Відомий журналіст Андрій Шахов поділився своєю оцінкою щодо поразки київського «Динамо» від ізраїльського «Маккабі» (1:3) у першому матчі раунду плей-оф кваліфікації Ліги Європи.
Він відзначив, що команда знову зазнала поразки з розгромним рахунком, супроводжуючись численними грубими помилками та дивними тактичними рішеннями. За його словами, «Динамо» перебуває на межі провалу другого поспіль єврокубкового сезону. Якщо минулого року вболівальники та експерти вважали, що команда свідомо жертвувала Лігою Європи заради чемпіонату України, то тепер, коли сезон тільки розпочинається, говорити про пожертву немає підстав. Більше того, аналізуючи гру «Динамо» в єврокубках, виникає питання: чи не прикривали ми цю безпорадність команди якраз «жертвоприношенням» на користь головного тренера?
Журналіст нагадав, що після вильоту «Динамо» від «Пафоса» воротар Андрій Шовковський заявляв про необхідність посилення складу. Шахов підтримує ідею щорічного оновлення й підсилення команди, щоб уникнути застою, проте підкреслює, що тренер «Динамо» не повинен перекладати відповідальність за невдачі на керівництво клубу.
Одна з ключових функцій наставника — максимально розкривати потенціал наявних в команді футболістів. Прикладом цього є прихід Мирчі Луческу, який, використовуючи гравців, що залишилися після Хацкевича та Михайличенка, створив боєздатний колектив, який гідно виступав у Лізі Чемпіонів, незважаючи на виклики пандемії. Запитується: хто з футболістів «Динамо» демонструє прогрес під керівництвом Шовковського? Водночас легко назвати тих, хто має тенденцію до регресу. Різниця, переконаний Шахов, очевидна.
Згідно з даними сайту Transfermarkt, ринок оцінює склад «Пафоса» (24 гравці) у 20,85 млн євро, «Маккабі» (32 гравці) – в 30,03 млн євро, а «Динамо» (29 гравців) – у 90,6 млн євро. Жоден футболіст «Маккабі» не має ринкової вартості вище 3,5 млн, а «Пафоса» – більше 2 млн євро. При цьому у «Динамо» вісім гравців оцінюють щонайменше у 4 мільйони. Це свідчить, що проблема команди не в якості складу, а у використанні наявного потенціалу.
Відомий журналіст виділяє такі основні аспекти:
– у «Пафоса» та «Маккабі» існує справжня команда, в якій кожен футболіст розуміє свою роль і діє злагоджено для досягнення перемоги;
– у «Динамо» складається враження відсутності ясної командної ідеї та внутрішньої згуртованості;
– гравці кіпрської та ізраїльської команд готові захищати своїх тренерів, тоді як у «Динамо» відсутня така підтримка.
Особливу увагу звернено на відносини в команді київського клубу. Шахов наголошує, що складно розраховувати на відданість гравців тренеру, який не вважається лідером у роздягальні, відкрито жене на тренуваннях згодом легенду клубу та засуває його з команди публічно, при цьому регулярно випускаючи на поле у важливих матчах.
Журналіст підкреслює, що «Динамо» повинно було відіграватися в двох поєдинках із «Пафосом» і в грі з «Маккабі», але результати цього не підтверджують. За першу гру з кіпріотами команда завдала лише одного удару у площину воріт, цей же показник повторився у другому таймі матчу з ізраїльтянами та після перерви в домашній зустрічі з «Пафосом». Це свідчить про наявність лише одного варіанту гри і повну відсутність плану «Б». Всього один забитий гол у трьох матчах з цими командами, що при численних помилках у захисті є яскравим індикатором проблеми.
Щодо стандартних положень під час ігор, особливо у власному штрафному майданчику, журналіст відзначає, що їх реалізація «Динамо» є украй слабкою, що часто призводить до сумнівних ситуацій біля власних воріт, часом нагадуючи стихійне лихо.
Статистика передач під час домашнього матчу з «Пафосом» свідчить про наступне:
– воротар «Динамо» отримав 25 передач, а форвард – 17;
– у «Пафоса» ці показники становили 11 та 21 відповідно;
– четверо захисників «Динамо» виконали 151 передачу, тоді як захисники «Пафоса» – 96.
Ці цифри відображають низьку якість і кількість атакувальних дій, що підтверджується значенням xG (очікуваних голів) лише 0,33, а також малим числом ударів по воротах.
Про проведений аналіз і викладені факти Андрій Шахов розповів у своїй авторській колонці на сайті «Фраза», закликавши читачів самостійно зробити власні висновки.
