Українці, які після повномасштабного вторгнення виїхали за кордон, часто повертаються в Україну для отримання медичної допомоги. Багато хто стверджує, що українська медицина є більш надійною та якісною у порівнянні із західною, посилаючись на особистий досвід і відгуки знайомих, яким доводилося довго чекати на прийом у лікаря в Європі. Наскільки обґрунтованою є така оцінка та яку роль відіграє медичний туризм у воєнній країні, розслідувала BBC News Україна.
За даними Агентства ООН у справах біженців, унаслідок повномасштабного російського вторгнення за кордон виїхало майже 5,7 млн українців. Станом на 2 вересня 2025 року приблизно 5,1 млн з них перебували в Європі. Більшість українських біженців у країнах ЄС отримали статус тимчасового захисту, що надає їм право на проживання та доступ до освіти, зайнятості й медичних послуг нарівні з громадянами ЄС.
“Човникове” лікування українців
Медична сфера за кордоном, поряд із ресторанним бізнесом, банківськими послугами та індустрією краси, неодноразово стає об’єктом критики з боку українців. У приватних бесідах та в соцмережах біженці частіше діляться негативними, стресовими враженнями від лікування. Деякі вважають, що медицина в Європі поступається українській як за доступністю, так і за якістю.
Експерт Ukrainian Healthcare Center, колишній заступник міністерки охорони здоров’я Уляни Супрун у 2016–2019 роках Павло Ковтонюк у розмові з BBC News Україна виділяє кілька причин такого незадоволення:
- Мовний бар’єр та відсутність надійних контактів, що утруднює лікування за межами України.
- Більшість українців, порівнюючи європейську медицину із своєю, зокрема спираються на досвід “змішаної”, приватно-державної системи в Україні.
Павло Ковтонюк наголошує, що якщо порівнювати державні лікарні в маленьких містах України і Європи, оцінка якості послуг була би іншою. Він також зазначає, що так зване “човникове” лікування – коли українці, що жили за кордоном, повертаються до країни на лікування, а ті, хто залишились в Україні, їздять за кордон – стало досить поширеним явищем.
Зазвичай такі пацієнти виїжджають, щоб отримати швидкий доступ до простих процедур, операцій або обстежень, які інколи складно отримати за кордоном через черги та адміністративні бар’єри. Натомість для комплексного та якіснішого лікування вони надають перевагу зарубіжним медзакладам.
Павло Ковтонюк пояснює цю тенденцію такою формулою:
- для швидкого доступу до простих медичних послуг – українець повертається в Україну,
- для складніших та якісніших послуг – їде лікуватися за кордон.
Іноземці теж проходять лікування в Україні
Поза межами українців, які лікуються вдома, іноземні пацієнти також приїздять в Україну. Президентка Української асоціації медичного туризму (УАМТ) Віолетта Янишевська інформує, що у 2019 році, до пандемії та повномасштабної війни, Україну відвідало 65 тисяч іноземних пацієнтів. В середньому кожен з них витрачав близько 2,8 тисячі доларів, що принесло українській економіці приблизно 182 млн доларів.
Ще близько 100 тисяч іноземців відпочивали в Україні в оздоровчих центрах і на курортах, вкладаючи приблизно 1 тисячу доларів кожен. Загалом медичний та оздоровчий туризм у 2019 році приніс країні понад 280 млн доларів, не враховуючи супутніх витрат на проживання, харчування та розваги.
Основними чинниками вибору пацієнтів були привабливі ціни та відсутність тривалих черг. За даними УАМТ, вартість лікування в Україні була в рази нижчою, ніж у багатьох країнах світу; середній чек іноземного туриста становив тоді 7,5 тисяч доларів за поїздку.
Віолетта Янишевська зауважує:
- Медичний туризм керується ціною.
- Головні причини виїзду пацієнтів із власних країн – висока вартість і тривалі списки очікування.
- В Україні черги практично відсутні, а приватні клініки пропонують послуги “на вчора” або “сьогодні”.
Після початку повномасштабної війни в’їзний медичний туризм майже зупинився, утім уже наприкінці першого півріччя іноземці почали повертатися до України, зосереджуючись здебільшого на приватних медзакладах, зокрема в стоматології.
За словами Янишевської, сьогодні, зокрема у західних регіонах, попит на медичний туризм не лише відновився, а й у деяких сферах перевищив показники 2022 року. У переддень єврейського Нового року Рош га-Шана стоматологи очікують значний наплив пацієнтів. Зокрема, в Умані декілька стоматологічних клінік заробляють один раз на рік настільки, що цього вистачає на весь наступний період.
Окрім дешевих і доступних послуг, іноземці прибувають в Україну за складними програмами, серед яких:
- Клітинна терапія,
- Репродуктивна медицина,
- Кардіологія,
- Офтальмологія.
В Україні дозволені деякі процедури, заборонені в інших країнах на законодавчому рівні. Наприклад:
- Запліднення із залученням донорів.
- Вибір статі ембріона.
- Неврегульоване сурогатне материнство.
Так само в сфері клітинної терапії українське законодавство дозволяє використання стовбурових клітин для відновлення тканин і органів, що в багатьох державах обмежене з етичних міркувань. Багато іноземців відвідують львівські клініки для лазерної корекції зору, де послуга суттєво дешевша.
Отже, медичні туристи приїжджають до України за доступними, дешевими та недоступними в своїй країні специфічними послугами. Прикладом є полька Сандра Краузе, яка звернулася до українських лікарів для лікування свого сина, якому не могли поставити діагноз у Польщі.
“Український лікар був першим, хто серйозно подбав про мого сина”
Сандра Краузе розповідає, що її син Бартека захворів у грудні 2020 року: після денного сну у нього піднялася температура, почався напад із тиками і судомами, схожий на епілептичний. Три роки тривала низка обстежень і консультацій у польських лікарів, які схилялися до діагнозів синдрому Туретта та РДУГ, однак матір була переконана, що це не відповідає реальності.
Вона підозрювала рідкісний аутоімунний розлад PANDAS, але лікарі або ігнорували, або ж були обмежені протоколами лікування. Стан дитини не покращувався.
Зміни настали після потрапляння сім’ї до клініки у Варшаві, що співпрацювала з Києвом. Український лікар був першим, хто всерйоз поставився до припущень Сандри.
За чотири тижні лікування в українській приватній клініці стан Бартека значно покращився. Восени 2024 року симптоми повернулися, і родина вирішила приїхати на процедури в Київ, незважаючи на обмеження, пов’язані з війною. Жінка згадує про підготовку: медикаменти, покривала, запаси пального, їжу та генератор. У моменти між сиренами сім’я гуляла Києвом, а Сандра зізнається, що закохалася у місто.
Хоча хвороба Бартека невиліковна, процедури в Україні подарували йому ще кілька місяців із кращим самопочуттям.
Павло Ковтонюк зазначає, що такі випадки, коли іноземці їдуть до України на лікування, поодинокі. Попри існування якісних спеціалістів і медзакладів, системно українська медицина не може конкурувати з європейською.
Він підкреслює, що:
- В Україні є деякі конкуренто-здатні лікарі, команди і приватні клініки,
- Але загалом система не передбачувана, тому на неї не можна повністю покладатися.
Ця непередбачуваність змушує українців шукати лікування за кордоном.
“Вони можуть рятувати тебе безкінечно”
Відповідно до даних Української асоціації медичного туризму, онкологія, зокрема таргетна та імунотерапія, є однією з найбільш затребуваних послуг серед українців за кордоном. Попитом користуються також високоспеціалізована діагностика, наприклад ПЕТ/КТ із застосуванням ізотопу Галлія, а також складні нейрохірургічні, ортопедичні та кардіологічні операції.
Лікування раку у Європі стало популярним серед українців, які в своїх розповідях відзначають переваги і безплатні варіанти лікування. Однак довгі черги в системах охорони здоров’я ЄС викликають роздратування та стрес у багатьох біженців.
Павло Ковтонюк пояснює, що європейська медицина працює за принципом чіткої пріоритезації:
- Невідкладна допомога надається в першу чергу.
- Інші випадки, які не потребують термінових заходів, очікують у черзі.
Він наводить приклад, коли лікар визначає категорію пацієнта як «зелений», «жовтий» чи «помаранчевий». У разі термінового випадку пацієнт отримує оперативне лікування майже миттєво.
Із власного досвіду Ганна, яка з початку повномасштабної війни мешкає з родиною в Австрії, підтверджує цю систему. Завдяки високому рівню медичного обслуговування їй встановили правильний діагноз – рак четвертої стадії, який українські лікарі не помітили. Австрійські медики негайно розпочали лікування.
Ганна ділиться:
- Вона ретельно слідкувала за своїм здоров’ям і регулярно проходила обстеження.
- Погане самопочуття спочатку пояснювала стресом.
- Місцевий лікар швидко направив її на мамографію, де виявили кілька утворень.
- Після біопсії діагноз підтвердився – злоякісна пухлина із метастазами.
У Австрії лікування, консультації, ліки, а також транспорт до лікарні були для жінки безкоштовними. Крім того, вона отримала соціальну підтримку у вигляді щомісячних виплат і була знята з обліку безробітних.
Раніше її родина проживала у Запоріжжі, де займалася бізнесом, втрачений через російську окупацію в 2022 році.
Ганна розповідає про якісний медичний супровід:
- Лікарі постійно контролювали стан і коригували лікування.
- Попередні курси терапії змушена була припинити через побічні ефекти.
- Під час лікування їй забезпечували допомогу в пересуванні і психологічний супровід.
Наразі жінка продовжує боротьбу із захворюванням і почувається краще, навіть знову може ходити.
Вона зазначає: «В Австрії найкраще живеться людям похилого віку та людям з інвалідністю. Їх можуть підтримувати безкінечно».
Численні онкопацієнти, з якими спілкувалася BBC, підтверджують переваги лікування раку у країнах Євросоюзу. Водночас в Україні лише нещодавно з’явилися сучасні лінійні прискорювачі для променевої терапії, а всього в країні функціонують два апарати ПЕТ/КТ для сучасної діагностики.
Перспективи розвитку медичного туризму в Україні
Віолетта Янишевська вважає, що лікування за кордоном не лише дозволяє українцям отримати недоступні вітчизняні послуги, а й стимулює розвиток української медицини через конкуренцію та впровадження інновацій.
Павло Ковтонюк ставиться до цього скептично, однак виділяє кілька потенційних напрямків розвитку:
- Стоматологія,
- Репродуктивна медицина,
- Реабілітація (яка особливо активізувалася після повномасштабного вторгнення).
Водночас він застерігає:
- Для таких послуг потрібна цілісна та скоординована система.
- Реабілітація – це тривала, комплексна послуга, яка потребує підтримки мультидисциплінарної команди.
Зараз у країні ця сфера розвинена нерівномірно: протезування здобуло значний поступ, проте інтегроване комплексне відновлення пацієнтів поки що лишається викликом.
Таким чином, медичний туризм в Україні набирає вагу як з боку українців, які шукають якісне й швидке лікування, так і іноземців, котрі приїжджають за доступними та унікальними медичними послугами. Водночас система охорони здоров’я потребує системних реформ і покращення інфраструктури для повноцінного розвитку цієї сфери.
