Політична нестабільність посилює побоювання щодо можливого економічного спаду у другій за величиною економіці Європи, де зростання, хоч і залишалося крихким, демонструвало несподівану стійкість попри торгівельні тарифи. Водночас, економіка Франції подає певні оптимістичні сигнали, та країна гостро потребує консолідації фінансів через дефіцит бюджету, який становить 5,8% ВВП, і державний борг, що досягне 113% до кінця 2024 року.
Необхідні заходи жорсткої фінансової дисципліни викликають політичні суперечки, що врешті-решт призвело до падіння уряду на чолі з прем’єр-міністром Мішелем Барньє минулого року. Аналогічна загроза висить над прем’єр-міністром Франсуа Байру, який 8 вересня 2025 року оголосив голосування з питань довіри, прагнучи забезпечити підтримку Національної асамблеї для свого плану заощаджень у розмірі 44 мільярди євро. Оскільки опозиція, яка має більшість у парламенті, пообіцяла його відправити у відставку, країна може опинитися у стані політичної та економічної невизначеності.
### Які загрози чиняться на економіку країни?
Відсутність чіткої перспективи для домогосподарств, підприємств та інвесторів може призвести до зупинки зростання економіки, яка наразі розвивається повільними темпами.
– Зіткнувшись із тривалими труднощами у прискоренні темпів росту, річне зростання ВВП Франції залишається нижче 1% із четвертого кварталу 2024 року.
– Тим не менш, у другому кварталі зафіксовано поквартальне зростання на 0,3% порівняно з попередніми трьома місяцями, після зростання на 0,1% у першому кварталі. Це демонструє певну стійкість у період, коли США розпочали введення тарифів щодо своїх торговельних партнерів.
– За даними останніх опитувань, виробничий сектор Франції відновив зростання в серпні, вперше за два з половиною роки.
Попри слабкі місця у економіці країни, аналітики не схильні вважати, що політична турбулентність спричинить рецесію. Жеремі Пелозо, головний європейський стратег BCA Research, у коментарі Euronews Business зазначив, що “французькі інститути є потужними”, тому потенційний політичний перехід пройде гладко без суттєвих наслідків для економічної діяльності, окрім тогочасної невизначеності, що тимчасово вплине на споживчі та бізнес-довіру.
Проте найбільша бізнес-асоціація Франції, Medef, має іншу позицію. Глава організації Патрік Мартін попередив про миттєві наслідки політичної невизначеності, серед яких:
1. Застій інвестицій.
2. Втрата довіри.
3. Підвищений ризик банкрутств.
4. Знищення робочих місць.
Він наголосив на цьому під час бізнес-конференції 28 серпня, застерігаючи, що якщо підприємства не зможуть інвестувати, то зростання та кількість робочих місць можуть різко впасти, загрожуючи країні рецесією. Зокрема, Мартін вказав на кризи у таких секторах, як будівництво, хімічна промисловість, готелі та ресторани. Він також застеріг від подальшого підвищення податків, що може обмежити економічну активність, яка є ключем до сталого зростання, необхідного для зниження дефіциту та боргу.
### Чому Франції потрібно витримати жорстку фінансову дисципліну?
За словами прем’єр-міністра Франсуа Байру, скорочення витрат та підвищення податків необхідні, щоб зменшити бюджетний дефіцит з очікуваних 5,4% цього року до 4,6% ВВП. У програмному інтерв’ю в неділю ввечері Байру наголосив, що голосування з питання довіри є вирішальним для подальшої долі Франції.
Фінансове становище країни справді є складним. Згідно з офіційними даними французького статистичного управління INSEE, державний борг склав 3,345 трильйона євро на кінець першого кварталу 2025 року. Якщо на початку 2000-х рр. він був близько 60% ВВП, наразі збільшився до 116%.
У червні міністр бюджету Амелі де Моншален навіть заявила про ризик того, що Франція опиниться під фінансовим контролем Міжнародного валютного фонду (МВФ) або європейських інституцій — аналогічно країнам периферії, таким як Португалія та Греція, після фінансової кризи 2008 року. Проте президентка Європейського Центрального Банку (ЄЦБ) Крістін Лагард, яка раніше керувала МВФ, у понеділок спростувала такі побоювання, заявивши в ефірі французького радіо Classique: “До МВФ звертаються країни з серйозним дефіцитом поточного рахунку і нездатністю виконувати свої зобов’язання. Це не стосується Франції сьогодні”.
Жеремі Пелозо також переконаний, що Франція уникне такої ситуації: “Франція не опиниться під наглядом МВФ. Це ще не Аргентина чи Греція”. Хоч державні облігації країни демонструють зростання прибутковості, що свідчить про стурбованість інвесторів, Пелозо наголошує: “Найважливішим є збереження доступу Франції до фінансових ринків, і ця здатність залишається непохитною”.
Поточні витрати Франції на обслуговування боргу наближаються до 2% ВВП — це максимальний рівень за останнє десятиліття, але ще “помірний”, за словами Пелозо. Водночас нинішні тенденції вказують на можливе стрімке зростання цих витрат у найближчі роки.
Крім того, політична нестабільність суттєво підвищила ризик пониження кредитного рейтингу Франції, що стимулюватиме подальше зростання прибутковості облігацій. “Францію, швидше за все, понизять у рейтингу, і вона втратить статус країн з рейтингом AA — найвищим кредитним рейтингом”, — прогнозує Пелозо, наголошуючи на потенційному подальшому зростанні ставок.
### Довгострокові наслідки політичного паралічу у Франції
У разі поразки уряду на голосуванні у понеділок багато хто очікує, що президент Еммануель Макрон призначить новий уряд на чолі з прем’єр-міністром — однак політичний параліч залишатиметься, зазначає Пелозо. Наразі жоден уряд центрістського напрямку, призначений президентом, не може уникнути падіння під час подання бюджету, і аналітики не прогнозують значних змін до 2027 року — року завершення президентського терміну Макрона та потенційної зміни політичної конфігурації.
До цього часу пріоритетом нового уряду, за оцінками Oxford Economics, буде прийняття бюджету, уникнувши при цьому відставки. Така обережна стратегія знижує надії на суттєве фіскальне врегулювання до президентських виборів 2027 року, що означає подальше зростання державного боргу. Oxford Economics прогнозує, що до кінця 2027 року державний борг перевищить позначку 120% ВВП.
