Президент Російської Федерації Володимир Путін опинився в найслабшій позиції за весь період свого правління. Літній наступ на фронті зазнав фіаско, водночас країна стикається з глибокою економічною кризою в тилу, що свідчить про серйозне загострення ситуації.
За даними газети The Telegraph, армія Росії щодня втрачає до 800 військовослужбовців без помітних успіхів на фронті. Одночасно українські безпілотники завдають постійних ударів по енергетичній інфраструктурі РФ на відстані понад 2000 кілометрів від лінії фронту. Яскравим прикладом стало недавнє ураження Антипінського нафтопереробного заводу в Західному Сибіру.
Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк зазначає, що цей удар був несподіваним для російської еліти, яка не очікувала подібних операцій від України. Загальний обсяг виведених з ладу основних нафтопереробних потужностей Росії перевищує 38%, за даними компанії «Нафтогаз».
Унаслідок цього Росія змушена імпортувати паливо з Китаю, Південної Кореї та Білорусі. Крім того, у 20 регіонах країни запроваджено нормативи на використання пального, зокрема обмеження продажу на автозаправках до 30 літрів на заправку.
Нафтова галузь, що тривалий час була ключовим джерелом доходів державного бюджету, переживає стрімке падіння:
– Видобуток нафти знизився до 9 мільйонів барелів на добу.
– Доходи від експорту впали до мінімальних показників за останні три роки, приблизно до 546 мільйонів євро на день.
– Аналітики Goldman Sachs прогнозують, що через падіння світових цін добовий видобуток може впасти ще більше — до 7,5 мільйонів барелів.
Для Кремля це означає значне скорочення валютних надходжень і збільшення ризику фіскальної нестабільності. У відповідь Москва розглядає непопулярні заходи, зокрема:
– Запровадження так званого «податку на паразитизм» для непрацюючих громадян.
– Надання тиску на банки з метою стимулювання кредитування оборонного сектору.
Хоча російська армія зазнає істотних втрат на фронті, військово-промисловий комплекс продовжує функціонувати на повну потужність. Західні експерти попереджають про можливість нової ескалації конфлікту, яку Путін може розпочати, щоб уникнути повної поразки. Андрій Загороднюк підкреслює, що зараз настав момент найбільшої небезпеки для Європи за останні десятиліття, оскільки Кремль традиційно підвищує ставки у моменти власної вразливості.
Серед потенційних цілей для цієї ескалації називають:
1. Республіку Молдову.
2. Сувалкський коридор.
3. Місто Нарва в Естонії, де компактно проживає значна кількість етнічних росіян.
Додатковим фактором нестабільності є підтримка Росії з боку Китаю. За інформацією джерел серед спецслужб, Пекін зацікавлений у тому, щоб Москва залишалась втягнутою у війну, що відволікає увагу США від Азійсько-Тихоокеанського регіону. Міністр закордонних справ КНР Ван І відкрито заявив, що Росія є важливим складником стратегії Китаю у глобальному протистоянні.
Андрій Загороднюк порівнює теперішню ситуацію із Кримською війною ХІХ століття, коли Російська імперія зазнала поразки не лише на полі бою, а через економічне виснаження держави. На його думку, для Путіна цокає годинник, і ця економічна криза може стати визначальною.
Однак, чим ближче Росія до критичної межі, тим більш небезпечною вона стає для регіону. Тому Захід має залишатися пильним і бути готовим до різних складних викликів, які можуть виникнути в найближчому майбутньому.
