Росія посилює атаки на Київ: удари по мостах, транспорті та комунікаціях у центрі уваги
Москва інтенсивно поширює свої удари по столиці, завдаючи шкоди не лише енергетиці, а й мостам, транспортній системі, зв’язку та іншим об’єктам міської інфраструктури. Про це пише швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung (NZZ), яке зауважує, що такими діями росіяни намагаються максимально ускладнити життя киян і зробити місто менш комфортним для проживання. Особливу увагу журналісти звертають на атаки саме по мостах через Дніпро, які щоденно використовують сотні тисяч людей.
Київ: мости як артерії міста
Розділений Дніпром, Київ міцно тримається на великих мостах, які з’єднують центральну частину з лівобережними районами. Величезний потік щоденних пересувань цими шляхами означає, що будь-які перебої мають масштабні наслідки для транспортного сполучення:
- В ніч з четверга на п’ятницю кілька мостів через річку зазнали обстрілів дронами;
- Південний міст і міст Патона були повністю перекриті;
- Міст “Метро”, який обслуговує як автомобільний, так і залізничний рух, працював тільки в одному напрямку.
Ці проблеми ускладнили не лише внутрішньоміські перевезення, а й сполучення зі східними регіонами країни, адже всі три мости пов’язані з важливими трасами до Чернігова, Полтави та Харкова.
Широка кампанія ударів по різних сферах
За даними NZZ, атаки на мости — це лише частина масштабної операції Кремля. Вже навесні Росія почала цілеспрямовано бомбардувати заправні станції. Згодом інтенсивність ударів по пасажирських поїздах зросла, а також постраждали:
- прикордонні пункти;
- дані-центри інтернет-провайдерів і операторів мобільного зв’язку;
- енергетична інфраструктура, що особливо актуально з настанням осені.
Ці удари створюють численні незручності для жителів столиці: виникають перебої з транспортом, зв’язком та електропостачанням. Пам’ятною стала масштабна атака 30 вересня, після якої багато районів Києва знову залишилися без світла, викликаючи тривожні спогади про минулу зиму без тепла та електрики.
Атаки на цивільні об’єкти і новий рівень загроз
Важливою стала інформація про обстріли житлових і соціальних об’єктів. Зокрема:
- 1 жовтня російський дрон поцілив у школу під час занять; діти та викладачі вчасно сховалися в укриття, постраждалих немає;
- у понеділок під обстріл потрапила Академія наук;
- тижнем раніше дрон пошкодив пологовий будинок.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував ситуацію у соцмережах, заявивши, що Росія відмовилася від будь-яких обмежень і стриманості.
Заяви Кремля і їхні наслідки
За інформацією українських спецслужб, Володимир Путін нібито оголосив, що «правил більше немає». Цю заяву NZZ не може самостійно підтвердити, але зазначає, що в серпні Путін уже натякав на кардинальні зміни у веденні війни, назвавши удари України по російських цілях «відкриттям скриньки Пандори».
Варто зазначити, що обидві сторони застосовують дрони для атак економічних цілей:
- Україна зосереджується на об’єктах нафтової галузі та складах інтернет-магазинів, що зазвичай розташовані поза густонаселеними районами;
- Росія, навпаки, б’є по більш населених і життєво важливих об’єктах.
Київ у фокусі російських ударів
Попри атаки на інші області, саме столиця України стає головним центром обстрілів. Лише в вересні в Києві було оголошено повітряну тривогу понад 200 разів, а найбільш інтенсивна хвиля тривала майже цілий тиждень.
Наслідки для киян виходять далеко за межі безпосередньої небезпеки:
- обмеження функціонування підприємств;
- перебої в навчальному процесі;
- проблеми із зв’язком і енергопостачанням.
Виклики для української ППО
Однією з ключових проблем є робота протиповітряної оборони України. NZZ зазначає, що вже довгий час країна испытывает дефіцит ракет для систем ППО, особливо дорогих боєприпасів для комплексів Patriot. Крім того, Росія дедалі частіше застосовує швидкісні безпілотники з реактивними двигунами, які важко виявити та збити через їхню швидкість і висоту польоту.
Передбачається, що щомісяця Москва виробляє близько 3000 таких дронів, продовжуючи збільшувати обсяги виробництва. Це створює додаткове навантаження на українську систему ППО, оскільки найбільша концентрація атак припадає на Київ та інші великі міста.
Чи поїдуть кияни на зиму?
Невпинні обстріли негативно впливають на життя городян, тож деякі мешканці столиці вже замислюються про переїзд до більш безпечних західних регіонів на зимовий період. Людей лякають не лише безпосередні удари, а й:
- можливі перебої з електропостачанням;
- перешкоди в опаленні;
- складності із транспортом і засобами зв’язку.
Ці фактори створюють неабияку напругу для мешканців і ставлять під сумнів комфорт і безпеку життя в столиці найближчими місяцями.
Реакція Президента України
Володимир Зеленський прокоментував заяви Володимира Путіна щодо нібито втрати Україною державності та неспроможності існувати самостійно. За словами Президента, такі висловлювання чітко відображають справжню мету Росії у цій війні — нав’язати свою волю і контролювати країну.
