Фото: EPA/UPG
Повітря після вибуху
При попаданні ракети в ціль у повітря піднімаються мільйони дрібних частинок — PM₂.₅ та PM₁₀. Це надтонкі аерозольні уламки вибуху, настільки малі, що здатні проходити через альвеоли легень і потрапляти безпосередньо в кровообіг. Такі частинки проникають до серця, мозку, долають біологічні бар’єри і викликають запальні процеси на клітинному рівні. Внаслідок цього вони можуть вплинути на генетичний матеріал, який передається наступним поколінням.
Згідно з дослідженнями Європейського центру з вивчення довкілля, під час інтенсивних обстрілів рівень концентрації PM₂.₅ у деяких українських містах підвищувався у 10–20 разів. При цьому кожне додаткове збільшення концентрації цих частинок на 10 мкг/м³ підвищує ризик інфаркту на 14%, а інсульту — на 12%, якщо застосовувати модель ВООЗ.
Серце, яке теж воює
У моїй практиці кардіолога спостерігається, що війна залишає слід не лише на психологічному стані людини, а й завдає шкоди судинам. Протягом останніх двох років помітне різке омолодження серцево-судинних захворювань. Молоді пацієнти звертаються з хронічною тахікардією, ранніми ознаками ішемії та порушеннями серцевого ритму. Інфаркти в 30 років перестають бути рідкістю — це вже буденна реальність. Більшість таких хворих — жителі прифронтових районів, які не мають класичних факторів ризику, але щоденно вдихають токсичне повітря і живуть у стані постійного стресу.
Через це я рекомендую всім проходити щорічний повний кардіологічний огляд, що включає:
- Ультразвукове дослідження серця;
- електрокардіограму (ЕКГ);
- тест з фізичним навантаженням.
Хімічна війна без формальних конвенцій
Після ураження об’єктів промислової інфраструктури в атмосферу потрапляють численні шкідливі речовини, серед яких:
- Діоксини та фурани — токсичні сполуки, здатні провокувати мутації;
- Свинець, кадмій, ртуть — важкі метали, які руйнують серцевий м’яз;
- Поліциклічні ароматичні вуглеводні — потужні канцерогени та нейротоксини.
Ці хімічні елементи порушують регуляцію артеріального тиску, змінюють тонус судин і сприяють розвитку аритмій. У деяких дослідженнях зафіксовано їхню наявність у крові та сечі людей, які не були поранені, а лише вдихали повітря після серії обстрілів.
За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, забруднення атмосферного повітря може щорічно спричиняти від 30 до 50 тисяч передчасних смертей в Україні. Значна частина цих випадків пов’язана з інфарктами, інсультами та серцевою недостатністю. Однак подібні втрати зазвичай не потрапляють у офіційну статистику війни, бо це «тихе» вбивство: воно не залишає очевидних слідів у тілі, але формує тромби в судинах. Це інший, менш помітний вид смерті, що загрожує майбутньому нації.
Психоемоційний та серцевий подвійний удар
Війна — це фактор постійного стресу. Хронічне напруження викликає гормональні зміни, які безпосередньо впливають на серцево-судинну систему. Зокрема, порушується сон, підвищується рівень кортизолу, знижується імунітет і посилюються запальні процеси.
Людина, яка пережила ракетний обстріл, може зовні виглядати здоровою, однак її серце працює в умовах постійної симпатичної активації, ніби «на високих обертах» щодня. Це призводить до швидкого виснаження серцевого м’яза.
Що може бути зроблено?
Ми не можемо переховуватися в минулому, але існують конкретні кроки, які можуть суттєво допомогти.
Рекомендації для держави:
- Розробити і впровадити національну систему моніторингу якості повітря з відкритим доступом;
- Картографувати екологічно уражені території, особливо прифронтові зони;
- Запровадити кардіологічний скринінг у зонах високого ризику, з акцентом на молодь і вразливі групи населення.
Поради для кожного громадянина:
- Відстежувати якість повітря у своєму регіоні;
- Захищати дихальні шляхи, особливо під час обстрілів або задимлень;
- Регулярно контролювати артеріальний тиск, робити ЕКГ і оцінювати загальний стан серцево-судинної системи;
- Не ігнорувати симптоми, навіть якщо це незначна втома чи дискомфорт у грудях.
Післямова війни: серце, що зберігає пам’ять
Війна не завжди звучить гучно — іноді вона пошепки проникає пилом, токсинами та напругою. Сьогодні наше повітря — це не лише джерело кисню, а й хроніка воєнних подій, зафіксована в часточках, які ми вдихаємо. Це інша форма бойового зіткнення, яка не вбиває миттєво, але залишає глибокі відбитки на майбутньому здоров’ї нації.
