У мережі знову піднімають питання щодо збереження Національного мультипредметного тесту (НМТ). Освітня експертка Іванна Коберник опублікувала на своїй сторінці у Facebook допис під назвою «Триголова проблема ЗНО/НМТ», де детально розглянула основні виклики, що супроводжують цьогорічне тестування.
За її словами, дискусії навколо Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та НМТ традиційно активізуються з кінця травня і тривають до кінця липня. Вони відрізняються лише деталями, адже щороку погляд зосереджується на різних аспектах, які висвітлюються яскравіше. Проте, як підкреслює експертка, основна проблема розташована не там, де найбільше сперечань.
Іванна Коберник наголошує, що наявність ЗНО в Україні зумовлена насамперед культурою університетської корупції, яка й досі існує. Вона підкреслює:
- Поки існують корупційні практики під час складання іспитів і заліків за хабарі,
- Поки бюджетникам не відраховують, навіть якщо вони не виконують академічних вимог,
- Поки процвітають фабрики курсових робіт і дисертацій,
зовнішнє тестування у формі НМТ чи у будь-якій іншій формі залишатиметься вимушеною необхідністю.
Експертка додає, що культура університетської недоброчесності не залишає вибору. Раніше ЗНО подолало ті корупційні практики, коли для вступу потрібні були хабарі або особисті зв’язки, але не змогло подолати внутрішніх проблем вишів.
Другий аспект, на який звертає увагу Іванна Коберник, — це зміст самих тестів НМТ, які базуються на шкільній програмі. Програма навчання, за якою нині вчаться випускники й навчатимуться діти протягом найближчих чотирьох років, — це державний стандарт 2012 року, розроблений під час міністерства Табачника. Цей стандарт спрямований переважно на знаннєвий підхід, орієнтований на запам’ятовування та відтворення навчального матеріалу.
Експертка наголошує на таких нюансах:
- В тесті з історії занадто багато завдань, які вимагають зубріння фактів, дат і термінів, натомість дуже мало перевіряють уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.
- Тестування з математики — тема, що викликає найбільше суперечок, адже він обов’язковий для всіх абітурієнтів. Поширена думка, що мистецтву чи спорту не потрібні знання косинусів чи логарифмів. Однак це твердження є маніпуляцією.
Фактично, у мистецьких чи спортивних закладах вищої освіти України для вступу тест з математики має мінімальне значення — зазвичай коефіцієнт становить лише 0,2. Для проходження порогового балу досить правильно розв’язати приблизно п’ять завдань рівня 5–6 класу, можливо, одне з 7 класу. Таким чином, НМТ охоплює всю шкільну програму, а не лише останні класи.
Утім, виникає питання щодо доцільності вимоги складання тесту з математики для всіх спеціальностей, включно з творчими й спортивними напрямами. Так, нещодавно в інтернеті набув резонансу пост матері учениці спеціалізованої художньої школи, яка не змогла подолати поріг із математики і через це не матиме змоги вступити до омріяного університету в Україні.
Експертка звертає увагу на те, що кількість абітурієнтів на художні спеціальності по всій країні становить лише сотні, і нагадує, що для них можна було б зробити виняток, не враховуючи сертифікати з математики.
Третя "голова проблеми", за словами Коберник, полягає в мультипредметному форматі тесту з 2022 року. Абітурієнти змушені складати одразу чотири предмети в один день. Такий формат був запроваджений у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії, і хоча на початку тестування складалося з двох предметів, наразі їх кількість збільшилась до чотирьох, а програма тестування з історії України була суттєво розширена.
Іванна Коберник зазначає, що мультипредметні тести практикують і в інших країнах — США (TSAI, SAT), Південна Корея, Китай. В Україні ж це стало вимушеною мірою через воєнні умови. Через дефіцит обладнаних комп’ютерами приміщень та з огляду на безпекові міркування відкриття численних центрів тестування наразі є ускладненим. Відповідно, для багатьох дітей, особливо в прифронтових регіонах, необхідно долати значні відстані, щоб дістатися до пункту здачі тесту.
Жива ілюстрація цієї проблеми – сюжет на Громадському, де дівчина розповідає, що добиралася до тестування електричкою протягом шести годин. Для такої абітурієнтки потреба здавати тести з кожного предмету окремо стала б непосильним випробуванням через матеріальні й часові витрати.
Коберник підкреслює важливість усвідомлення проблем дітей із сільських та прифронтових територій, адже у великих містах, де безпека вища, і транспортна доступність краща, подібні складнощі не настільки гострі.
Публікація Іванни Коберник отримала сотні коментарів та десятки поширень. Ось кілька відгуків користувачів:
-
Катерина Ісаєнко наголошує, що найпомітніша проблема НМТ та ЗНО — це неприйняття несподіваних результатів і драматизація навколо них. Вона стверджує, що завдання НМТ щороку стають простішими, а скарги на математику є інфантильними. Діти, які не можуть подолати мінімальний бал, просто не володіють базовими знаннями шкільної програми. За її словами, це також є тестом на відповідальність: хочеш вступити – готуйся.
-
Viktoria Franko зазначає, що якщо абітurієнт не володіє базовою математикою, вищий навчальний заклад для нього не підходить, і логічним буде вступ до коледжу.
-
Вадим Кривец висловлює занепокоєння, що держава своїми діями сприяє виїзду найкращих школярів за кордон, що призведе до втрати генетичного потенціалу нації.
-
Катерина Калюжна, історик за фахом, солідарна з думкою, що тестування з історії перевантажене зазубрюванням фактів і дат, натомість справжнім завданням історії має бути усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків.
-
Ірина Анцифрова поділилась власним досвідом: минулого року, через 38 років після закінчення школи, вона набрала 132 бали з математики, не маючи гуманітарної освіти та практично не готуючись, крім пробного онлайн-тесту.
-
Галина Турко вважає ЗНО одним з найбільших досягнень української освіти. Вона вказує, що проблеми з математикою не в методиках чи тестах, а у дітей, які недостатньо працюють над підготовкою.
- Артем Комісаренко акцентує, що художник, який не розуміє програму п’ятого класу, може чудово обійтися без диплома про вищу освіту, працюючи за покликанням.
На завершення, варто зазначити, що тема НМТ продовжує викликати жваве обговорення серед освітян, батьків та абітурієнтів, наголошуючи на важливості пошуку балансу між об’єктивністю оцінювання, доступністю тестування та реальною академічною доброчесністю в системі вищої освіти України.
