Столиця починає готувати запасні шляхи між берегами на той випадок, якщо котрийсь із мостів вийде з ладу. Будівельні роботи стартують уже наступного тижня, про це повідомив міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник. У планах насипні дамби з понтонними секціями, а на довшу перспективу ще й тунель під Дніпром.
Логіка проста. Мостами Києва за добу проходить приблизно 600 тисяч машин, і якщо хоча б один великий перехід закрити, місто стає в затори майже одразу.
Що відбувається з Південним мостом
Удари 1 і 2 жовтня
Останнім поштовхом стали атаки дронів на Південний міст. Першого жовтня було два влучання біля опорної частини, після другого постраждали опора, відбійник, дорожнє покриття та бетонне загородження на ділянці метро.
Зранку 2 жовтня по мосту вдарили знову. Рух між берегами довелося обмежити, і місто кілька годин стояло в корках.
Чому затори з’являються так швидко
Коли один міст закривають, машини просто перерозподіляються на сусідні, а ті й так працюють на межі. Йдеться не лише про приватні авто: мостами їздять автобуси й тролейбуси, швидкі, пожежні, вантажівки.
Тому резервний маршрут має бути повноцінною дорогою, а не проїздом “для галочки”. Інакше він нічого не вирішить.
Як виглядатимуть тимчасові переправи
Дамба плюс понтон
Розгорнути понтон за кілька годин, як це роблять військові на невеликих річках, тут не вийде. Дніпро в межах міста широкий, а потік транспорту великий, тож розглядають поєднання насипної дамби з понтонною частиною.
На будівництво закладають до трьох місяців. Вимога до таких переправ серйозна: вони мають пропускати щонайменше половину того трафіку, який зараз іде мостами.
Де їх поставлять
Переправ буде кілька. Місця вже обрали, але офіційно їх не оголошують, і з огляду на обстріли це зрозуміло.
Хто займається проєктом
Над переправами працюватимуть одразу кілька відомств:
- Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту;
- Агентство відновлення;
- військові;
- міська влада Києва.
Тему обговорювали на координаційній нараді в президента. Головна ідея полягає в тому, щоб мати запасний варіант заздалегідь, а не шукати його після чергового пошкодження.
Подібні переправи міністерство думає облаштувати й в інших областях. Мова про регіони, де від одного-двох великих мостів залежить усе сполучення.
Тунель під Дніпром: поки що лише ідея
Масштаб і вартість
Паралельно опрацьовують дорожчі рішення: бетонні конструкції, які можна звести швидко, і тунель під річкою. Будувати тунель найближчим часом ніхто не збирається, спершу потрібні проєкт, інженерні розрахунки й гроші.
За оцінкою Калашника, великі інфраструктурні об’єкти коштують десятки мільярдів гривень, а деякі й сотні мільярдів. Власних коштів на таке в Україні зараз немає, тому шукатимуть міжнародних партнерів, донорів та інвесторів.
Мости нікуди не дінуться
Захист на кількох рівнях
Понтони не замінять звичні мости, це страховка. Основна робота зосереджена на тому, щоб уберегти діючі переходи.
План включає протиповітряне прикриття мостів, посилення конструкцій, готовність швидко ремонтувати пошкодження і, власне, запасні маршрути. Ще місяць тому все це виглядало як далека перспектива, після жовтневих ударів стало звичайним робочим завданням.
Що далі по термінах
Першими з’являться дамби з понтонами, на них піде кілька місяців. Тунель лишається довгою історією, і його доля залежить від того, чи вдасться знайти фінансування.
