Як Київ готується до зими в умовах постійних ворожих атак: інтерв’ю з Петром Пантелеєвим
Рік на посаді та відповідальність за життєзабезпечення столиці
Петро Пантелеєв вже рік виконує обов’язки першого заступника мера Києва Віталія Кличка. У його зоні відповідальності — бюджет і фінанси міста, житлово-комунальне господарство, а також профільні комунальні підприємства, які постачають воду, тепло й газ.
Як і торік, він займається підготовкою столиці до холодного сезону, обіцяючи, що цьогоріч місто буде підготовлене краще. Проте наголошує, що через посилення ворожих атак гарантії спокійної зими відсутні.
Нова когенерація – приклад сили та стійкості
Розмову з журналістами Пантелеєв запропонував провести на енергооб’єкті з новітніми когенераційними установками, які вже працюють. За його словами, цей об’єкт символізує підходи плану стійкості міста: він має другий рівень захисту, резервні системи теплопостачання та виробляє 10 МВт електроенергії і 9 МВт теплової енергії.
Цього року столиця запустила сім подібних станцій, проте ТЕС і ТЕЦ продовжать відбудовувати та модернізувати, адже відновлення критичної інфраструктури залишається ключовим завданням.
Транспортний колапс через повітряні тривоги: причини та рішення
Через часті повітряні тривоги у Києві не вщухає транспортний хаос: зранку важко перейти з лівого на правий берег, а ввечері – повернутися назад. Через відключення наземної частини «червоної» гілки метро, навіть запущені додаткові автобуси не можуть суттєво полегшити ситуацію.
Починаючи з вересня, Рада оборони Києва ухвалила ряд рішень: зменшила комендантську годину, продовжила графік роботи транспорту, а під час «жовтого» рівня загрози у повноцінному режимі працює «зелена» лінія метро.
Нині між берегами курсує 21 маршрут наземного транспорту, серед них є тимчасовий, що частково дублює Святошинсько-Броварську лінію метро. Додатково налагоджено маршрути від Центрального залізничного вокзалу, щоб врахувати пізні прибуття поїздів через тривоги.
Як захищати місто від ракетних ударів у нових реаліях
Обстріли балістичними ракетами і реактивними дронами не припиняються, і захист від них обмежений. Місто орієнтується на роботу ППО, водночас посилюючи енергетичні об’єкти, збільшуючи генерацію електроенергії та створюючи резервне живлення для критичної інфраструктури.
План антикризового реагування включає:
- планові роботи;
- заходи плану стійкості;
- надзвичайний сценарій оперативного реагування.
Кожен напрям передбачає опрацювання найгірших кризових умов, готуючись до можливих надзвичайних ситуацій.
Реалізація плану стійкості: чотири місяці до зими
Хоча план стійкості було ухвалено ще навесні, його впровадження пришвидшили перед початком опалювального сезону. Повна вартість проєкту зменшилася з 67 до 37 мільярдів гривень завдяки оптимізації й пріоритизації.
Відсутність чіткої методології розробки стратегії залишила простір для вдосконалення. Київ керується урядовою постановою №393 та прагне ефективно виконувати всі завдання.
Що вже зроблено і яка підтримка бюджету?
Програма фінансується приблизно на рівні 50/50 між державою і містом, особливо в частині інженерного захисту, протипожежної генерації, резервного живлення та теплопостачання. Водночас окремі напрямки, як відновлення житлових і соціальних об’єктів, фінансуються виключно столицею.
Для залучення додаткових ресурсів переважно використовують міжнародні кредити та співпрацю з фінансовими установами: Укргазбанк, Укрексімбанк та ЄБРР.
Основні суми спрямовані на:
- ремонт і будівництво укриттів;
- відновлення житлового фонду;
- покращення роботи медичних та освітніх закладів.
Фінансові виклики у реалізації
Хоча бюджет Києва перевищує 100 мільярдів гривень, нагальні потреби в обороні, соціальних виплатах та комунальних послугах зменшують ресурси, доступні на інвестиції. Бюджет розвитку становить близько 18 мільярдів гривень, із яких частина йде на ремонт критично важливої інфраструктури.
Місто вже отримало схвалення на кредити від ЄБРР і Ощадбанку на понад 5 мільярдів гривень, що сприятиме продовженню ремонтних і будівельних робіт.
Хто відповідає за виконання? Агенції та міське керівництво
Головна відповідальність за реалізацію плану лежить на столиці. Держава підтримує фінансово і через Агентство відновлення бере участь у виконанні робіт на ключових об’єктах.
Наразі виконано понад 50% від запланованих проєктів — деякі об’єкти готові на 99%, інші ще на початковій стадії.
Відновлення ТЕЦ і ТЕС: міське завдання з великими викликами
Київ самостійно відповідає за ремонт теплових електростанцій, незважаючи на складність і неможливість повного захисту від атаки. Тому місто розвиває когенераційні установки як резерв і додаткове джерело енергії.
На сьогодні придбано 15 когенераційних машин Jenbacher, на базі яких побудували п’ять електростанцій. Вони покривають частину потреб і здатні працювати автономно, віддаючи електроенергію у міську мережу.
Обмеження та перспективи когенерації
Незважаючи на перспективність, побудувати сучасні когенераційні системи для забезпечення всієї столиці в короткий термін неможливо:
- щоб покрити пікове споживання 1950 МВт, потрібно близько 100 таких станцій;
- озброєні бетонні стіни захищають від ударів дронів, але не рятують від балістичних ракет;
- будівництво підземного саркофагу — третій рівень захисту — поки в процесі розробки і дуже складне через геологічні умови.
Тож місто вкладає ресурси у відновлення і модернізацію наявних об’єктів, одночасно розвиваючи сучасні технології.
Як готується житлово-комунальна інфраструктура?
Системи ЖРКГ та енергетики столиці зараз готові приблизно на 90% до прийдешнього опалювального сезону. Паралельно виконуються гідравлічні випробування, ремонт мереж, підготовка котелень і житлових будинків.
Важливо зазначити, що без якісної підготовки до зими, навіть найкращий план стійкості не забезпечить комфорт і безпеку мешканцям.
Опалення в будинках та працюючі навчальні заклади
Станом на березень близько 400 будинків не мали опалення, але наразі гарантують його у 100% багатоквартирних будинків. Ремонтні роботи тривають.
Відновлення шкіл після обстрілів і досі продовжується: деякі навчальні заклади залишаються на дистанційному форматі через складні пошкодження.
Мобільні укриття: чому їх так мало?
Хоча тема мобільних укриттів була гострою наприкінці минулого року, нормативно їхнє використання затвердили лише восени 2025-го. Місто планувало закупити такі укриття за 500 мільйонів гривень, але терміни виготовлення затримали проєкт.
Тому основний акцент зроблено на стаціонарні підземні укриття, які забезпечують вищий рівень захисту, особливо у столиці з її особливими загрозами.
Водночас мобільні укриття можуть бути корисними на транспортних хабах, і їхнє будівництво також планується.
Відповідальність за укриття: хто за що відповідає?
Відповідальність за укриття розподілена між міськими органами, райдержадміністраціями і балансоутримувачами. Кожен із них має слідкувати за відкриттям, доступністю та технічним станом свого об’єкта.
Питання безпеки після резонансного інциденту на Троєщині залишається відкритим, і всі відповідальні особи проходять через судові процеси.
Бюджет на укриття та поточні результати
У бюджеті на 2026 рік на ремонти й будівництво укриттів передбачено 1,1 мільярда гривень, а не 2 млрд, як раніше повідомлялось. Витрати на мобільні укриття плануються окремо.
Стан енергетичних об’єктів і їхній захист
Захист енергетики Києва значно покращився порівняно з минулим роком, завдяки будівництву понад 40 бетонних споруд із підвищеним рівнем безпеки. Однак гарантій відсутність, адже загрози залишаються масштабними та постійними.
Особливу увагу приділяють об’єктам водопостачання та резервного живлення, бо це ключова інфраструктура для життєдіяльності міста.
Як кияни долучаються до підготовки своїх будинків?
Минулої зими спостерігається зростання зацікавленості до енергозбереження та автономності серед мешканців. В Києві вже понад 2 тисячі будинків впровадили проєкти з генераторами, батареями чи сонячними панелями.
Територіальні громади підтримують цей рух співфінансуванням енергоефективних програм, але також місто виконує заходи власним коштом, наприклад, ремонт електрощитових.
Такий спільний підхід стимулює відповідальність й допомагає комфортно проживати навіть у складний час.
Що радять киянам цієї зими? Виїжджати чи залишатись?
Міська влада закликає готуватися до зими всім — від окремих квартир та будинків до масштабного рівня міста й держави. Радять не виїжджати, а максимально підготуватися і взаємодіяти для спільної безпеки.
Історія теплотраси на Теремках: чому будівництво почалося пізніше?
Питання прокладання нової теплотраси почали вивчати ще у 2020 році, а проєктна документація була замовлена у 2023-му. Реальні роботи стартували у травні 2026 року, але ділянка з вирубкою дерев — це планове продовження на більш пізньому етапі, що викликало резонанс.
Новий тепловий маршрут необхідний, щоб зменшити втрати і підвищити ефективність роботи теплової мережі, особливо в умовах безпекових викликів.
