У другому таймі мадридського дербі, коли гра вже втратила інтригу, камера зафіксувала Флорентіно Переса. Президент «Реала» сидів на трибуні і безтурботно водив пальцем по телефону. Можливо, він замовляв піцу чи перевіряв курс біткоїна. А може, просто згадував, як його молодий геній, Луїс Алонсо, систематично зазнає поразок у ключових матчах проти «Атлетіко».
Нічого нового не трапилось: поразка в січні від «Баєра» й чергова невдача з «Реалом». Спершу ситуація здавалася контрольною: «Реал» вийшов вперед із рахунком 2:1, і фанати вже діставали шампанське. Проте перевага була крихкою, мов паперова парасоля під зливою.
«Атлетіко» згадав, як зламати суперника: вони терпляче вистояли, поки «Реал» почав вірити у перемогу, і після цього розгромили опонента. Серлот зрівняв рахунок, Альварес забив двічі, а Грізманн, який вийшов у доданий час, поставив глузливу й безжальну крапку в матчі.
Фінальний результат 2:5. Королі Європи виглядали як ошукані туристи на метро. Після гри Алонсо вийшов до мікрофона і чесно визнав: «Це боляче». Він виглядав людиною, що усвідомила неспроможність команди тримати темп ані ногами, ані розумом.
Тренер невпевнено пояснював ситуацію, згадуючи про швидкість і недолік інтенсивності, ніби звітував перед батьками про провал на іспиті. Втім, навіть цього разу він не намагався шукати виправдання в діях арбітрів чи випадкових обставинах. «Жодних виправдань», — підкреслив він.
Цей підхід заслуговує на повагу, оскільки результат не був випадковістю. «Атлетіко» домінував удвічі: 13-6 за ударами по воротах. Особливо принизливо виглядало те, що Алонсо замінив у завершальні хвилини матч із такими зірками, як Вінісіус, Мбаппе, Родріго, Мастантуоно та Гонсало — гравцями, які зазвичай асоціюються з голами, проте цього разу продемонстрували безпорадність.
Атака «Реала» не знала такого ганебного відступу в мадридському дербі з 1960 року.
Луїс Алонсо прокоментував: «Можливо, враховуючи подальші виклики, цей удар піде на користь». Він додав: «Прогрес завжди проходить крізь важкі дні». Хоч ці слова і звучать розумно, вони не зовсім відповідають менталітету клубу, де термін «негайно» зазвичай означає «запізно». Терпіння ніколи не було міцною валютою в Мадриді.
У контексті кадрових проблем варто згадати про травми — у команди відсутній Рюдігер, а на кількох позиціях помітна нестабільність. Та основна проблема криється не в цьому. Поразка від «Атлетіко» ставить під сумнів здатність команди Алонсо втримуватися у важливих протистояннях із топ-суперниками.
Розгром від «ПСЖ» із рахунком 1:4 на клубному чемпіонаті світу спершу списували на процес адаптації нового тренера і обмежений час підготовки. Проте пройшло вже понад три місяці, і відмовки перестали звучати переконливо.
Ось кілька ключових аспектів матчу:
-
Несподівана заміна Гюлера — єдиного гравця, що несе ідею та креативність у гру — призвела до остаточного провалу. Цей хід тренера став ключовим моментом, який добив і без того катастрофічну ситуацію на полі.
-
На полі гравці, яких ще недавно вважали майбутнім клубу, не впоралися з тиском:
- Дін Хейсен у центрі захисту був тінню самого себе.
- Альваро Каррерас на лівому фланзі став справжньою дірою в обороні.
- 18-річний Мастантуоно, який недавно виглядав найактивнішим, розпочав матч на лаві запасних, поступившись місцем Джуду Беллінгему, який лише-но повернувся після травми і став символом поразки.
У недільній пресі «Реал» не захищали: найбільшу критику отримав саме Алонсо через заміну Гюлера — відсутність цього гравця позбавила команду будь-якої іскри.
Проте ще гірша реальність полягає в тому, що у центрі поля немає гравців, які здатні творити справжню гру. За весь матч команда здійснила лише два удари у площину воріт — обидва стали голами (Мбаппе та Гюлер). Решта ж виглядала лишень як сценографія.
Шість попередніх перемог тепер сприймаються як випадкові успіхи над слабкими суперниками. Видання As охарактеризувало команду як «биків без рогів».
Попереду у «Реала» Ліга чемпіонів. Суперник виглядає неконкурентним — «Кайрат» із Алмати, новачок турніру, який нещодавно зазнав розгрому з рахунком 1:4 від «Спортинга».
Втім, 11 годин перельоту на край світу та нові проблеми із складом додають напруги цій зустрічі. Карвахаль пропустить місяць через травму литки, а Александер-Арнольд вже другий тиждень лікується від пошкодження. У команди фактично немає доступних правих захисників.
Та головний удар припав не стільки на кадрові втрати, як на бойовий дух.
Карвахаль — єдиний, хто підтримує дисципліну та відкрито говорить про проблеми. Після принизливого рахунку 2:5 він сам вийшов до преси і висловив те, про що всі думали, але боялися говорити вголос: «Занадто багато похвали».
У цих словах міститься більше правди про сьогоднішній «Реал», ніж у всіх офіційних заявах Алонсо про швидкість, інтенсивність і «важкі дні».
Фото — Getty Images / Global Images Ukraine
