Яскраві гарбузи, кімнати з нескінченними дзеркалами, тисячі крапок на полотнах, стінах, сумках і навіть фасадах будівель. Стиль Яйої Кусами впізнавали навіть люди, які ніколи особливо не цікавилися сучасним мистецтвом.
Японська художниця померла 14 серпня 2026 року в лікарні Токіо. Їй було 97 років, тобто мисткиня пішла з життя на 98-му році. Про смерть її студія повідомила 27 серпня.
Причину смерті публічно не назвали. Водночас команда Кусами розповіла важливу деталь. Вона продовжувала малювати практично до останніх днів.
І це добре описує всю її біографію. Кусама працювала понад сім десятиліть і не зупинилася навіть тоді, коли давно могла жити лише славою своїх старих робіт.
До останніх днів вона приходила до студії й малювала
Останні десятиліття життя Яйої Кусами були влаштовані досить незвично. Ще у 1977 році вона добровільно оселилася в психіатричній лікарні в Токіо.
Це не означало, що художниця відійшла від роботи.
Її студія знаходилася зовсім поруч. Кусама регулярно приходила туди й проводила години за полотнами. Такий режим зберігався роками.
Навіть після 90 років вона не просто керувала архівом або погоджувала виставки своїх старих робіт. Художниця створювала нові серії.
Один із найбільших її пізніх проєктів називався My Eternal Soul. Кусама почала працювати над ним у 2009 році й створила близько 900 картин. Там з’являлися очі, обличчя, клітини, фантастичні істоти, геометричні фігури та знайомі крапки.
Після завершення цієї серії вона взялася за наступну. Навіть коли художниці було вже за 90, її творчий процес не перетворився на символічне хобі.
Про смерть повідомили лише через 13 днів
Кусама померла 14 серпня, однак офіційне повідомлення з’явилося 27 серпня.
Yayoi Kusama Studio та пов’язані з художницею інституції не розкривали медичних подробиць. У заяві акцентували насамперед на тому, що вона залишалася активною до завершення життя.
Після повідомлення про смерть заплановані музейні проєкти не зупинили. У Токіо продовжила працювати виставка KUSAMA’s POP у музеї, присвяченому художниці.
Сам Yayoi Kusama Museum відкрився у 2017 році. Це п’ятиповерхова будівля в Токіо, створена спеціально для показу її робіт і архіву.
Для людини, яка колись роками боролася за увагу галерей, власний музей став досить промовистим фіналом великої кар’єри.
Крапки з’явилися в її житті ще в дитинстві
Яйої Кусама народилася 22 березня 1929 року у місті Мацумото в Японії.
Свій знаменитий візуальний стиль вона не вигадала як вдалий маркетинговий прийом. Повторювані крапки, сітки та рослинні образи з’явилися в її малюнках ще в дитинстві.
Кусама багато разів розповідала про галюцинації. Візерунки могли ніби розповзатися навколо неї, квіти заповнювали весь простір, а звичайні предмети втрачали чіткі межі.
Згодом художниця почала переносити ці відчуття на полотна.
Тому її знамениті polka dots були значно більшим, ніж просто красивий принт. Крапки повторювалися десятки, сотні й тисячі разів, ніби поглинаючи предмети.
Саме звідси з’явилася одна з центральних тем Кусами — розчинення людини або окремого об’єкта у нескінченності.
У 1950-х вона залишила Японію заради Нью-Йорка
У 1957 році Кусама поїхала до США. Невдовзі вона опинилася в Нью-Йорку.
Для молодої японської художниці це був дуже сміливий крок. Американська артсцена тоді змінювалася буквально на очах. Поруч працювали люди, яких згодом назвуть головними художниками другої половини XX століття.
Серед них були Енді Воргол, Дональд Джадд і Клас Олденбург.
Кусама ж створювала свої Infinity Nets. Це величезні полотна, вкриті дрібними повторюваними петлями й сітками.
На деяких роботах майже неможливо знайти центр композиції. Око просто ковзає далі й далі, а візерунок здається таким, що міг би продовжуватися без кінця.
Саме ця ідея нескінченності потім перейшла в її найвідоміші дзеркальні інсталяції.
Дзеркальні кімнати Кусами існували задовго до Instagram
Сьогодні Infinity Mirror Rooms виглядають так, ніби їх спеціально придумали для фотографій у соцмережах.
Людина заходить у невелику кімнату. Навколо дзеркала. Світяться десятки або сотні лампочок. Відображення множаться настільки, що вже складно зрозуміти, де закінчується реальний простір.
Телефон дістається майже автоматично.
Але перші подібні експерименти Кусама робила ще тоді, коли Instagram навіть неможливо було уявити.
У 1965 році вона представила інсталяцію Infinity Mirror Room — Phalli’s Field. Усередині знаходилися численні м’які об’єкти, а дзеркала перетворювали їх на візуально нескінченне поле.
Пізніше принцип став складнішим. Додалися вода, світло, кольорові лампи та інші елементи.
У XXI столітті дзеркальні кімнати несподівано отримали друге життя. На виставках виникали черги, а музеям доводилося обмежувати час перебування всередині.
Іноді відвідувач отримував лише кілька десятків секунд.
Гарбузи теж стали окремою знаменитістю
Якщо дзеркальні кімнати дали Кусамі музейну популярність, то гарбузи зробили її стиль майже миттєво впізнаваним.
Вона малювала їх, створювала у вигляді скульптур і, звісно, вкривала крапками.
Один із найвідоміших жовтих гарбузів встановили біля узбережжя японського острова Наосіма.
У 2021 році сталася історія, яка сама по собі потрапила в міжнародні новини. Тайфун зірвав скульптуру з місця й кинув у море. Гарбуз серйозно пошкодило.
Його відреставрували, і в 2022 році скульптура повернулася на знайомий причал.
З роками гарбуз став не просто окремою роботою, а практично емблемою творчості художниці.
Кусама була значно різкішою, ніж можна подумати з її кольорових фото
Останні десятиліття Яйої Кусаму часто бачили усміхненою жінкою в червоній перуці, яскравій сукні та серед гігантських різнокольорових скульптур.
Через це її легко сприймати виключно як авторку веселого й дуже фотогенічного мистецтва.
У 1960-х усе виглядало зовсім інакше.
Кусама організовувала перформанси й хепенінги просто на вулицях Нью-Йорка. Вона використовувала оголене тіло як частину акцій, малювала на учасниках крапки й брала участь в антивоєнних протестах.
Частина її акцій була спрямована проти війни у В’єтнамі.
Тобто мистецтво Кусами від початку не обмежувалося декоративними речами. Вона працювала з темами тіла, страху, сексуальності, повторення, тривоги та втрати власних кордонів.
І паралельно писала.
Кусама створювала романи, вірші та автобіографічні тексти. Література залишилася менш відомою частиною її творчості, але вона займалася нею протягом багатьох років.
У її доробку далеко не лише картини
За життя Кусама встигла попрацювати практично з усіма великими форматами сучасного мистецтва.
Серед них
- живопис і серії Infinity Nets
- дзеркальні кімнати Infinity Mirror Rooms
- скульптури та знамениті гарбузи
- масштабні інсталяції
- перформанси та вуличні акції
- література й поезія
- мода та дизайн
- роботи для громадських просторів
Через таку різноманітність її роботи можна знайти не лише в музейних залах.
Величезні скульптури Кусами стоять просто неба, крапки з’являлися на фасадах магазинів, а дизайнерські колаборації продавалися по всьому світу.
Louis Vuitton зробив її крапки частиною масової культури
Одна з найгучніших історій Кусами поза музеями пов’язана з Louis Vuitton.
Перша велика співпраця художниці з французьким брендом відбулася у 2012 році. Її крапки перенесли на сумки, взуття, одяг і аксесуари.
У 2023 році Louis Vuitton і Кусама знову запустили масштабний спільний проєкт.
Цього разу кампанія стала ще помітнішою.
На фасадах магазинів з’являлися величезні фігури художниці. Вітрини вкривали крапками. У різних містах встановлювали гігантські декорації, які неможливо було пройти й не помітити.
Речі з колекції коштували сотні й тисячі доларів.
Так Кусама опинилася в досить рідкісній ситуації для сучасного художника. Її стиль одночасно впізнавали колекціонери, музейна публіка, модна аудиторія й люди, які просто бачили чергову сумку в крапку.
Її роботи продавалися більш ніж за 10 мільйонів доларів
До Кусами прийшла не лише масова популярність, а й величезний попит на артринку.
У травні 2022 року картину Untitled (Nets), написану ще у 1959-му, продали на аукціоні Phillips у Нью-Йорку приблизно за 10,5 мільйона доларів.
Це дуже показова історія.
Робота була створена молодою художницею невдовзі після переїзду до США. Через понад шість десятиліть вона вже коштувала восьмизначну суму.
Мільйонні ціни отримували й інші роботи Кусами, зокрема картини з серії Infinity Nets і зображення гарбузів.
Але її популярність складно виміряти тільки аукціонними рекордами.
Кусама створювала багато робіт, які взагалі не мають сенсу без фізичної присутності людини. Дзеркальну кімнату не повісиш над диваном. У неї треба зайти й опинитися всередині.
Саме цей досвід став одним із ключових для її пізньої популярності.
Справжній світовий успіх прийшов до неї не відразу
Сьогодні здається, що Кусама була суперзіркою мистецтва завжди. Насправді її кар’єра мала дуже нерівний розвиток.
Після повернення до Японії у 1973 році міжнародна увага до художниці стала значно меншою.
Новий великий етап почався через роки.
У 1993 році Кусама представляла Японію на Венеційській бієнале. Це стало одним із важливих моментів її повернення на міжнародну артсцену.
Пізніше виставки художниці почали приймати найбільші музеї світу.
Її роботи демонстрували Tate Modern у Лондоні, Whitney Museum у Нью-Йорку, Centre Pompidou в Парижі та багато інших інституцій.
У 2016 році художниця отримала Орден культури Японії, одну з найпрестижніших державних нагород країни.
А вже у 2017 році в Токіо відкрився музей її імені.
Вона прожила майже ціле століття разом зі своїм мистецтвом
Біографія Яйої Кусами охопила 97 років і кілька абсолютно різних епох.
Вона народилася ще до Другої світової війни.
У молодості застала післявоєнну Японію. Потім працювала в Нью-Йорку 1960-х поруч із майбутніми легендами попарту та мінімалізму. У 1990-х повернула собі міжнародну увагу, а у XXI столітті стала зіркою соціальних мереж і модних колаборацій.
При цьому її головні мотиви майже не змінилися.
Крапки, сітки, нескінченність, повторення та гарбузи супроводжували Кусаму десятиліттями.
Змінювався лише масштаб.
Спочатку крапки жили на аркуші паперу. Потім вони заповнили величезні полотна. Ще пізніше перекочували на скульптури, стіни, будівлі та цілі кімнати.
У якийсь момент у ці крапки буквально зайшли мільйони людей.
Роботи Яйої Кусами залишаються в музеях по всьому світу
Після смерті художниці її музей, фонд і студія продовжують працювати з великим творчим архівом.
Твори Кусами зберігаються у музейних колекціях Японії, США та Європи. Частина великих скульптур залишається у відкритому просторі, а Infinity Mirror Rooms продовжують показувати на виставках.
Її роботи легко впізнати з кількох метрів, навіть не читаючи підпису.
Червона перука. Яскравий гарбуз. Дзеркала. І, звісно, сотні крапок.
Саме з цими образами ім’я Яйої Кусами, яка померла 14 серпня 2026 року у віці 97 років, залишилося в історії сучасного мистецтва.
