У матчі-відповіді третього раунду кваліфікації Ліги чемпіонів київське «Динамо» зазнало поразки від «Пафосу» з рахунком 0:2. Незважаючи на мінімальний результат, цей рахунок не відображає реального перебігу гри, адже за якістю моментів господарі мали б забити значно більше. Матч відзначився великою кількістю фолів, які переважали над якістю ігрових дій. Український клуб за статистикою ударів нанес більше, ніж суперник, однак це не принесло жодних дивідендів. Редакція OBOZ.UA розбирала, в чому полягають ключові проблеми «Динамо» у цій зустрічі.
Склад команд вийшов таким:
«Пафос»: Міхаіл, Коррея, Гольдер, Лукассен, Пілеас, Танковіч, Суньїч, Оршич, Пепе, Бруно, Драгомір.
«Динамо»: Нещерет, Тимчик, Попов, Михавко, Дубінчак, Бражко, Ярмоленко, Буяльський, Шапаренко, Кабаєв, Ванат.
Очікували, що кіпріоти гратимуть агресивно на власному полі, і «Динамо» було до цього готове, але не до настільки швидкого розвитку подій: господарі відкрили рахунок вже на другій хвилині. Основною причиною першого голу стало порушення позиційної дисципліни в центрі оборони – Попов відійшов в невластиве для себе місце, а Михавко втрачав орієнтацію щодо маркування супротивників і не міг ефективно покрити зону атаки. Внаслідок цього навіть несильний напад не був нейтралізований. Голкіпер Нещерет також відійшов зі своєї позиції, що розширило вільний простір для атакувальних дій «Пафосу». Спочатку Драгомір прорвався через половину поля киян, порушивши оборонні ряди, після чого Танковіч першим добив м’яч і виконав результативну передачу на Оршича, який без зусиль реалізував вихід один на один, встановивши рахунок 1:0.
Гра «Динамо» перетворилася на хаотичний безлад. Відсутність концентрації в передачах, відсутність чіткого тактичного розташування та неефективний пресинг створили численні проблеми. Захисна лінія, залежна від позиційної гри, працювала непослідовно: трійка захисників блокувала лише одного гравця, відкриваючи великі зони для дії Оршича та Бруно, які постійно загрожували воротам Нещерета. Під кінець першої половини матчу кияни ризикували повторити поразку раніше, коли на 24-й хвилині Коррея, що грав надто розкуто, з перспективної позиції пробив значно вище воріт. Навіть після проходження половини тайму здавалося, що ми дивимося повторення стартових хвилин гри.
«Динамо» намагалося преподнести опір, зустрічаючи суперників ще у середині поля, блокуючи передачі в зоні між лініями. Проте такі дії не дали належного результату – м’ячі легко читалися та перехоплювалися суперником. Передача назад на воротаря також була ризикованою – суперники щоразу намагалися перехоплювати м’яч, і ці спроби були успішні. На фоні цієї ситуації, показавши активність тиждень тому, цього разу Дубінчак майже не впливав на хід подій, а більшість атак «Пафосу» проходила через його зону, яку команда не могла надійно прикрити. Ярмоленко робив все можливе, але господарі чітко підготувалися проти нього, а у разі невдачі переходили до тактичних фолів, настільки поміркованих, що суддя не показав за них жодної жовтої картки – виключенням став лише Ванат. Єдиний удар у ствір воріт кияни завдали зі стандартного положення, однак він не становив загрози.
Виділити конкретного винуватця у першому таймі було складно, адже усі гравці припускалися критичних помилок. Кожна втрата м’яча ставала небезпечною контратакою суперника. У «Динамо» не було навіть бажання змінити хід гри, а «Пафосу» цілком влаштовувала мінімальна перевага. Подібний сценарій кияни вже зустрічали в різних чемпіонатах, але ніхто не виділявся у команді як лідер, здатний переломити ситуацію.
Другий тайм став продовженням катастрофічної картини – надмірні помилки, втрати м’яча і позиційні провали не припинилися. Фланги «Динамо» не лише горіли, а й відкривали можливості для проникнення суперника, бо підстрахувавати партнерів ніхто не поспішав. «Пафос» виконував просту задачу – методично контролював м’яч, заходячи в чужу зону як на домашнє поле, в той час як «Динамо» на власній території залишалось розгубленим.
Незважаючи на відносно повільний темп гри, кіпріоти точно використовували помилки «Динамо» як каталізатор для атак. На 55-й хвилині напад «Пафосу» розвинувся через серію передач біля штрафної киян, після чого Оршич навісив на дальню стійку, а Коррея, опинившись у гострому куті, спокійно поклав м’яч у ворота разом із голкіпером Нещеретом – 2:0.
Фанати «Пафосу» відчували деяке невдоволення навіть у власній команді, адже гравці часто падали на газон, не кваплячись з активністю. У другому таймі можна згадати лише три напади з м’ячем у нашій штрафній, але всі вони завершувалися лише ліквідацією ситуації захисниками. Заповнені трибуни спостерігали перегони на коротких дистанціях, а вигуки на підтримку українських футболістів були гучнішими за голоси місцевих уболівальників.
Причину такого провалу не можна списати на втому чи фактори відстані. Тренер Шовковський оновив склад, розраховував на високу мотивацію гравців після розгромної перемоги над «Рухом», тим паче, сезон тільки почався. Але на полі ми побачили лише гру з великою кількістю браку від Шапаренка, неадекватні дії центральних захисників Попова і Михавка, які надто часто залишали свої позиції, а флангові гравці часто втрачали м’яча у небезпечних зонах. Хоча «Пафос» і діяв жорстко, часто припускався фолів, суддя не реагував на більшість порушень, що заважало «Динамо» будувати свої гострі атаки. В останні хвилини суперники демонстрували набагато більше агресії та швидкості, а кияни практично пасували у дальніх ударах і лише одного разу намагалися пробити здалеку. Також кіпріоти неодмінно йшли в підкат перед воротами, на відміну від своїх опонентів.
Зі всіх футболістів киян найбільшу якість проявляв Ярмоленко, в той час як Ванат просто існував на полі, не приносячи користі, а фланги були змушені постійно намагатися ліквідувати небезпечні прориви Оршича та Жажа. Іронічно, що попри провальний матч біло-сині завдали більше ударів у ствір воріт, ніж в першій грі тиждень тому. Ключова помилка вже на другій хвилині ніби «вимкнула» команду, що є неприпустимим для клубу такого рівня. Загальний вигляд «Динамо» був жалюгідним. Попри статус чинного чемпіона України, столичний клуб виявився неготовим до викликів Ліги чемпіонів.
Фактично, рахунок 2:0 (загальний 3:0) відображає повну домінацію «Пафосу» у двоматчевому протистоянні. «Динамо» невідворотно переходить у Лігу Європи. Доля київського клубу виявляється іронічною – у наступному раунді кваліфікації чемпіонату Європи суперником знову ймовірно стане «Хамрун». Але тепер це вже не просто відбіркові матчі, а шанс потрапити у груповий етап Ліги Європи, де подібних результатів – на кшталт 6:0 – не буде. Гімн Ліги чемпіонів для українських команд цього сезону звучатиме лише на заключних етапах кваліфікації, або й узагалі не прозвучить.
