Порожня полиця з цукром, кілька пачок круп замість звичного ряду або відсутність улюблених макаронів — така картина останнім часом могла насторожити покупців у частині українських супермаркетів. Особливо багато запитань виникло навколо «Сільпо» та АТБ: чи справді продуктів стає менше і чи не доведеться знову запасатися найнеобхіднішим.
У Мінагрополітики відповіли досить чітко: загального дефіциту продуктів в Україні немає. Проблема зараз не в тому, що закінчилися борошно, крупи чи цукор, а в тому, що після російських ударів торговельним мережам доводиться буквально на ходу перебудовувати логістику.
Чому в «Сільпо» частина полиць могла спорожніти
Серйозний удар по системі постачання стався після атаки в ніч із 4 на 5 серпня. Тоді були пошкоджені одразу чотири розподільчі центри Fozzy Group — компанії, якій належать «Сільпо», «Фора», Fozzy Cash & Carry та THRASH!.
Для покупця розподільчий центр майже непомітний, але саме через нього проходить величезна кількість товарів перед тим, як потрапити в магазин біля дому. Коли такий склад пошкоджений, звична схема доставки руйнується: вантажівки потрібно перенаправляти, товари — перевозити через інші майданчики, а частину поставок організовувати заново.
Тому ситуація може виглядати доволі дивно. В одному «Сільпо» певна крупа вже закінчилася, а в магазині тієї ж мережі за кілька кілометрів вона ще є. Це не означає, що продукт зник з українського ринку — просто він не встиг доїхати до конкретної торгової точки.
Серед товарів, яких покупці могли тимчасово не знаходити на звичних місцях, називали:
- цукор;
- борошно;
- крупи;
- макаронні вироби;
- окремі бакалійні товари.
У Fozzy Group уже повідомляли, що перебудовують маршрути постачання. Тобто зараз для мережі головне завдання — не знайти продукти, а швидко доставити їх до магазинів іншими шляхами.
А що з АТБ
В АТБ про масштабний дефіцит також не заявляють. Мережа продовжує постачання товарів, хоча працює в тих самих воєнних умовах, де будь-який великий склад або транспортний вузол може опинитися під ударом.
Щоб зрозуміти масштаб проблеми, достатньо однієї цифри. Один великий розподільчий центр АТБ у середньому може забезпечувати близько 300 магазинів. Якщо такий об’єкт хоча б тимчасово випадає з логістичної системи, наслідки можуть одночасно відчути покупці у десятках міст і районів.
Саме тому порожні полиці не варто автоматично сприймати як сигнал про нестачу продуктів у країні. Між виробником і магазином є ще склади, сортування, транспорт і маршрути доставки. Якщо один елемент цього ланцюга перестає працювати, супермаркет не може миттєво повернутися до звичного графіка.
У таких випадках мережі перекидають товар через інші склади, домовляються про прямі поставки та частіше доставляють продукцію невеликими партіями. Через це асортимент у конкретному магазині кілька днів може бути нерівномірним.
У Мінагро кажуть: продуктів Україні вистачає
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що підстав говорити про продовольчий дефіцит зараз немає. За основними категоріями продуктів внутрішній ринок забезпечений, а нинішня проблема має передусім логістичний характер.
Є й конкретна оцінка масштабів відновлення. За даними Мінагрополітики, приблизно 30–40% утрачених логістичних потужностей можна досить швидко замінити, відновити або перенести на інші майданчики.
Але великий розподільчий центр — це не просто ангар, куди можна завезти коробки. Там працюють системи приймання товару, сортування, холодильне обладнання, зони зберігання та відвантаження. Тому повноцінно замінити знищений або пошкоджений комплекс за кілька днів неможливо.
Через це торговельні мережі зараз використовують одразу кілька схем: шукають вільні складські приміщення, перерозподіляють поставки між наявними центрами та частіше везуть продукти безпосередньо в магазини.
Для покупця все це зводиться до простої ситуації: сьогодні потрібного товару може не бути, а вже після наступної поставки полицю знову заповнять.
Чи варто чекати різкого стрибка цін
Після новин про пошкоджені склади ще одне логічне запитання — чи не стане все дорожчим. Адже довші маршрути, додаткові вантажівки та оренда нових приміщень коштують грошей.
У Мінагрополітики наразі не бачать причин для стрибка цін на десятки відсотків саме через проблеми з логістикою. Ціни на базові продукти відстежують щотижня, і різкого подорожчання через втрату частини розподільчих центрів поки не фіксують.
Водночас цінники можуть змінюватися з інших причин. На них впливають урожай, сезонність, витрати виробників на електроенергію та пальне, закупівельні ціни, імпорт і ситуація з конкретним видом продукції.
Тож якщо в найближчому «Сільпо» чи АТБ раптом немає кількох звичних позицій, це ще не сигнал про загальноукраїнський дефіцит. Після ударів по логістичних об’єктах мережі змінюють маршрути й перерозподіляють поставки, а тому найбільш помітним наслідком для покупців поки залишаються тимчасові прогалини в асортименті, а не нестача продовольства в країні.
