Фільм «Друге дихання» — одна з тих історій, які не просто дивишся, а проживаєш. Це про людей, які пройшли війну, втратили частину себе, але знову навчилися жити, дихати і перемагати. У центрі — українські ветерани з ампутаціями, які не зупинились і змогли підкорити Кіліманджаро. Тут усе — справжнє: біль, сила, сміх і сльози. Це не просто стрічка про виживання, це історія про те, як знайти своє «друге дихання», коли здається, що все втрачено.
Сюжет і герої
Герої, що не здались
Глядач знайомиться з п’ятьма неймовірними людьми: Романом Колесником («Добряк»), Ольгою Єгоровою («Висота»), Владиславом Шатілом («Шатя»), Михайлом Матвіївим («Грізлі») та Олександром Міховим («Рагнар»). Чотири з них мають протези, але саме вони піднялись на вершину Кіліманджаро. Підняли не лише прапор України — підняли віру в те, що обмеження існують лише в голові.
Подорож, що змінює
Фільм знімали не тільки в Україні, а й у Танзанії. Ми бачимо, як ці хлопці й дівчата долають втому, сумніви, фізичний біль. Але водночас — як знаходять підтримку, друзів і нову надію. Атмосферу фільму підсилює музика Євгена Філатова і Олександра Чорного, що додає історії глибини й тепла.
Прем’єра і мета стрічки
Фільм «Друге дихання» уже вийшов на великі екрани — прем’єра відбулася 9 жовтня 2025 року. Це не просто фільм, а справжній благодійний проєкт. Усі кошти з прокату передають до фонду «Друге дихання», який допомагає ветеранам з ампутаціями проходити реабілітацію та повернутися до повноцінного життя.
Створила стрічку команда Green Light Films, і вона має потужне соціальне послання — про віру, людяність і новий старт, коли здається, що сили більше немає.
Чому цей фільм важливий
Цей фільм — про людей, які не жаліються, а діють.
- Він показує ветеранів не як жертв, а як героїв, які надихають.
- Нагадує, що кожен може знайти в собі силу почати знову.
- Доведено: справжня мужність — у тому, щоб не здатися, коли боляче.
- І ще — він об’єднує, бо нагадує, що ми всі здатні допомагати тим, хто пройшов крізь війну.
Для кого ця стрічка
Це кіно для тих, хто шукає натхнення. Для ветеранів і їхніх родин, для тих, хто проходить важкі часи й потребує прикладу, для кожного, хто вірить у силу людського духу.
А ще — для тих, хто просто хоче подивитись справжнє українське кіно, яке торкає серце. Варто приготуватись до емоцій, бо історія залишиться з вами надовго.
«Друге дихання» — це не просто фільм, це ковток надії. Він показує, що навіть коли здається, що кінець — насправді починається щось нове. Герої цієї стрічки доводять: можна втратити руку чи ногу, але не можна втратити дух. І саме в цьому сенс — знайти своє друге дихання й іти далі.
