У новому випуску популярного YouTube-шоу Дениса Бойка донеччанин Євген Селезньов розповів про свій досвід у складі національної збірної України, виступи в оренді за закордонні клуби та пошук власного стилю гри у футболі. У травні 2023 року Євген офіційно завершив професійну спортивну кар’єру. Наразі він займає посаду радника при Міністрі молоді та спорту України, а також обіймає роль амбасадора Федерації боксу України.
Інтерв’ю на каналі Дениса Бойка відтепер знімають в оновленій студії з додаванням «бліців» — швидких та чесних відповідей, які гості мають надавати протягом розмови.
Ранні роки та становлення у футболі
Усім чоловікам у родині Селезньових притаманна шахтарська праця. У дитинстві Євген часто бував разом із батьком на шахті, який своїм прикладом демонстрував усю складність підземної роботи. Незважаючи на обмежені матеріальні ресурси родини, у 2001 році, в 16-річному віці, Євген потрапив до Академії донецького «Шахтаря». Наступного року він уже розпочав професійну кар’єру, виступаючи за «Шахтар-3» та «Шахтар-2».
Євген пригадує:
- «Потрапити туди було непросто. Я завжди забивав голи, і в одній грі з дев’яти спроб забив усі дев’ять. Це привернуло увагу тренерів. Після цього мене запросили на перегляд, ми разом з академією вирушили в турне, де я забив у другій і третій іграх, що призвело до підписання повноцінного контракту».
У 2007 році Євген дебютував у Вищій лізі, виступаючи за київський «Арсенал» на правах оренди. Повернувшись до «Шахтаря» у 2008 році, він провів один сезон, у якому разом з командою став володарем Кубка УЄФА.
Кар’єра між «Шахтарем» та «Дніпром»
Свій перший вихід до «Шахтаря» Євген зробив у 16 років. У 2009 році, після періоду оренди у Києві та підписання другого контракту з донецьким клубом, Селезньов перейшов до «Дніпра» за сумою трансферу близько 4,5 мільйона євро. У дебютний сезон він став основним нападником команди, а вже в наступному — лідером бомбардирів чемпіонату України.
Через два сезони футболіст повернувся в «Шахтар». За його словами:
- «Я завжди отримував задоволення від гри у футбол, а не від розміру зарплати. Я брав стільки, скільки мені пропонували. Коли повертався в «Шахтар» у 2011 році, «Дніпро» пропонував удвічі більше, але я пообіцяв президенту «Шахтаря» і не міг вчинити інакше».
У сезоні 2011/12 Селезньов став найкращим бомбардиром чемпіонату, а донецький клуб виграв чемпіонат України та Кубок. У серпні 2012 року нападник повернувся до «Дніпра», який у сезоні 2013/14 вдруге в історії виграв срібні медалі чемпіонату країни.
У 2015 році у «Дніпрі» почалися фінансові проблеми. Після відходу ключових гравців, таких як Микола Калинич і Євген Коноплянка, Селезньов став головним бомбардиром команди. Проте незабаром, через заборгованість у розмірі 1 мільйона євро і регулярні затримки зарплати, клуб дозволив йому перейти в інший клуб на безоплатній основі за умови прощення боргів.
Гра у Росії, Туреччині та іспанська оренда
У лютому 2016 року Євген став гравцем російського клубу «Кубань». Через півроку він повернувся до України та підписав дворічний контракт із «Шахтарем». Проте зігравши частину матчів, за майже рік залишив донецький клуб як вільний агент.
Після цього Селезньов перейшов до турецького «Карабюкспора», дебютувавши в січні 2017 року; уже у грудні гравець залишив клуб. Згодом, через кілька днів, підписав контракт на 2,5 роки з турецьким «Акхісар Беледієспором», де отримав низку трофеїв — Кубок та Суперкубок Туреччини.
У січні 2019 року Євген на правах оренди до кінця сезону приєднався до іспанського клубу «Малага», проте його перебування в команді виявилося складним:
- «Зі мною ніхто не спілкувався. Моя висока зарплата викликала невдоволення у роздягальні. Гравці відкрито критикували тренерів, які змінювалися один за одним. Я вважаю, що в команді має бути повага до колективу, а не лише до тренера. Там було зовсім інакше».
Не зумівши адаптуватися, Селезньов вже через півроку розірвав контракт і повернувся до Туреччини, ставши гравцем клубу «Бурсаспор». Після одного сезону в Туреччині він повернувся в Україну, щоб бути ближче до родини.
Повернення в Україну і завершення ігрової кар’єри
Восени 2020 року Селезньов підписав контракт із клубом «Колос». У цей період він переживав важкі моменти в особистому житті, зокрема важку хворобу батька:
- «Перші півроку були надзвичайно складними, адже мій батько помирав. Важко було концентруватися на футболі. Я завжди був азартним, із палкими очима, але тоді ніби згас».
У 2021 році нападник перебрався в «Минай». Він зізнається, що фінансово тут заробляв мінімально, але основним орієнтиром для нього завжди залишалася гра, тому обрав клуб як простір для подальшого розвитку в товариській атмосфері. Рішення припинити професійну кар’єру прийшло після усвідомлення того, що між ним і колегами виникли непримиренні розбіжності:
- «Коли я грав у «Шахтарі» та «Дніпрі», був серед найкращих футболістів країни. З часом усвідомив, що молоде покоління значно відрізняється від мене. Це не їх провина, але для мене стало дуже складно з ними грати».
Професійна діяльність поза полем
Зараз Євген Селезньов займає посаду радника Міністра молоді та спорту України, активно сприяє розвитку «масового» футболу. Його завдання полягає у тому, щоб допомогти підліткам долучитися до спорту та мати можливість прогресувати у різних дисциплінах, включно не лише з класичним футболом, а й регбі-5 та флорболом. Крім того, Євген є амбасадором Федерації боксу України, грає у медіалізі та збірній ветеранів країни.
Селезньов розповідає:
- «Я не уявляю свого життя без футболу. Це сенс мого існування, я обожнюю цю гру. Зараз граю менше, ніж у часи професійної діяльності, оскільки тіло вже не дозволяє, але без футболу я не можу».
Також він підкреслює свою любов до спорту загалом:
- «Це дивовижно, коли людина вкладає час, здоров’я, зусилля і прагнення досягти найвищого результату. Це заслуговує великої поваги».
Виступи за національну збірну України
Дебют Євгена у молодіжній збірній України відбувся у 2005 році, проте він зіграв там лише один матч. У головній команді країни він вперше з’явився на поле 24 травня 2008 року у грі проти збірної Нідерландів. Загалом Селезньов протягом десяти років у складі національної команди провів 58 матчів.
Український футболіст був включений до списку з 23 гравців на домашній чемпіонат Європи 2012 року, однак жодного разу не вийшов на поле у цьому турнірі. На цю тему він зазначив:
- «У збірній у мене трохи «не клеїлося». Я забив лише 11 голів за 58 матчів, що для нападника досить мало».
Підписуйтеся на Telegram-канал SportBusiness.Media, щоб бути завжди поінформованими про найактуальніші події у спортивному світі.
