Президент Росії Володимир Путін не припинить військові дії в Україні доти, поки вартість війни для нього залишатиметься прийнятною. Таку позицію озвучив кандидат політичних наук, очільник Міжнародної асоціації малих міст Олексій Буряченко в ефірі телеканалу КИЇВ24.
За словами експерта, Росія не зважає на людські втрати і навіть повертається до застосування застарілої військової техніки, зокрема танків Т-62, які за технічним станом більше нагадують металевий брухт. Попри це, вони все ще можуть завдавати значної шкоди.
Нижче наведено ключові тези експертної оцінки:
– Путін продовжуватиме воєнні дії, поки не усвідомить, що їх тягар призведе до його поразки.
– Поточні успіхи російських сил на таких напрямках, як Дніпропетровщина, Сумщина та інші регіони, слід розглядати скоріше як політичні заяви, а не як справжні стратегічні перемоги.
– Росія готується до нової фази конфлікту, який може розпочатися через 2–3 роки після потенційного перемир’я.
– Контроль над економічно та логістично важливими регіонами — Дніпропетровською, Запорізькою областями та Одеським регіоном — є для Москви одним із стратегічних пріоритетів.
– Без потужного міжнародного тиску на Кремль війна в Україні здатна тривати тривалий час.
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Кремль намагається залучити до війни проти України нових союзників, при цьому прикриваючи свої дії «гуманітарними проєктами» в Росії неподалік кордону з Україною. Зокрема, існує план направлення до Росії зведеного загону інженерних військ із Лаосу, хоча не виключається, що лаоські солдати можуть виявитися у ролі гарматного м’яса.
Із відкритих джерел, зокрема довідника Military Balance, відомо, що станом на 2024 рік чисельність народної армії Лаосу становить 29 100 осіб, з яких 25 600 служать у лавах сухопутних військ.
Таким чином, ключові моменти, які варто відзначити:
1. Військова агресія Росії зберігається, оскільки її керівництво поки що визнає війну виправданою за ціною втрат.
2. Російська армія активно використовує техніку радянських часів, водночас не соромлячись залучати до боїв навіть застаріле озброєння.
3. Поточні просування на фронті мають більше символічний, ніж стратегічний характер.
4. Москва розглядає контроль над ключовими регіонами України як засіб посилення економічного та логістичного впливу.
5. Без ефективного міжнародного тиску перспектива швидкого завершення війни наразі залишається примарною.
6. Кремль активно залучає до бойових дій нових військових союзників, включно з країнами Південно-Східної Азії, прикриваючи такі дії «гуманітарними місіями».
7. Загальна чисельність військових Лаосу дозволяє ймовірно оцінити масштаби потенційного залучення цієї країни до конфлікту.
