»: Безперечно.
- У нашому підрозділі є приклади таких бійців, які проявили себе ефективно.
- Дехто мав досвід командирів відділень.
- Є і новачки, які вступили до служби зовсім недавно після базового навчання.
Питання: Як гостро у вас відчувається брак особового складу?
«Тім»: Ситуація приблизно 50 на 50. Людей бракує, а ще велика частина перебуває на навчаннях. Через це бійці проводять на позиціях по 20-25 днів поспіль.
Поради тим, хто сумнівається щодо служби
Питання: Що можете порадити тим, хто вагається щодо вступу до армії?
«Тім»: У кожного є вибір — можна обрати підрозділ і посаду відповідно до власних уподобань. Війна рано чи пізно зачепить усіх.
- Мій особистий мотив — фронт усього за 24 км від дому, сидіти осторонь нема сенсу.
- У мене є сім’я, яку потрібно захищати.
- Якщо хтось думає виграти війну зі сторони, просто переховуючись — цього не станеться.
- Ми тримаємось, але якщо ті, хто уникає служби, не змінять позицію, війна прийде і до них.
Наразі існують рекрутингові центри, де можна самостійно обрати, куди служити, а не йти туди, куди направить територіальний центр комплектування.
Згадаймо: у Першій світовій війні навіть люди, які займалися підвозом провізії на підводах, були надзвичайно потрібні.
- На війні потрібні всі — ті, хто може ретельно нарізати багато картоплі, і ті, хто вправно керує дронами.
Ті, хто вважає, що війна їх омине, повинні знати — це неможливо.
Плани на майбутнє
Питання: Як бачите своє подальше військове служіння?
«Тім»: До березня я служив у тиловому підрозділі, тепер перейшов у бойовий і мене тут прийняли дуже достойно. Мені подобається ця робота.
- Можливо, буде й кар’єрний ріст.
- Сподіваюся, війна скоро закінчиться і ми повернемося до цивільного життя, але вже іншими людьми.
Питання: Якою була ваша цивільна професія? Чи плануєте повернутися до неї?
«Тім»: Я працював зі збором та доставкою м’яких меблів — це нелегка праця. Там я серйозно травмував спину.
- Зараз себе у цій сфері не бачу, тим більше, фірма закрилася.
- Навіть якби вона знову відкрилася, здоров’я вже не дозволило б.
- Думаю, після війни візьмусь за службу у тиловому підрозділі.
Питання: Плануєте залишатися в армії?
«Тім»: Так. Хочу навчати нових бійців. Коли людина чує про війну з особистого досвіду, вона краще сприймає реалії, ніж із лекційних матеріалів.
Окрім командира, ми також поспілкувалися з піхотинцями, які за кілька днів до нашої зустрічі повернулися з позицій. Про їхній бойовий досвід розповімо у наступному матеріалі. Слідкуйте за оновленнями!
