У Баку відбувся арешт двох співробітників російської державної медіаагенції, яких азербайджанські правоохоронці називають агентами ФСБ. Ця подія стала черговою реплікою в дипломатичному конфлікті між Росією та Азербайджаном, що став найгучнішою публічною сваркою між двома країнами за останній рік. Інцидент пов’язаний зі смертю двох азербайджанців у Єкатеринбурзі і має глибокі політичні наслідки.
За повідомленнями, у понеділок у головному офісі агентства “Супутник” у Баку провели обшук, в результаті якого були затримані Ігор Картавих і Євген Білоусов. Азербайджанська поліція кваліфікує їх як співробітників Федеральної служби безпеки Росії. Після затримання влада Азербайджану жорстко критикує російське керівництво, зокрема президента Володимира Путіна, що викликало стриману реакцію Москви, яка вважає відповідь Баку непропорційною.
Публічна різка реакція Баку пояснюється значними геополітичними зрушеннями в регіоні. Ще кілька років тому подібні трагічні події не мали настільки серйозних наслідків для відносин двох держав. Експерти зазначають, що Азербайджан активно утверджується як регіональний гравець, який не відступає від заперечення домінуючої ролі Москви на Південному Кавказі. Саме це є однією з причин загострення міждержавних протиріч.
### Коли вибачень недостатньо
У п’ятницю в Єкатеринбурзі під час операції правоохоронців було затримано групу підозрюваних у вбивствах, що сталися у 2001, 2010 та 2011 роках. Під час цієї операції загинули брати Зіяддін та Гусейн Сафарови – громадяни Азербайджану. Ще кількох затриманих було госпіталізовано. Влада Азербайджану стверджує, що Сафарових було жорстоко вбито силовиками під час затримання. У свою чергу Слідчий комітет Росії заявляє, що один зі братів помер внаслідок серцевого нападу, а обставини смерті іншого уточнюються.
Ця трагедія одразу стала каталізатором значного загострення у двосторонніх відносинах. Вже було скасовано офіційний візит віцепрем’єра Росії Олексія Оверчука, а у Баку відмінили концерти російських музикантів. Окрім того, місцеві провладні медіа розпочали жорстку критику Москви, порівнюючи дії російської влади із звірствами Сталіна, а затримання у Єкатеринбурзі — з каральним рейдом.
Події нагадали кризу, що виникла наприкінці минулого року, коли російська система протиповітряної оборони випадково збила над Чорним морем азербайджанський пасажирський літак. Тоді загинула більшість пасажирів, включно з екіпажем, який намагався посадити пошкоджений літак у Казахстані. Президент Азербайджану Ільхам Алієв вимагав від Росії визнання провини та проведення ретельного розслідування, а Володимир Путін виступив із публічним вибаченням. Проте цього виявилось замало. Почалася інформаційна війна, в рамках якої закрили структуру Росспівробітництва “Російський дім” за обвинуваченням у шпигунстві, а також вимагали ліквідації відділення державного російського агентства “Супутник” в Азербайджані.
Незважаючи на це, інформаційне агентство “Супутник” продовжувало функціонувати до недавнього часу, поки поліція не провела обшуки та арешти співробітників. Голова агентства “Росія Сьогодні” Дмитро Кисельов охарактеризував дії Баку як несправедливі та навмисні, спрямовані на погіршення двосторонніх відносин.
### Вплив Карабахського конфлікту на взаємини Москви та Баку
П incidents у Єкатеринбурзі — не перші трагедії за участю громадян Азербайджану в Росії, проте саме цього разу вони мали особливо серйозний резонанс. У 2021 році в Новосибірській області був застрелений 19-річний Векіл Абдуллаєв. Тоді стверджувалося, що інспектор ДПС випадково вистрелив у нього під час затримання. Інспектора суд виправдав, і він повернувся на службу. Тоді політична реакція з боку Азербайджану була поміркованою.
Також не було значного резонансу у серпні 2024 року, коли суд Санкт-Петербурга засудив групу молоді, яку називали “азербайджанською мафією”. Насправді ж мова йшла про підліткову банду, яка займалася актами вандалізму та поширенням відео своїх нападів. Після початку розслідування найбільш активний учасник втік до Азербайджану, але був екстрадований до Росії.
Варто зазначити, що питання екстрадиції працює не завжди взаємно: цього року суд у Баку не дозволив екстрадувати до Росії колишню суддю з Красноярська Олену Хахалеву, яка здобула популярність через весільне відео за участю відомих російських артистів.
Експерти пов’язують серйознішу реакцію Баку з тим, що баланс сил у регіоні змінився. У 2020 році Азербайджан переміг у війні проти Вірменії, після чого посилив позиції в регіоні і заявив про себе як про лідера. Крім того, країна має найбільшу економіку серед держав Південного Кавказу, перевершуючи сумарне населення Вірменії та Грузії. Військова перевага Азербайджану стала очевидною, що змінило геополітичні пріоритети.
Інша важлива подія — повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, яке послабило московський вплив у регіоні. Хоча за кілька днів до війни президенти Путін і Алієв підписали декларацію про союзницьку співпрацю, реальних союзницьких відносин між Росією та Азербайджаном так і не виникло. Азербайджан визнає території України, захоплені Росією, окупованими та надає Києву гуманітарну підтримку.
Водночас Москва терпляче ставиться до Баку через роль останнього у міжнародних проєктах, що допомагають Росії долати суворі санкції. Азербайджан є транзитним вузлом не лише для ключових газопроводів, а й для транспортного коридору “Північ–Південь”, який відкриває Росії доступ до азійських ринків.
### Відносини без чіткого статусу: ні друзі, ні вороги
Британський історик та експерт з Південного Кавказу Том де Ваал зазначає, що “Росія більше не може дозволити собі підтримувати позицію жорсткого гегемона на Південному Кавказі”.
За словами заур Ширієва, наукового співробітника Берлінського центру Карнегі з дослідження Росії та Євразії, Азербайджан не шукає прямої конкуренції з Росією, проте рішуче заперечує монополію Москви на регіон.
Влада у Баку не хоче, щоб Росія посилила свій вплив у сусідній Грузії, особливо враховуючи, що через цю країну проходять ключові енергетичні та транспортні маршрути. Також публічна дипломатична криза з Росією має ще один адресат — Західні країни.
Експерт Кирило Кривошеєв окреслює це так: “Дистанціювання від Росії корисне Азербайджану для того, щоб приховати від Заходу власні проблеми”, посилаючись на численні факти переслідування журналістів і опозиціонерів в азербайджанських в’язницях.
Таким чином, за словами Заура Ширієва, Азербайджан і Росія не є ані близькими союзниками, ані ворогами, а радше перебувають на проміжному етапі відносин. Азербайджан ясно дає зрозуміти, що не готовий беззаперечно приймати дії Москви, особливо коли це зачіпає його національні інтереси.
