Генеральний директор футбольного клубу «Оболонь» Олександр Різниченко поділився деталями засідання клубів Української Прем’єр-Ліги (УПЛ), що стосувалося реформування арбітражної системи у національному чемпіонаті.
Ініціатива зустрічі
Питання змін у суддівстві піднімалося ще в минулому сезоні. Представники Української асоціації футболу (УАФ), зокрема генеральний секретар Ігор Грищенко та арбітриня Катерина Монзуль, брали участь у відповідних нарадах. Тоді ж було ухвалено рішення відправити делегацію клубів до однієї з європейських країн для детального вивчення організації суддівства. Обрали Німеччину, куди поїхали представники ФК «Полісся» та клубу з Кривого Рогу. Після повернення вони доповіли свої спостереження, на основі яких був розроблений проєкт реформ.
Під час вчорашнього засідання 16 клубів УПЛ одноголосно підтримали цей проєкт, затвердивши його за основу та вирішивши направити його до УАФ для подальшого опрацювання. Після отримання зворотного зв’язку від асоціації планується проведення наступної робочої зустрічі з метою визначення позиції УАФ і можливих напрямків змін.
Основні положення проєкту
- Створення незалежного органу управління арбітражем, до складу якого увійдуть представники УПЛ, Професіональної футбольної ліги (ПФЛ) та УАФ. Цей орган замінить нинішній закритий Комітет арбітрів.
- Забезпечення прозорості в рішеннях суддівського складу — відкритість для клубів, оперативні пояснення помилок арбітрів і публічні вибачення у разі допущених прорахунків.
- Впровадження контролю за рейтингом арбітрів із публічним оголошенням результатів, а також впровадження механізмів відповідальності, зокрема тимчасове або перманентне переведення до нижчих ліг у разі суттєвих помилок.
- Встановлення практики публічного оголошення рішень ВАР із поясненнями на стадіоні.
- Підвищення професійного рівня арбітрів через:
- відкриття суддівських шкіл та академій,
- залучення до навчання колишніх футболістів,
- оновлення кадрової політики в Комітеті арбітрів, що наразі сформований переважно із сімейних династій.
Позиція щодо подальших дій та взаємодії з УАФ
Олександр Різниченко підкреслив, що наразі очікується офіційна реакція УАФ. Попередньо між представниками асоціації йшла погоджувальна робота, включно із візитами до Німеччини та консультаціями з німецькими колегами. Проте остаточне ставлення УАФ до проєкту залишилося невідомим.
У разі відсутності підтримки асоціації клуби розраховують на допомогу журналістської спільноти та футбольних експертів для промоції ідей реформи. Для прозорості та залучення думок пропонується організувати круглий стіл із медіа на УПЛ ТБ, де фахівці та журналісти зможуть обговорити проєкт і внести власні пропозиції.
Щодо термінів, то одностайних строків не встановлено через можливі організаційні та кадрові обставини. Втім, офіційно подане звернення до УАФ передбачає відповідь протягом 30 днів, що законодавчо врегульовано в Україні. Якщо позиція буде позитивною, реформа продовжуватиметься в міжсезонний період, коли визначатимуться деталі функціонування нового органу, критерії оцінки роботи арбітрів, а також їхні повноваження.
Відповідальність і подальші кроки
Головним завданням Комітету арбітрів, за баченням клубів, залишається підготовка та оцінка суддів, а також рекомендації щодо їх призначення на матчі різних рівнів, включно із молодіжними. Новий орган має відповідати за контроль якості і призначення премій арбітрам, а також за корекцію їхнього кар’єрного напрямку в разі недостатньої професійності.
Таким чином, український футбол стоїть на порозі системних змін у суддівстві, спрямованих на посилення прозорості, підзвітності та професіоналізму арбітрів на всіх рівнях. Уже зараз усі 16 клубів УПЛ виступають за необхідність впровадження цих реформ і готові докласти максимум зусиль для їх реалізації.
