Український історик, доктор історичних наук, професор та публіцист Ярослав Грицак поділився власними думками і припущеннями щодо можливих варіантів завершення війни в Україні, а також перспектив розвитку країни після закінчення бойових дій. Про це інформує «Главком» з посиланням на інтерв’ю історика для «24 Каналу».
Можливі сценарії завершення війни в Україні
Ярослав Грицак вказав на найбільш реалістичний варіант припинення війни — так званий «корейський сценарій». Цей сценарій передбачає замороження лінії фронту, подібно до перемир’я між Північною та Південною Кореєю в період 1950–1953 років, зі створенням демілітаризованої зони. Президент України Володимир Зеленський не виключає такого розвитку подій.
Історик зауважив, що реалізація такого сценарію можлива лише за певних умов, зокрема, якщо «щось станеться», наприклад, якщо Володимир Путін або піде з політичної арени, або зміниться особисто. На даний момент цього не видно, адже війна являє собою особистий конфлікт одного тирана. «Хоч я не стверджую, що з його відходом війна одразу припиниться, проте з’являється шанс на реальні переговори», — зазначив Грицак.
На запитання про припущення, що Росії знадобиться 130 років для повної окупації України, професор навів приклад Першої світової війни та капітуляції Німеччини: в 1917 році офіцери британської армії жартували, що при поточних темпах фронт дістанеться Рейну за 170 років, але країна сколапсувала вже за півтора року.
Він підкреслив, що російська агресія є війною на виснаження, а результат залежить від того, хто зможе довше витримати тягар бойових дій. Війна не триватиме понад століття, втім перемагає той, хто не зламається і не сядеться за стіл переговорів або не зазнає повного колапсу.
Грицак додав, що ситуація є складною і непередбачуваною — обидві сторони можуть зазнати колапсу. Росія демонструє ознаки внутрішньої слабкості. Крім військових дій, дуже важливо вести інформаційну роботу серед населення, щоб підтримувати реалістичні очікування, адже завищені сподівання, які не справджуються, ведуть до розчарувань.
Історик акцентує, що війна ведеться не лише на фронті, а й у столицях країн, і можливий розпад Росії як імперії можливий через внутрішні заворушення, невдоволення серед найближчого оточення Путіна, які можуть початися у Москві. За його прогнозом, це завершиться усуненням Путіна— через проблеми зі здоров’ям чи переворот — після чого оточення лідера може спробувати відірвати себе від його дій і заявити про готовність до діалогу, аналогічно тому, як сталося після смерті Сталіна.
Перспективи розвитку України після війни
Щодо майбутнього країни, Ярослав Грицак виділяє два можливі сценарії:
-
Найгірший варіант — Україна зникне як самостійна держава або опиниться знекровленою, зі слабким політичним класом та населенням, яке масово виїжджає зі країни. Така держава буде стагнувати і не розвиватися, існуючи лише як назва на карті. Це країна, якої Путін не втратив, але й ніхто інший її не отримає.
-
Позитивний сценарій — Україна здійснює необхідні реформи і стає успішною країною на кшталт Тайваню, Сінгапуру або Південної Кореї. Для цього потрібні дві умови:
- Проведення системних внутрішніх реформ, які нині відсутні, а також політичний клас, готовий їх реалізувати.
- Політичний проєкт та активна участь інтелектуальних експертів, які здатні це забезпечити.
Історик наголошує, що Україні самотужки не вдасться досягти цих цілей, оскільки жодна країна, що пережила і завершила війну, не впоралася без зовнішньої допомоги. Важливою складовою є активна політична діяльність України та співпраця з міжнародними партнерами.
Грицак підсумовує, що завдання держави — максимально уникнути найгіршого розвитку подій і наблизитися до найкращого сценарію. Проте для цього потрібна політична воля, компетентність, енергія та відповідна програма від політичного класу. Саме від політиків залежить реалізація цих амбіцій, а не від істориків.
Раніше «Главком» повідомляв, що війна входить у нову фазу, а перспективи України на перспективу малоймовірні стосовно сценарію «Перемога і сталий мир», який залежить не від внутрішніх чинників, а від зовнішніх обставин.
