Порожніші полиці у частині магазинів «Сільпо» та «Фора» в Києві стали одним із помітних наслідків російського удару по логістичній інфраструктурі. У ніч проти 5 серпня постраждали одразу чотири розподільчі центри Fozzy Group, які забезпечували товарами магазини групи. Після атаки компанії довелося фактично на ходу змінювати звичну схему постачання.
Проблема виявилася значно ширшою за одну торговельну мережу. Протягом останніх тижнів російські удари пошкодили або знищили склади та логістичні об’єкти низки великих українських компаній. Серед них були NOVUS, «Епіцентр», Rozetka, «Нова пошта» та інші бізнеси. Для ритейлерів це означає необхідність швидко шукати нові склади, ділити товарні запаси між кількома майданчиками та прокладати інші маршрути до магазинів.
Чому в «Сільпо» та «Форі» стало менше товарів
Розподільчий центр для великої торговельної мережі працює як величезний перевалочний пункт. Сюди приїжджають вантажівки постачальників, продукцію сортують, комплектують партії, а потім відправляють у сотні магазинів. Якщо такий об’єкт раптово випадає з системи, товар не можна просто наступного ранку перенаправити на інший склад.
Саме з таким викликом зіткнулася Fozzy Group після атаки 5 серпня. Постраждали чотири її розподільчі центри. На об’єктах виникли масштабні пожежі, а компанія повідомила про загибель шістьох працівників. Руйнування безпосередньо позначилися на роботі мереж «Сільпо», «Фора» та THRASH! ТРАШ!.
У перші дні після удару покупці могли помітити нестачу окремих позицій. Особливо складною є логістика товарів, які не можна довго зберігати або просто залишити чекати на іншому складі. Це молочна продукція, свіже м’ясо, овочі, фрукти, заморожені продукти та частина готової їжі.
Fozzy Group почала перебудовувати постачання практично одразу. Компанія перерозподіляє потоки між іншими логістичними майданчиками та намагається повернути магазинам звичний асортимент. У Fozzy заявляли, що хочуть максимально відновити наповнення полиць до Дня Незалежності 24 серпня.
Для покупця все це може виглядати просто як відсутність улюбленого йогурту, певного виду сиру чи конкретної марки напою. Для ритейлера за кожною такою порожньою позицією стоїть складна система з постачальників, холодильних камер, вантажівок, сортування та графіків доставки.
Один знищений склад може зачепити сотні магазинів
Масштаб проблеми добре видно на прикладі АТБ. У компанії пояснювали, що втрата навіть одного великого розподільчого центру здатна порушити постачання приблизно для 300 магазинів. У 2025 та 2026 роках мережа втратила два розподільчі центри загальною площею понад 65 тисяч квадратних метрів. Ще два об’єкти отримали значні пошкодження.
Це одна з причин, чому великі мережі більше не хочуть тримати весь критично важливий запас в одному місці. Після нових ударів модель великих централізованих складів стає дедалі ризикованішою.
Замість одного гігантського об’єкта компанії можуть використовувати кілька менших. Частину запасів переміщують у різні області. Для певних категорій товарів розглядають зберігання за межами України.
У результаті логістика стає складнішою. Вантажівка може їхати довшим маршрутом, продукцію доводиться кілька разів перевантажувати, а бізнесу потрібні додаткові складські площі та транспорт.
Російські атаки змінили складську карту України
Удари 5 серпня стали особливо болючими для української логістики. За даними, які наводили учасники ринку, лише на Київщині тієї ночі було знищено близько десяти складських об’єктів. За останні дванадцять місяців пошкоджень зазнали понад 500 тисяч квадратних метрів логістичної нерухомості.
Під удари потрапляють не просто металеві ангари з коробками. Сучасний логістичний центр може мати автоматичні системи сортування, морозильні та холодильні камери, рампи для десятків вантажівок, складне програмне забезпечення і великі товарні запаси.
Швидко побудувати його заново майже неможливо.
«Епіцентр» після серпневої атаки повідомив про втрату логістичних об’єктів. Було знищено логістичний центр у Києві та два великі складські комплекси. Також серйозно постраждав завод Epicentr Ceramic Corporation.
Ще одним ударом було пошкоджено логістичний центр NOVUS. Після прямих влучань об’єкт припинив роботу, тому компанії також довелося переорієнтовувати товарні потоки.
Раніше з ударами по складській інфраструктурі стикалися й інші мережі. У травні російська атака в Дніпрі зачепила складські об’єкти, пов’язані з VARUS. У таких ситуаціях бізнесу потрібно одночасно ліквідовувати наслідки удару і не зупиняти щоденне постачання в магазини.
Як магазини намагаються не допустити порожніх полиць
Ритейлери вже використовують кілька моделей, які дозволяють зменшити залежність від одного логістичного центру.
- Товарні запаси розподіляють між кількома складами.
- Постачання частіше перенаправляють безпосередньо від виробників до окремих регіонів.
- Бізнес орендує додаткові складські площі в інших областях.
- Компанії змінюють маршрути вантажівок і створюють резервні логістичні ланцюги.
- Частину складської інфраструктури шукають за межами України.
Останній варіант ще кілька років тому здавався для продуктового ритейлу занадто дорогим і складним. Тепер його дедалі частіше розглядають як запасний сценарій.
Засновниця Corcel Group Анна Хаустова розповідала, що українські бізнеси починають активніше цікавитися складами за кордоном. Серед найпопулярніших напрямків називають Польщу. Причини доволі практичні. Країна межує з Україною, між нею та українськими містами вже працює велика кількість автомобільних маршрутів, а логістичні компанії мають там налагоджену інфраструктуру.
Для товарів із довгим терміном зберігання така схема виглядає значно простіше, ніж для свіжого молока або охолодженого м’яса. На польських складах можна тримати побутову хімію, косметику, непродовольчі товари, упаковку або частину імпортованої продукції. Потім її завозять в Україну відповідно до потреб мережі.
У Corcel працює власний складський напрям у Польщі, а сама компанія займається міжнародними перевезеннями між Україною, країнами ЄС та іншими ринками.
Чому просто перенести всі склади до Польщі не вийде
Закордонний склад може стати резервом, але він не здатен повністю замінити українську логістичну систему.
Для супермаркетів головною проблемою залишається час. Хліб, молоко, кулінарія, свіже м’ясо чи овочі мають потрапляти на полиці швидко. Якщо кожну партію везти через кордон, проходити митні процедури та долати сотні додаткових кілометрів, така схема стане занадто повільною та дорогою.
Тому ритейлери комбінують різні рішення.
Швидкопсувні товари намагаються зберігати максимально близько до магазинів. Продукцію з довшим терміном придатності можна перевозити між регіонами. Імпортні товари за потреби залишають на складах у ЄС і завозять партіями.
Окремий напрямок полягає в тому, щоб більше товарів їхало прямо від виробника до магазину або регіонального майданчика. Це дозволяє пропустити один етап у звичному ланцюгу.
Раніше постачальник міг привезти десятки палет на центральний склад мережі. Там їх розподіляли між містами. Тепер частину таких вантажів можуть одразу спрямовувати ближче до кінцевої точки продажу.
Для маленьких мереж та магазинів формату «біля дому» ситуація інша. Вони часто не мають власних великих розподільчих центрів, тому сильніше залежать від дистриб’юторів і постачальників. З одного боку, це зменшує ризик втрати власного величезного складу. З іншого, проблеми великого дистриб’ютора одразу відчуває ціла група невеликих торгових точок.
Найскладніше зі свіжими та замороженими продуктами
Не всі товари однаково чутливі до втрати складу.
Пляшка води або пачка макаронів може провести в дорозі додатковий день. Для охолодженого м’яса, свіжої риби чи молочної продукції кожна зайва година вже має значення.
Ще складніше із замороженими товарами. Для них потрібен безперервний холодовий ланцюг. Продукцію необхідно зберігати при визначеній температурі на складі, у вантажівці та під час перевантаження.
Тому звичайний порожній склад поруч не завжди вирішує проблему. Ритейлеру потрібні холодильні потужності, електропостачання, генератори, відповідне обладнання та персонал.
У цьому й полягає одна з причин, чому після знищення великого розподільчого центру асортимент не повертається за день або два. Знайти будівлю можна швидше, ніж повністю відтворити всередині неї технологічний процес.
Ритейл переходить до запасних маршрутів
Повномасштабна війна поступово змінює сам принцип, за яким українські компанії будують логістику.
Раніше великий сучасний склад вважався способом скоротити витрати. Чим більше продукції проходить через один добре автоматизований центр, тим простіше планувати поставки та завантаження машин.
Тепер до економіки додається фактор безпеки.
Компаніям доводиться розраховувати сценарій, за якого один об’єкт може перестати працювати за одну ніч. Тому частина запасу має бути в іншому місці, маршрути повинні мати альтернативу, а перевізники мають бути готовими швидко змінювати напрямок.
Це стосується не лише супермаркетів. Такі самі питання вирішують виробники продуктів, побутової хімії, косметики та інших товарів щоденного попиту.
FMCG-компанії особливо залежні від безперервної логістики. Магазини регулярно замовляють нові партії, а на складах постійно рухаються десятки тисяч найменувань. Навіть кілька днів затримки можуть бути помітними на полицях.
Резервні склади та додаткові маршрути збільшують витрати. Потрібна більша кількість автомобілів, більше пального, додаткові працівники та нові договори з операторами.
Водночас українські мережі продовжують працювати навіть після втрати великих об’єктів. Після серпневих ударів АТБ повідомляла, що перебоїв із товарами в мережі немає. Fozzy Group почала перерозподіляти поставки. Інші ритейлери також використовують резервні майданчики та альтернативні маршрути.
Для покупців наслідки цієї перебудови можуть проявлятися нерівномірно. В одному магазині певної позиції не буде кілька днів. В іншому той самий товар залишатиметься в наявності, бо магазин отримує продукцію з іншого напрямку або має більший локальний запас.
Саме тому після масштабної втрати складів мова поки не йде про одночасне зникнення продуктів з усіх магазинів. Замість цього мережі працюють із локальними перебоями та перенаправляють вантажі туди, де запас закінчується найшвидше.
Fozzy Group після удару по чотирьох розподільчих центрах опинилася перед необхідністю перебудувати частину своєї системи постачання за лічені тижні. Інші великі мережі проходять схожий процес. Склади розосереджують, маршрути дублюють, а частину запасів бізнес уже готовий тримати за межами країни.
Для українського ритейлу це поступово стає новою моделлю роботи, у якій магазин має отримати товар навіть тоді, коли звичний шлях від постачальника до полиці раптово перестає існувати.
