Олександр Волошко, Віталій Ульянец, Олександр Клименко, Віталій Яценко, Тарас Богодист, Віталій Перетятько та Броман Андреас віддали свої життя у війні з російськими загарбниками.
19 липня 2025 року трагічно загинув старший технік стрілецької роти, солдат Олександр Клименко. Він народився 25 серпня 1972 року на Лубенщині, закінчив В’язівську загальноосвітню школу, а професію зварювальника здобув у Лубенському професійно-технічному училищі №12. Від початку повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України, обороняючи території Донеччини, Сумщини та Чернігівщини. У воїна залишилися дружина, діти та онуки. 24 липня у Лубнах відбулися проводи героя.
Під час штурмових операцій на Донецькому напрямку загинув Броман Андреас, 1989 року народження, уродженець Швеції, який проживав у селищі Білики разом із дружиною. З 2022 року він захищав Україну, служив спочатку у складі Інтернаціонального легіону оборони України, пізніше — у 59-й окремій штурмовій бригаді, а згодом — у 66-й окремій механізованій бригаді. Захисника буде поховано на кладовищі в Біликах.
Солдат, народжений 4 серпня 1984 року, мешканець Полтави, служив навідником-оператором відділення забезпечення навчального процесу взводу навчально-штурмової роти. Він загинув 18 липня 2025 року під час виконання завдань у Харківській області.
22 липня 2025 року в Кременчуці відбулася церемонія прощання з 38-річним Тарасом Богодистом, який загинув 13 липня 2025 року на Сумщині. Поховали захисника на Свіштовському кладовищі поряд з іншими військовослужбовцями, що загинули у російсько-українській війні. У Тараса залишилася мати.
Віталій Яценко, воїн 1986 року народження, зник безвісти 18 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, а пізніше експертиза підтвердила його загибель. Він був жителем міста Бахмут, навчався у школі №8, опісля здобув професійно-технічну освіту в училищі №53 за спеціальністю «оператор бурильних машин». До 2022 року працював на Бахмутському міськводоканалі. Після початку повномасштабної війни, разом із сім’єю переїхав на Полтавщину, у село Сліпорід-Іванівка. 13 лютого 2025 року вступив до Збройних Сил України на посаду стрільця-санітара механізованого відділення.
Віталій Перетятько народився 18 серпня 1978 року в місті Лохвиця Полтавської області. Закінчив Лохвицьку загальноосвітню школу №1 I–III ступенів у 1995 році, після чого вступив до заочного відділення Полтавського технікуму харчових технологій у Лохвиці. Під час навчання був призваний на строкову військову службу, після якої повернувся та завершив освіту у 2000 році. Впродовж 2000–2008 років працював у сфері охорони в компанії «Антарес 2000» у Полтаві, згодом повернувся до Лохвиці для роботи за фахом. 24 травня 2024 року став на захист країни, загинув 8 вересня 2024 року біля Миколаївки під час виконання бойового завдання.
Солдат Віталій Ульянец, народжений 4 листопада 1978 року, мешканець Полтави, проходив службу як водій мінометного взводу мінометної батареї. Загинув 28 вересня 2024 року у зоні бойових дій на Донеччині.
Усі ці воїни – герої сучасної України, які у найскладніший час стали на захист Батьківщини, боронячи її незалежність і суверенітет. Пам’ять про них житиме у серцях рідних, друзів та співвітчизників.
