Почну з того, що ставлюся позитивно до тренерського штабу “Динамо” на чолі з Шовковським, тому не прагну робити різку критику. Звісно, результат видався невдалим. Вчорашній матч “Динамо” демонстрував низьку якість та відсутність логіки у грі.
У команди з Києва було багато володіння м’ячем, однак це призводило до дезорганізації. Лише ризик відкриває шлях до розвитку. Якщо гравці не наважаться на ризик, вони не зможуть піднятися на новий рівень. Надмірна обережність породжує помилки, а їх у грі з “Маккабі” було справді чимало.
Захисна ланка “Динамо” проявила неабияку невпевненість і відсутність координації під час відбору, що прослідковувалося як у лівого захисника Вивчаренка, так і у правого Караваєва. Тимчик через відсутність у складі теж має аналогічні проблеми. Гравці дозволяють собі тримати суперників за руки, за футболки, стрибати у ноги – такий підхід є недоліком атлетизму, координації або ж професіоналізму. Адже саме так не відбирають м’яч.
Гра на випередження у “Динамо” теж втратила якісний рівень. Правильний вихід на перехоплення дозволяє уникнути необережних входів у боротьбу ногами.
Центральні захисники, Попов і Біловар, також не зуміли показати впевнену гру. Якщо оборона грає нестабільно, то постраждає і середня лінія команди. Моментами в атаці також виникали проблеми: потрібно доводити завершальні дії прицільним ударом, а не віддавати останні сили ще до удару, внаслідок чого м’яч не контролюється.
Потрібно посилювати цей аспект гри. “Динамо” має усі ресурси – тренувальні поля, базу, автобус, якісну медичну підтримку та раціональне харчування, чого інколи позбавлені інші українські клуби. Звісно, переїзди позначаються, але футболісти знали, на що йшли, долаючи шлях у єврокубках.
Гравці атаки повинні втілювати свої зусилля в завершальних ударах. Постійні перепасовки на підступах до штрафного не сприяють прогресу, а лише створюють багато втрат м’яча. Замість того, щоб віддавати поперечні передачі, краще пронести м’яч і завдати удару, створюючи у суперника постійний тиск.
Удар має бути потужним, настільки сильним, щоб “ламати штанги” і “скрипіти хребти”. “Динамо” ж не демонструє такого драйву: удари нагадують лише легкі “повітряні кульки”, підрізання та підсічки. На мою думку, гравцям варто приміряти бутси легендарних Беккенбауера, Мунтяна або Онищенка замість легковажних моделей, що нагадують домашнє взуття будь-яких кольорів – зелені, червоні, оранжеві. На жаль, цей факт вражає не тільки “Динамо”.
Втім, є футболісти, які адаптуються і показують якість навіть у такому взутті. Наприклад, Судаков у вчорашньому матчі продемонстрував влучний удар та концентрацію. Проблеми “Динамо” полягають в оборонних діях і завершенні атак, а також у невпевненості. У центрі поля Михайленко часто віддає назад короткі передачі захисникам, які є зайвими.
Гра команди відзначається відсутністю динаміки. Гравці бояться втратити м’яч, що призводить до ще більших втрат. Треба подолати цей страх і ризикувати.
У складі “Динамо” складно виділити когось окремо – всі футболісти випали зі свого рівня. Вся команда зробила крок назад у впевненості, техніці та прагненні забити більше, ніж суперник.
Якою б не була оцінка результату, усі вболівають за “Динамо”, адже це клуб з багатою історією. Тому динамівцям неприпустимо грати так, як у першому поєдинку з “Маккабі”.
Кияни вправно володіють м’ячем, але відсутність нестандартності та завершення ілюструє їхні проблеми. Шанси завжди існують, головне – щоб гравці повірили у свої можливості. “Маккабі” – це не “Барселона”, яку-таки в свій час кияни перемогли з рахунком 3:0; у матчі з ізраїльським клубом може трапитися будь-що.
“Динамо” переможе з рахунком 2:1, проте трохи не вистачить. Особисто вболіваю за рахунок 3:1, додатковий час та проходження по пенальті. Нещерет вже може готуватися до серії одинадцятиметрових, – заявив Віталій Кварцяний в інтерв’ю Blik.ua.
