Війна на Донбасі: Кремль знову заганяє себе у глухий кут
Попри мінімальні здобутки і рекордні втрати, Кремль все ще ставить за мету повністю захопити Донеччину до кінця 2026 року. Водночас ворог змінює тактику – тепер полює на паливну інфраструктуру, в той час як українські дрони завдають ударів по НПЗ та військових базах Росії.
Детально про основні події війни – у нашому огляді на основі аналітичних звітів Інституту вивчення війни.
Загальна картина на фронті
Росія продовжує весняно-літній наступ 2026 року, але серйозних проривів не відбулося. За оцінками експертів, у червні окупанти просувалися в середньому лише на 1 км² за добу, порівняно з 16 км² у червні минулого року. Такий спад вражає і показує, що темпи наступу суттєво вповільнилися.
Втрати російського війська залишаються катастрофічними. За один тільки червень вони становили близько 39 490 військових убитими та пораненими. Якщо порахувати на кожен захоплений кілометр, то цифри виявляються в 19 разів більшими, ніж рік тому.
Основна боротьба точиться на Костянтинівському напрямку Донеччини. Там противник повільно, але безповоротно намагається пробитися в міську забудову, однак такі успіхи супроводжуються великими втратами.
Але попри все це, лідер Кремля Володимир Путін наполягає на повній окупації Донеччини до 31 грудня 2026 року. Для цього російським військам потрібно захопити ще близько 5305 км², що з огляду на нинішні темпи видається малоймовірним.
Нові виклики і тактика атак
Найпотужніший повітряний удар припав на ніч з 1 на 2 липня, метою якого був Київ. Проти 570 повітряних цілей українська ППО зуміла збити більшість, але частина ракет досягла призначених об’єктів. В результаті загинуло щонайменше 30 осіб, серед яких були мирні жителі, та понад 99 отримали травми. Серед зруйнованих об’єктів – великий гуманітарний склад Червоного Хреста.
Що змінилося у повітряній війні?
- Росія активно вдосконалює свої реактивні безпілотники, які розвивають швидкість до 500 км/год і важче перехоплюються.
- Ворог змінив частоти дронів Shahed, щоб уникнути українських засобів радіоелектронної боротьби.
- Вже регулярно застосовуються дрони-приманки для виведення з ладу української ППО.
Напади на цивільну паливну інфраструктуру також стали новим напрямом ворожої тактики. Протягом тижня ворог атакував АЗС у Запорізькій, Дніпропетровській та Чернігівській областях, а Харківщина з травня постраждала від понад десятка таких ударів. Ці удари мають на меті ускладнити постачання пального.
Крім того, 1 та 2 липня внаслідок цих атак в кількох областях України виникли перебої з електропостачанням.
Атаковані регіони та їх наслідки
- В Одеській області пошкоджено склади, загинуло двоє людей.
- У Запоріжжі влучення дрона пошкодило торговий центр, а 29 червня внаслідок влучання у пасажирський мікроавтобус загинули троє осіб.
- На Харківщині зазнали атак фермерські господарства.
Для ударів по прикордонних зонах Росія дедалі частіше застосовує балістичні ракети, які залишають украй мало часу для захисту і реагування.
Українські удари на території РФ і окупованих земель
Українські військові безпілотники і ракети вже уражали нафтопереробні заводи у Башкортостані, Нижньогородській області та Краснодарському краї. Також під вогонь потрапили заводи оборонної промисловості у Пензі, Волгограді й Воронежі, де виготовляють комплектуючі для ракет, літаків і військової техніки.
Окремі удари припали на центри космічного зв’язку, які відповідають за системи військового управління і оповіщення про ракетні атаки.
В окупованому Криму під вогнем опинився аеродром «Сакі». Там було знищено мінімум один винищувач Су-30СМ і пошкоджено ще один літак. До того ж обстріляли електропідстанції, що призвело до графіків відключень електрики і перебоїв з водопостачанням у низці районів.
Також було пошкоджено залізничний міст і паливний потяг, що суттєво впливає на логістику окупантів.
Наслідки ударів для РФ
- Пошкодження нафтової інфраструктури призводить до дефіциту пального, ускладнюючи військову логістику.
- Руйнування мостів та транспортних вузлів збільшує час і вартість перевезення вантажів, зокрема до Криму.
- Загальне збільшення суспільного занепокоєння в Росії пов’язане із зростанням втрат і невдач.
Події на дипломатичному фронті
Росія продовжує демонструвати небажання йти на компроміси у переговорах, а водночас намагається впливати та тиснути на Україну і Захід.
Володимир Путін визнав, що саміт на Алясці у серпні 2025 року між США і Росією не приніс домовленостей. Хоча російська сторона тоді нібито була готова підтримати деякі американські пропозиції, документи так і не підписали.
Незважаючи на зміну ситуації на фронті на користь України, Кремль знову заграє з ідеями домовленостей, відкидаючи останні українські пропозиції про припинення вогню, які передбачають:
- Взаємне припинення далекобійних ударів по тилу і енергетичній інфраструктурі.
- Припинення бойових дій за межами чотирьох частково окупованих областей.
Кремль наполягає на повному виведенні українських військ із Донеччини, Луганщини, Запоріжжя та Херсона, а також вимагає відмови України від вступу до НАТО. Декому в Росії вистачає нахабства ще більше загострювати риторику, фактично заперечуючи право України на існування як суверенної держави.
29 червня Олександр Лукашенко відвідав Китай, де мав зустріч із Сі Цзіньпіном, демонструючи при цьому обережну позицію щодо війни.
Водночас у Європі наростає тривога через гібридні загрози з боку Росії. За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, РФ застосовує судна «тіньового флоту» для запуску безпілотників у повітряний простір країн НАТО, охопивши вже 13 держав Альянсу і навіть Ірландію.
Попри це, Путін продовжує говорити про нібито неминучу перемогу Росії, хоча експерти ІСВ кажуть, що це – лише частина інформаційної кампанії, далекая від реального стану речей на фронті.
