У недавні вихідні Урсула фон дер Ляйєн здійснила рідкісний крок: вона опублікувала статтю, в якій захищала одну зі своїх ключових політик.
Президентка Європейської Комісії охарактеризувала торговельну угоду, яку особисто уклала з Дональдом Трампом наприкінці липня, як «стійку, хоч і недосконалу». Це можна розглядати як часткове визнання поразки, що свідчить про невдоволення, спричинене болючим 15-відсотковим тарифом, накладеним на більшість європейських товарів, що експортуються в США.
Основна частина опублікованої в кількох європейських газетах статті була присвячена висвітленню найбільшої, а можливо, й єдиної переваги цієї домовленості — закінченню виснажливого та надмірно висвітленого конфлікту між двома боками Атлантики. Незважаючи на численні недоліки та ризики, угода є символом завершення протистояння.
Урсула фон дер Ляйєн зазначила:
– «Ця угода є свідомим вибором – вибором стабільності та передбачуваності замість ескалації й конфронтації.»
– Вона додала, що у разі відповіді ЄС тарифними санкціями може розпочатися дорогоцінна торговельна війна з негативними наслідками для європейських працівників, споживачів і промисловості.
– Також зазначила, що в будь-якій ескалації головний факт не зміниться: США продовжать політику непередбачуваних та вищих тарифів.
Однак менш ніж за 24 години після публікації опублікованої статті, Дональд Трамп використав соціальні мережі, щоб піддати сумніву головний меседж фон дер Ляйєн щодо стабільності та передбачуваності, пригрозивши новим пакетом жорстких тарифів.
В повідомленні було зазначено:
1. «Я попереджаю всі країни з цифровими податками, законодавством, правилами чи регуляціями, що якщо ці дискримінаційні заходи не будуть скасовані, я, президент Сполучених Штатів, введу значні додаткові тарифи на експорт цих країн до США та запроваджу експортні обмеження на нашу високо захищену технологію і чіпи.»
2. «Америка і американські технологічні компанії більше не є ні «скарбницею» світу, ні його «доріжкою». Поважайте Америку і наші дивовижні технологічні компанії, або ж приймайте наслідки!»
Хоча у його зверненні напряму не згадувалися ЄС або будь-які інші країни та організації, контекст був очевидним з огляду на провідну у світі роль Євросоюзу у регулюванні крупних технологічних компаній.
Такі погрози вже давно є характерними для переговорів із Вашингтоном: масштабні, непередбачувані і водночас загрозливі. Однак, на відміну від раніше висловлених погроз, які сприймалися скоріше як тактичні прийоми тиску на переговорників, нове попередження викликало особливу тривогу через те, що воно пролунало після завершення торговельної угоди, яку обидві сторони офіційно підтримали спільною заявою.
У процесі переговорів американські офіційні особи неодноразово критикували європейські технологічні регуляції, такі як:
– Закон про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), спрямований на боротьбу з незаконним контентом та дезінформацією в інтернеті.
– Закон про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA), який має забезпечити вільну та чесну конкуренцію.
– Закон про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act), що встановлює правила для систем штучного інтелекту з потенційними ризиками для безпеки людей та фундаментальних прав.
Вашингтон прагнув включити ці законодавчі ініціативи до переговорів і вивчати можливість їх модифікації або скасування, однак Брюссель наполегливо відстоював своє право на регулювання як суверенне питання.
Врешті-решт, спільна заява ЄС і США містила лише коротке зобов’язання розглянути «несправедливі цифрові торгові бар’єри», і то лише в контексті зборів за використання мереж і електронних передач даних. Основні законодавчі акти залишилися у силі без змін.
—
### Суверенітет під загрозою
Європейська Комісія швидко проголосила це перемогою.
У статті фон дер Ляйєн підкреслила:
– «Під час укладення угоди ЄС твердо стояв на своїх основних принципах і дотримувався встановлених правил.»
– «Це наше право — визначати найкращі способи гарантувати безпеку харчових продуктів, захищати громадян Європи в інтернеті і зберігати здоров’я і безпеку.»
– «Угода зберігає цінності Союзу, одночасно просуваючи його інтереси.»
Водночас останні погрози Трампа свідчать, що ця перемога може бути ілюзорною.
Його глибока неприязнь до цифрового регулювання, яке він і його команда розглядають як цілеспрямоване проти американських компаній і, отже, на шкоду національним інтересам, залишається актуальною, попри укладені домовленості, спільні заяви та публічні рукостискання.
Фразеологія повідомлення натякає на готовність США застосувати економічний тиск, зокрема:
1. тарифи;
2. експортні обмеження на мікрочіпи;
для досягнення законодавчих поступок від іноземних юрисдикцій, що фактично означатиме їх підпорядкування.
Цей жорсткий підхід нагадує рішення КНР навесні обмежити постачання рідкоземельних металів, яке фон дер Ляйєн охарактеризувала як «шантаж». Незважаючи на серйозні наслідки, ЄС утримався від відповіді у вигляді контрзаходів і обрав шлях діалогу, застосований також після оголошення Трампом «рецепрокних» тарифів.
Аналітик Тобіас Герк від Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) зазначив:
– «Очікування пом’якшення лінії Трампа щодо цифрової торгівлі після погодження рамкової угоди не виправдалися. Міри примирення тривали лише кілька днів.»
– «Вашингтон і Пекін використовують економічних заручників з обох боків. Європа довго сподівалася утриматися від цієї гри. У ЄС є сильні карти, але він поки не намагається використовувати їх як важелі впливу.»
Крім того, викликає занепокоєння повідомлення Reuters про можливі санкції з боку адміністрації Трампа проти європейських посадовців, які беруть участь у розробці DSA — закону, який республіканці критикують як інструмент обмеження свободи слова.
Секретар Держдепартаменту США Марко Рубіо закликає дипломатів активно протидіяти цифровим регуляціям, що впливають на американські компанії.
Представник Держдепу зазначив Euronews:
– «Ми уважно стежимо за зростанням цензури в Європі й занепокоєні цим, але наразі не маємо додаткової інформації.»
Водночас, Європейська Комісія рішуче спростовує ці твердження, називаючи їх «повністю хибними і безпідставними», запевняючи, що DSA і DMA поважають свободу інформації та однакові умови для всіх компаній, незалежно від їхнього місця реєстрації.
Однак ці аргументи навряд чи вплинуть на Білий дім, який тісно взаємодіє з політичними інтересами великих технологічних корпорацій. Найвищі керівники Meta (Марка Цукерберга), Apple (Тіма Кука), Google (Сундара Пічаї) та X (Ілона Маска) — усі компанії, які перебувають під наглядом Комісії — займали почесні місця на інавгурації Трампа у січні.
Зростаюча ідеологічна співзвучність між республіканцями у Вашингтоні та керівниками Силіконової долини створює негативний фон для прагнення Європи зберегти регуляторний суверенітет. За своєю суттю спільна заява ЄС та США є необов’язковою до виконання і залишає простір для тлумачень чи ігнорування Трампом погоджених умов.
Таким чином, торгова війна не завершилася — вона просто змінює форми.
У цьому контексті французька депутатка Європарламенту Валері Айє, яка очолює ліберальну фракцію у коаліції Урсули фон дер Ляйєн, наголосила:
– «Ми готові до діалогу зі Сполученими Штатами — але ніколи не будемо обговорювати європейське законодавство під загрозами.»
– «Ми творимо закон через власний європейський демократичний процес, а не під зовнішнім тиском. Союзники не дозволяють собі тиску один на одного.»
