Петро Влах іде на башкана Гагаузії: «Автономія — не розмінна монета»
Екс-депутат парламенту Молдови Петро Влах підтвердив участь у виборах глави Гагаузії. Балотуватиметься як самовисуванець. Башкана і депутатів Народних зборів автономії обиратимуть в один день — 15 листопада 2026 року.
Ставка на «прості рішення»
В інтерв’ю Tribuna політик заявив: регіону потрібні не нові конфлікти, а прості рішення для людей. Навколо автономії, за його словами, знову крутяться ті, хто бачить її трофеєм або розмінною монетою. Грають на страхах, на економічних труднощах, на темі гагаузької ідентичності.
Влах вважає, що виборці ці прийоми вже читають. Людей у Комраті, Чадир-Лунзі, Вулканештах і селах втомили чужі битви та протиставлення Кишиневу. Свою кампанію він обіцяє вести проти «лжепатріотів» і «політичних авантюристів», а тим, хто хоче стабільності, розвитку й відповідальної влади, запропонувати альтернативу.
Чим міряють захист автономії
Про захист автономних прав тут говорять давно і багато. Тільки промови нічого не варті, як і пошук зовнішніх покровителів. Працює інше:
- чесний бюджет і прозорі закупівлі;
- дороги, доступна медицина, сучасні школи;
- підтримка фермерів і нові робочі місця;
- незалежні суди.
Автономія входить до складу Молдови, і її майбутнє залежить від майбутнього країни. Щойно регіон перетворюють на майданчик геополітичних ігор, зростає ізоляція, а інвестори йдуть. Патріотизм міряється не прапорами, а водою в кранах, станом лікарень, доходами родин і перспективами молоді.
ЄС: ризик чи шанс
Вибори випали на момент, коли Молдова вже веде переговори про вступ до Євросоюзу. У червні 2026-го відкрили переговорний кластер: верховенство права, демократичні інституції, держуправління, економічні критерії. У липні дійшли до зовнішньої політики, безпеки й оборони.
Мові, культурі та автономному статусу євроінтеграція не загрожує. Європейська модель якраз захищає меншини, місцеве самоврядування і культурну самобутність, але вимагає прозорості, відповідальності чиновників та поваги до закону.
Що це може дати регіону: оновлення сільського господарства, підтримку малого бізнесу, інфраструктуру, освітні програми, енергетичну незалежність, робочі місця. За однієї умови — місцева влада припинить конфлікти й почне працювати з Кишиневом та європейськими партнерами.
Звідси три питання до всіх кандидатів: чи підтримують вони європейське майбутнє Молдови, чи готові прозоро розпоряджатися міжнародною допомогою і як захищатимуть автономію від корупції, тіньового фінансування та зовнішнього втручання.
Україна поруч
Позиція щодо України — теж маркер. У Молдови з Україною спільний кордон, спільні безпекові виклики і спільна європейська перспектива; президентка Мая Санду не раз казала, що безпека двох країн пов’язана. Війна вже вдарила по Молдові: економічні потрясіння, порушення повітряного простору.
Україна сьогодні зупиняє агресію, небезпечну для всього регіону. Тому антиукраїнська риторика на виборах у Гагаузії б’є передусім по самій автономії. Підтримка сусіда нічого не відбирає в гагаузької ідентичності. Навпаки, це те саме право народу самому обирати майбутнє і не підкорятися сильнішому.
Що вирішать 15 листопада
Самих лише викриттів авантюристів для сильної кампанії мало. Потрібна програма: економіка, діалог Комрата з Кишиневом, захист автономних прав, євроінтеграція, добросусідство з Україною.
15 листопада гагаузи обиратимуть не стільки людину, скільки модель: відкрита, демократична і європейська автономія або черговий виток конфліктів під чужим впливом. Сильна Гагаузія — не територія, яку використовують проти Кишинева, України чи ЄС, а успішний регіон європейської Молдови: з повагою до гагаузької мови й культури, чесними виборами, звітністю за витрачені гроші й роботою заради людей.
Джерело: oglavnom.top
