Ввечері 14 липня президент США зробив заяву, яка викликала широкий резонанс, повідомивши про намір досягнути миру в Україні. Для реалізації цього процесу він дав Росії строк у 50 днів. Висловлені президентом Дональдом Трампом слова викликали неоднозначну реакцію в українському суспільстві.
З одного боку, лідер США різко змінив тональність у своєму ставленні до президента Росії Володимира Путіна, перейшовши на більш жорстку риторику. З іншого боку, він фактично надав Кремлю майже два місяці для продовження воєнних дій. Експерти в Україні прогнозують, що російські війська можуть максимально використати цей період, що потенційно може призвести до загострення конфлікту до ключового моменту, який оцінюють як 2 вересня — дату завершення 50 днів, відведених на мирне врегулювання.
У відповідності з ультиматумом Дональда Трампа, Росії загрожують суворі вторинні санкції, якщо протягом встановленого терміну не буде підписана мирна угода. Президент США також звернув увагу, що спроби досягти домовленостей раніше кілька разів зазнавали провалу через дії Кремля, однак тепер він дає тверді гарантії, що «завершить цю війну». Втім, фахівці не поділяють такого оптимізму.
Ситуація на полі бою
Відтермінування ультиматуму спантеличило багатьох не лише в Україні. Зокрема, Кая Каллас, представниця Європейського Союзу з питань зовнішньої політики, охарактеризувала 50-денний термін як «надто тривалий», особливо враховуючи щоденні втрати серед цивільного населення через дії Росії.
Варто згадати, що американське видання Axios оприлюднило інформацію про те, що на початку липня Володимир Путін нібито повідомив Дональду Трампу про плани повної окупації чотирьох українських областей — Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької — протягом 60 днів, тобто до початку вересня. Станом на середину липня ця мета виглядає далеко не досяжною.
Попри зусилля Росії, що посилилася навесні, а також утримання плацдарму в Сумській області, загальні успіхи російських військ на фронті не можна вважати значними.
Важливі факти щодо контрольованих територій:
- Жодна з чотирьох частково окупованих областей не перебуває під повним контролем російської армії.
- Хоча Москва двічі оголошувала про повне захоплення Луганщини — вперше на початку липня 2022 року, а повторно 1 липня цього року — аналітики проекту DeepState вказують на наявність частини території під контролем ЗСУ в околицях сіл Новоєгорівка та Надія.
- Водночас, Збройні сили України утримують значну територію в Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях: приблизно 30% у двох останніх та близько 25% — у Донецькій.
Для російських військ захоплення Херсону є технічно складним завданням через необхідність подолання річки Дніпро, а окупація Запоріжжя вимагає прориву через укріплені оборонні позиції.
На Донеччині ситуація більш напружена:
- Російські війська відзначили помітне просування біля міст Покровськ і Костянтинівка, які наразі перебувають у напівоточенні.
- Основною тактикою є оточення з флангів і контроль над логістичними шляхами української оборони.
- Об’єкти ЗСУ регулярно піддаються ударам з артилерії та безпілотників-камікадзе.
- Південніше цих міст превалює наступ російських сил, які майже витіснили українські підрозділи за межі Донеччини в районі Великої Новосілки і намагаються проникнути в Дніпропетровську область.
За збереження нинішніх темпів наступу на Донеччині, Росія може повністю вийти на адміністративний кордон області південніше Покровська, а також є ймовірність захоплення Покровська і Костянтинівки, якщо ЗСУ не зможуть стримати флангові атаки. Проте повне встановлення контролю над регіоном, включно зі Слов’янсько-Краматорською агломерацією та містами Лиман і Сіверськ, без нового масштабного наступу малоймовірне.
Час для завершального наступу
Український військовий аналітик Михайло Жирохов зазначає, що існують непрямі ознаки підготовки Росією масованого наступу із залученням бронетехніки. Ймовірними напрямками такого удару можуть стати Запорізька або Донецька області, де для цього доступні відповідні транспортні маршрути — рокадні шляхи та залізнична інфраструктура.
Особливості російської тактики останнім часом:
- Значне скорочення застосування бронетехніки; більшість атак виконуються пішими підрозділами або із застосуванням мотоциклів і багі.
- Водночас спостерігається масове перекидання танків і бронетехніки впритул до лінії фронту.
Жирохов припускає, що сила накопичення військ і техніки свідчить про підготовку прориву оборонної лінії ЗСУ, для чого Кремль нібито зібрав від 100 до 120 тисяч військовослужбовців та певний резерв танків. Така операція може супроводжуватися одночасною відволікаючою атакою на паралельних напрямках фронту.
Термін проведення цього наступу — до початку осені, коли на півдні та сході України очікуються погіршення погодних умов, дощі й тумани, які можуть ускладнити військові дії.
Ця аткам може стати заключним етапом широкомасштабного наступу Росії, що триває практично безперервно з жовтня 2023 року, починаючи з району Авдіївки. За відсутності нової масштабної мобілізації Кремль навряд чи зможе продовжувати наступальні дії. У разі невдалого результату, на думку експерта, Росія буде змушена здійснити значне розширення мобілізації.
Головним завданням українського Генерального штабу наразі є своєчасне реагування на цей виклик, щоб не пропустити початок масштабної атаки та утримати лінії оборони.
Погляди міжнародних експертів
Західні аналітики також відзначають відсутність ознак реального прагнення Путіна до мирного врегулювання конфлікту. Так, австралійський генерал у відставці та військовий оглядач Мік Раян підкреслює, що Москва не демонструє жодних намірів відмовлятися від максималістських цілей, які були визначені з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. За його словами:
- Цілі Кремля залишаються незмінними.
- Путін не змінює стратегію, навіть у складних обставинах, таких як поразка початкового наступу на Київ.
Раян скептично ставиться до ефективності загроз введення другої хвилі тарифних санкцій, які анонсував Трамп, особливо враховуючи підтримку Кремля з боку Північної Кореї, країни, що має багаторічний досвід виживання під санкціями.
На завершення, військовий експерт наголошує, що ефективність заяв президента США залежатиме від їх практичного втілення. «Обговорення — це коштує мало; важливі конкретні дії», — підкреслює він.
Попри жорсткі висловлювання на адресу Путіна, Дональд Трамп залишається переконаним, що Росія має перевагу на полі бою. За інформацією американського видання Politico, думка президента США полягає в тому, що Росія "йде до перемоги", питання лише в термінах. Високопоставлений представник Білого дому зазначив:
- Російська економіка більша, армія чисельніша, і Кремль має достатньо людських ресурсів для продовження бойових дій.
- Хочат ідентифікують поступ, хоча й повільний, Росія все ж досягає певних результатів.
- Президент США прагне зупинити кровопролиття.
Таким чином, попри гучні заяви й погрози, як з боку Трампа, так і Путіна, ситуація на фронті лишається напруженою й непередбачуваною, а можливість значної ескалації конфлікту в найближчі місяці залишається високою.
