Дмитро Овчаренко, CEO та засновник компанії Alcor, а також ITU-амбасадор у Сполучених Штатах, прокоментував для DOU ситуацію з новими візовими правилами. Від 1 жовтня 2025 року значно зросте вартість робочої візи H-1B — вона становитиме $100 000. Це найбільше подорожчання за всю історію цієї програми, яка відкривала двері на американський ринок для тисяч інженерів та розробників із різних куточків світу.
Офіційним мотивом таких змін є захист внутрішнього ринку праці США. Адміністрація тодішнього президента Дональда Трампа повідомила, що нові умови спрямовані на обмеження залучення іноземних працівників та стимулювання роботодавців знаходити співробітників серед громадян США. Незважаючи на занепокоєння міжнародної спільноти, експерти з України розглядають це рішення не як загрозу, а як новий виклик та можливість для розвитку національного IT-експорту.
Віза H-1B дозволяє американським компаніям тимчасово працевлаштовувати іноземних фахівців у галузях, що потребують високої кваліфікації, зокрема в IT-сфері, інженерії, медицині та фінансах. Щороку розігрується близько 85 000 таких віз. Раніше роботодавці платили від 2 000 до 5 000 доларів за подання заявки, однак тепер нова вартість у $100 000 фактично робить релокацію розкішшю, залишаючи за пріоритетом внутрішній ринок праці.
Дмитро Овчаренко підкреслив:
* «Попри те, що у короткостроковій перспективі (6–12 місяців) можна очікувати зменшення кількості прямих релокацій спеціалістів до Америки, зростатиме частка віддалених контрактів із командами за межами США».
IT-амбасадор описав це рішення американського уряду як «позитивну новину для українського IT-бізнесу». Він акцентує увагу на тому, що підвищення вартості візи H-1B змусить американські компанії переглянути свої офшорні стратегії та активніше шукати партнерів серед українських команд. За прогнозами аналітичної агенції ISG ця тенденція лише посилиться упродовж наступних 12 місяців.
Експерти вважають, що внаслідок подорожчання H-1B американські компанії матимуть стимул для підвищення попиту на аутсорсинг, особливо у країнах із розвиненими IT-екосистемами та культурною сумісністю із Заходом. Україна в цьому контексті залишається одним із найбільш привабливих партнерів у Східній Європі.
Дмитро Овчаренко відзначає кілька життєздатних альтернатив для українських спеціалістів:
1. Молоді фахівці можуть розпочати кар’єру через освітні програми, зокрема, отримати візу F-1 з подальшою можливістю працювати в рамках програми OPT.
2. Віза J-1 є варіантом для проходження стажувань.
3. Для топ-спеціалістів існують преміум-категорії віз, хоча це більш обмежений сегмент.
Водночас існують певні перешкоди. По-перше, для українських IT-компаній, які працюють із західними клієнтами, співпраця з Китаєм може суперечити вимогам санкційного комплаєнсу та внутрішнім корпоративним політикам. Основними практичними бар’єрами є:
– мовний бар’єр;
– питання захисту інтелектуальної власності;
– обмежений доступ до відкритих даних;
– невизначеність навколо самої візової програми, оскільки її механізми ще знаходяться у стадії розробки.
Таким чином, підвищення вартості візи H-1B слід розглядати не лише як захист внутрішнього ринку праці США, а й як стимул для розвитку глобального аутсорсингу. За таких умов Україна, маючи культурну сумісність із західними країнами та високі стандарти захисту інформації, отримує значні переваги порівняно з іншими ризикованими альтернативами.
Натисніть тут, щоб дізнатись більше експертних коментарів.
