Українців знову налякали новинами про майбутнє подорожчання комуналки. У соцмережах і медіа почали писати, що вже з 2027 року тарифи на газ та електроенергію нібито переведуть на ринковий рівень. Для родин, які й зараз уважно рахують кожен кіловат і кубометр, такі повідомлення прозвучали тривожно.
У Міністерстві енергетики закликали не поспішати з висновками. Жодного рішення, за яким із 1 січня 2027 року українцям автоматично піднімуть ціни у платіжках, немає. У домовленостях із Міжнародним валютним фондом ідеться про підготовку енергетичної реформи, але це не означає, що нові тарифи вже порахували та затвердили.
Тарифи з 2027 року – звідки взялася ця дата
Дата з’явилася через плани уряду підготувати дорожню карту поступового переходу до економічно обґрунтованих цін. Простими словами, влада має описати, як енергетичний ринок працюватиме після війни, коли держава вже не зможе довго стримувати вартість ресурсів адміністративними рішеннями.
Але дорожня карта — це ще не новий тариф у платіжці. Це лише план, у якому можуть визначити етапи реформи, можливі строки, правила розрахунку вартості енергії та способи підтримки людей із невисокими доходами.
Тому повідомлення про гарантоване подорожчання світла і газу саме з 2027 року є передчасними. Остаточні рішення мають ухвалювати окремо, а конкретні суми залежатимуть від ситуації в енергетиці, стану економіки та тривалості воєнного стану.
У Міненерго наголошують: під час війни різкого переходу до повністю ринкових цін для населення не планують. Водночас це не означає, що будь-які тарифи залишатимуться незмінними назавжди. Після завершення воєнного стану систему можуть переглядати, але робити це мають поступово.
Скільки зараз коштує електроенергія
Базовий тариф на світло для населення становить 4,32 гривні за кіловат-годину. Він однаковий для квартир і приватних будинків та не залежить від того, скільки електроенергії родина використала протягом місяця.
Щоб зрозуміти реальне навантаження на сімейний бюджет, достатньо поглянути на прості розрахунки:
- 100 кВт·год — 432 гривні;
- 200 кВт·год — 864 гривні;
- 300 кВт·год — 1296 гривень;
- 500 кВт·год — 2160 гривень.
Наприклад, якщо бойлер, пральна машина, електрочайник і кондиціонер разом «накрутили» 250 кВт·год, лише за спожиту електроенергію доведеться заплатити 1080 гривень. За наявності боргу, перерахунку або заокруглень сума у квитанції може відрізнятися.
Власники двозонних лічильників можуть платити менше вночі. Із 23:00 до 07:00 діє половина звичайної ціни — 2,16 гривні за кіловат-годину. Тому бойлер, посудомийну чи пральну машину вигідніше вмикати саме в цей період, якщо техніка має таймер і її використання вночі безпечне.
Важливо не плутати тариф для населення з тарифами на передачу або розподіл електроенергії для компаній. Коли регулятор переглядає витрати енергетичних підприємств, це ще не означає, що вже наступного місяця зміниться ціна кіловат-години у звичайній домашній платіжці.
Газ, опалення та гаряча вода
Для більшості клієнтів «Нафтогазу» кубометр газу коштує 7,96 гривні. Якщо родина використала за місяць 10 кубометрів, за саме паливо нарахують 79,60 гривні. За 100 кубометрів — 796 гривень.
Окремо сплачується доставка газу. Вона не залежить безпосередньо від того, скільки кубометрів було використано саме цього місяця. Суму розраховують на основі попереднього споживання, тому навіть улітку, коли газова плита працює рідко, рахунок за розподіл усе одно приходить.
Мораторій під час воєнного стану стосується природного газу, теплової енергії та гарячої води для населення. Це означає, що різкого підвищення цих тарифів на загальнодержавному рівні зараз не анонсують.
Водночас платіжки в різних містах можуть відрізнятися. На кінцеву суму впливають площа житла, наявність лічильника, фактичне споживання, місцеві нарахування, борги та перерахунки. Тому однакова квартира у Києві, Львові чи невеликій громаді може отримувати різні рахунки за тепло і воду.
Кому допомагатимуть після перегляду цін
Після завершення війни Україна має поступово рухатися до тарифів, які краще покриватимуть реальну вартість виробництва, транспортування та ремонту енергетичної інфраструктури. Потреба у реформі пов’язана не лише з вимогами міжнародних партнерів. Енергосистема потребує коштів на відновлення підстанцій, мереж і генеруючих об’єктів, пошкоджених російськими атаками.
Однак повну вартість ресурсів не можуть просто перекласти на всіх споживачів без винятку. Для частини українських сімей навіть нинішня комуналка є відчутною, особливо взимку. Тому разом із реформою мають посилювати адресну підтримку.
Йдеться про житлові субсидії, пільги для окремих категорій громадян і допомогу родинам із низькими доходами. Розмір субсидії визначають індивідуально: враховують доходи домогосподарства, кількість людей, площу житла та соціальні нормативи споживання.
Отже, платіжки з новими тарифами з 1 січня 2027 року українцям поки не готують. Спочатку уряд має розробити правила майбутньої реформи, визначити механізми підтримки населення та лише після завершення воєнного стану переходити до конкретних рішень.
