У контексті значних трансформацій світових ринків праці, викликаних автоматизацією, розвитком штучного інтелекту та змінами у глобальних економічних тенденціях, Узбекистан переглядає власний підхід до підготовки трудових ресурсів. Замість фокусування лише на кількості створюваних робочих місць країна прагне утвердити систему, яка формує кваліфікованих, гнучких і конкурентоспроможних працівників.
Ця концептуальна переорієнтація є частиною масштабних заходів із покращення зайнятості населення, зменшення рівня бідності та адаптації професійно-технічної освіти до актуальних потреб ринку праці.
Згідно з повідомленнями пресслужби Президента Узбекистану, на початку року було поставлено завдання:
1. створити 5,2 мільйона нових робочих місць;
2. забезпечити професійну підготовку понад мільйона осіб;
3. вивести з бідності 1,5 мільйона громадян до кінця 2025 року.
Вже за перші шість місяців поточного року зайнятість серед населення перевищила 3 мільйони людей.
Станом на червень 2025 року рівень безробіття в країні становив близько 5,1%, що відповідало більш ніж 781 600 особам. Одночасно нараховувалося приблизно 4,9 мільйона економічно неактивних громадян, до яких належать:
– студенти;
– особи, що доглядають за дітьми або іншими членами сім’ї;
– матері у відпустці по догляду за дитиною;
– громадяни, які тимчасово не можуть приступити до роботи.
Відповідно до урядової стратегії, план із створення 5,2 млн робочих місць покликаний задовольнити потреби:
– нових вступників на ринок праці, зокрема випускників університетів і коледжів;
– трудових мігрантів, які повертаються додому;
– осіб, які шукають кращі можливості працевлаштування;
– тих, хто працює неповний робочий день або за контрактом.
Мета цієї політики виходить за межі простої боротьби з безробіттям — вона спрямована на підтримку економічного зростання та послаблення бідності в масштабах усієї країни.
### Від акценту на робочі місця до фокусу на професійних навичках
Узбекистан розширює можливості професійної підготовки, щоб забезпечити здобуття практичних навичок особами, які наразі перебувають без роботи або мають неповну зайнятість. Це зумовлено необхідністю гармонізації освітніх програм із реальними потребами економіки.
Наразі в країні функціонує 80 центрів професійної підготовки, здатних одночасно навчати близько 250 тисяч осіб на рік. Вони пропонують короткотермінові курси тривалістю від 1 до 6 місяців із підготовки фахівців за актуальними напрямками, серед яких:
– комп’ютерна графіка;
– веб-програмування;
– іноземні мови;
– оператори кол-центрів;
– інспектори з кадрів;
– секретарі-реєстратори.
У сфері нових і швидкозростаючих сервісних галузей надається практичне навчання за професіями, що користуються підвищеним попитом.
Як зазначила в інтерв’ю Euronews молодий слухачка Шахло Тургунова з Ташкентської області, інтерес до навчання в центрі професійних навичок у Аккурганському районі постійно зростає. Існує домовленість про співпрацю з швейним підприємством, яке забезпечує практичну підготовку спеціалістів відповідно до потреб замовника.
### Подолання розриву між навичками і вимогами ринку праці
Водночас існують суттєві виклики. За останніми даними, близько 45% роботодавців в Узбекистані мають проблеми з пошуком кваліфікованих працівників, що свідчить про певний дисбаланс між навчальними програмами й потребами ринку.
Раніше деякі підприємства не надавали державним службам працевлаштування повної інформації про вакансії через побоювання юридичної відповідальності за непрацевлаштування рекомендованих кандидатів. Це ускладнювало формування повноцінних аналітичних даних і унеможливлювало ефективне планування підготовки кадрів.
У відповідь на ці проблеми впроваджується більш скоординований підхід:
– програми підготовки прив’язуються до актуальних вакансій;
– роботодавці можуть розміщувати оголошення про роботу без ризику покарань;
– державні служби зайнятості виступають посередниками, налагоджуючи прозорі та ефективні контакти між шукачами роботи та підприємствами.
### Залучення приватного сектора до освітнього процесу
Традиційно всі центри професійної підготовки фінансувалися з державного бюджету, однак зараз розглядаються можливості інтеграції приватних інвестицій у навчальні процеси та інфраструктуру.
Як повідомив Фаррух Хамроєв, провідний спеціаліст Міністерства зайнятості та боротьби з бідністю Республіки Узбекистан, приватні компанії, завдяки цьому партнерству, можуть інвестувати у відновлення центрів та підготовку більш кваліфікованих фахівців.
Для прикладу, у Кібрському районі триває реконструкція центру, який спеціалізуватиметься на будівництві та машинобудуванні. Загальна вартість проєкту становить близько 545 тисяч євро, з яких понад 136 тисяч євро внесли приватні інвестори. Центр зможе щорічно готувати до 1 500 будівельників та 350 машинобудівників.
### Цифрові інструменти для прозорості ринку праці
З 1 січня 2026 року планується запуск нової цифрової платформи, що спростить процес пошуку роботи та підбору персоналу. Вона дозволить роботодавцям швидко розміщувати вакансії, а претендентам — створювати профілі й підбирати вакансії відповідно до навичок і кваліфікації.
Спеціальна команда експертів контролюватиме отримані заявки та рекомендуватиме найкращих кандидатів.
### Введення професійних ваучерів як новий механізм підтримки
З листопада 2025 року в Узбекистані стартує програма «професійних ваучерів», яка надаватиме можливість оплачувати навчання у вигляді позики.
Основні умови програми:
– після завершення навчання, отримання сертифікату та працевлаштування учасник поступово погашає позику впродовж двох років до Державного фонду підтримки зайнятості;
– сума ваучера залежить від вартості навчальної програми у відповідному центрі;
– максимальна межа фінансування офіційно не встановлена;
– окремі категорії населення, зокрема люди з інвалідністю та особи, зареєстровані як малозабезпечені, звільняються від обов’язку погашення позики.
Під час проходження курсів деякі слухачі отримуватимуть щомісячну стипендію еквівалентом мінімальної заробітної плати (87 євро), серед яких:
– люди з інвалідністю;
– представники малозабезпечених сімей, які навчаються більше трьох місяців;
– учасники, які змінюють місце проживання для проходження підготовки.
### Створення інклюзивної системи професійної підготовки
Оновлена система професійної освіти спрямована не лише на розвиток навичок, але й на підтримку вразливих верств населення. Для таких категорій, як люди з інвалідністю, постраждалі від домашнього насильства, діти-сироти та діти без батьківського піклування, а також сім’ї, що офіційно визнані малозабезпеченими, передбачений пріоритет при направленні на роботу.
За можливості, працевлаштування для цих осіб пропонуватиметься неподалік від їхнього місця проживання, що допоможе зняти бар’єри, пов’язані з переїздом або тривалими поїздками на роботу.
