Українське мистецьке середовище втратило Дарію Альошкіну — художницю, скульпторку та одну з найвідоміших сучасних майстринь витинанки. Вона померла 15 серпня 2026 року у віці 44 років. Про смерть мисткині повідомив її чоловік, музикант і скульптор Гордій Старух.
Для багатьох Дарія Альошкіна була саме тією людиною, яка показала: витинанка — це не лише знайомі з дитинства паперові візерунки на вікнах чи полицях. У її руках звичайний аркуш перетворювався на величезне ажурне панно заввишки у кілька метрів, яке могло зайняти цілу стіну виставкової зали.
Дарія Альошкіна померла у 44 роки
Новина про смерть художниці з’явилася 15 серпня. Гордій Старух повідомив, що його дружина та мати трьох дітей раптово відійшла у засвіти. Причину смерті родина публічно не називала.
Звістка швидко розійшлася серед митців, культурних діячів та людей, які знали творчість Альошкіної. На її смерть відреагував і міський голова Львова Андрій Садовий. Він нагадав, що художниця роками популяризувала українську витинанку далеко за межами країни та залишила після себе великий творчий спадок.
І це не перебільшення у цифрах. За роки роботи Альошкіна створила сотні масштабних витинанок і близько двох тисяч менших робіт. Її орнаменти можна було побачити не тільки в українських галереях. Вони подорожували Європою, Північною Америкою та Азією.
Папір, ніж і кілька метрів тонкого орнаменту
Дарія Альошкіна народилася 5 березня 1982 року в Києві. Дитинство вона провела у творчому середовищі: її батьки, Олексій та Людмила Альошкіни, були скульпторами. Значна частина дитячих років мисткині минула в селі Букатинка на Вінниччині.
Професійну освіту Альошкіна отримувала не як майстриня витинанки. Спочатку вона закінчила Вижницький коледж прикладного мистецтва, а у 2007 році — Львівську національну академію мистецтв за спеціальністю монументально-декоративна скульптура.
Саме відчуття великої форми пізніше добре читалося у її паперових роботах. Витинанки Альошкіної часто були не формату листівки чи картини, а справжніми інсталяціями.
Уявити процес легко лише на перший погляд. Майстриня складала папір, наносила малюнок і спеціальним ножем вручну вирізала десятки, а іноді й сотні дрібних елементів. Повністю побачити композицію можна було лише після того, як складене полотно розгорталося.
У роботах з’являлися добре знайомі українські символи:
- дерево життя, птахи, квіти та рослинні орнаменти;
- жіночі постаті, геометричні знаки та симетричні мотиви.
Але це не було простим копіюванням старих узорів. Альошкіна брала традиційні образи й збирала з них власну, дуже впізнавану мову. Саме тому її роботи легко відрізнялися від класичних народних витинанок.
Її роботи бачили у 22 країнах
З 2010 року Дарія Альошкіна активно представляла українське мистецтво за кордоном. Її витинанки експонувалися приблизно у 22 країнах — від Польщі, Франції та Німеччини до США, Канади й Південної Кореї.
Окремі роботи показували у штаб-квартирі ООН у Женеві. Художниця також співпрацювала з міжнародними брендами, зокрема Cartier, а її масштабні паперові композиції використовували в оформленні українських культурних презентацій.
Двічі роботи Альошкіної прикрашали український стенд на книжковому форумі в Парижі. І це був саме той випадок, коли пояснювати, що таке українська витинанка, доводилося вже після першої реакції глядачів: великі мереживні полотна з паперу самі привертали увагу.
Після 2022 року мисткиня продовжувала працювати за кордоном
Після початку повномасштабного вторгнення Дарія Альошкіна жила та працювала у Кракові. Вона продовжувала робити нові витинанки, брала участь у виставках і знайомила європейську аудиторію з українською культурою.
На початку 2026 року в краківській галереї Podbrzezie відкрилася її персональна виставка «Світло традиції». Назва дуже точно передавала те, чим художниця займалася роками: брала давню техніку й показувала її так, щоб вона виглядала сучасно і природно навіть у великих галерейних просторах.
Альошкіна не обмежувалася власними виставками. Вона проводила майстер-класи для дітей і дорослих, пояснювала техніку вирізання та фактично передавала ремесло далі.
Витинанка, яка перестала бути «маленьким паперовим декором»
Особливість Дарії Альошкіної була у масштабі. Там, де традиційна витинанка часто асоціювалася з невеликим декоративним елементом, вона робила полотна заввишки з людину або й більше.
При цьому папір залишався таким самим крихким матеріалом. Один неправильний рух ножа міг зіпсувати частину складного орнаменту, над яким доводилося працювати годинами.
Саме ці роботи й стали найпомітнішою частиною її творчого спадку. Після Дарії Альошкіної залишилися сотні великих композицій, тисячі менших витинанок, виставкові проєкти в різних країнах та майстер-класи, через які з українською традицією знайомилися нові люди.
У Дарії Альошкіної залишилися чоловік Гордій Старух і троє дітей. Інформацію про прощання та поховання родина повідомляє окремо.
