Капітан (посмертно) Юрій Слободяник виконував обов’язки старшого авіаційного техніка в авіаційній ескадрильї 39-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил Збройних Сил України. З 2020 року він проходив службу на Житомирщині, де з честю і відданістю служив українській армії.
Щодня о 9-й годині ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала війна з російським агресором. Серед Героїв, про яких ми згадуємо, — Юрій Слободяник.
Він загинув 24 лютого 2022 року, в перший день широкомасштабного вторгнення Росії, під час бойового чергування в селищі Озерне, яке тепер входить до складу Новогуйвинської громади Житомирського району. Капітан Слободяник готував свій бойовий літак Су-27 із бортовим номером 37 до вильоту, коли ворожа ракета поцілила безпосередньо у цей літак. Отримані травми, несумісні з життям, стали причиною його загибелі на місці. Цю інформацію поширив «Главком» із посиланням на петицію, розміщену на сайті Президента України, яку створила дружина пілота — військовослужбовиця 199-го навчального центру Десантно-штурмових військ ЗСУ Ганна Петренко.
Юрій Слободяник народився 5 лютого 1990 року у селі Нововоскресенка Миколаївської області. У 2008 році він завершив навчання в Надбузькому професійному аграрному ліцеї, засвоївши професії автослюсаря та водія автотранспортних засобів. У тому ж році його було призвано до Збройних Сил України.
Після проходження строкової служби Юрій служив у Миколаєві на посаді начальника газозарядної станції в військовій частині А4465. Згодом він підписав контракт, присвятивши своє життя військовій службі.
З 2015 по 2020 рік Юрій навчався в Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба, де здобув ступінь магістра за спеціальністю «Авіаційний транспорт». В особистому житті він любив футбол, захоплювався автомобільною справою, готував та із задоволенням проводив час зі своїм маленьким сином Олександром.
Служба на Житомирщині у 39-й бригаді тактичної авіації стала останнім етапом його життєвого шляху, під час якого він обіймав посаду старшого авіаційного техніка другої авіаційної ескадрильї. За сумлінність і відданість військовій справі Юрія нагородили медаллю «10 років сумлінної служби».
Пам’ять про славного офіцера зворушливо відгукується у словах його старшої сестри Людмили:
– «Мій братик був найкращим! Завжди усміхнений, позитивний, він випромінював радість і щедро дарував її людям навколо. Любив життя і навіть у свої 32 роки насолоджувався спілкуванням із сім’єю, рідними, друзями. Він був дуже вдячний Богові за народження сина. Хлопчик зробив свої перші кроки вже без тата. Брат мріяв, щоб у його сина було щасливе й світле майбутнє».
Юрія Слободяника поховали у його рідному селі. Він назавжди залишився в серцях батьків, сестри, дружини та сина.
За мужність і самовідданість воїна посмертно нагородили:
1. Орденом «За мужність» III ступеня.
2. Відзнакою Президента України «За Оборону України».
3. Відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест».
4. Присвоєно звання «капітан» (посмертно).
Редакція «Главком» приєднується до хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять усіх українців, які віддали життя за свободу і незалежність нашої держави. Пам’ять про кожного загиблого солдата, цивільного громадянина та дитину – це наш святий обов’язок. Ми схиляємо голови в скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, згадуючи тих, хто загинув у боротьбі проти російських окупантів, що прийшли на українську землю з війною, нищенням міст і сіл.
—
Зображення:
– З 2020 року Юрій Слободяник служив у 39-й бригаді тактичної авіації Повітряних сил України. (колаж: glavcom.ua)
– Капітан (посмертно) Юрій Слободяник у ролі старшого авіаційного техніка авіаційної ескадрильї бригади тактичної авіації (фото: Лана Борисова/Facebook).
