Колишній гравець «Шахтаря» Олександр Сопко прокоментував низку невдалих виступів національної збірної України у відборі до чемпіонату світу 2026 року.
Він зазначив, що після вересневих матчів, зокрема поєдинку проти Азербайджану, до команди надійшло чимало критики. Олександр підкреслив, що при тому, що Сергій Ребров очолює збірну вже більше ніж два роки, і регулярно відвідує матчі внутрішньої першості, щоб робити певні висновки, загалом команда не демонструє ні гри, ні результатів.
На запитання, у чому ж причина такого стану справ, Сопко відповів наступне:
1. Основна проблема полягає у зниженні рівня українського чемпіонату.
2. Існує відчуття, ніби футбол залишився на рівні нульових років, коли в єврокубках виступало кілька команд. Хоча теоретично ці часи позаду, на практиці команда не може переграти середнячків із Кіпру, Ізраїлю та програє збірній Греції. Це свідчить про зниження класу футболістів.
Журналісти та медіа часто хвалять українських гравців, відзначаючи їхній потенціал за кордоном, називаючи зірками. Проте насправді багато з них стоять на місці в розвитку і не відповідають очікуванням. Сопко виділив окремо Забарного, але звернув увагу, що:
– Циганков сьогодні мало грає.
– Мудрик змушений пропускати матчі через дискваліфікацію.
Якби ці футболісти були у формі, збірна мала б більше шансів демонструвати ефективнішу, результативну атаку.
Крім того:
– Українська команда відчуває значний дефіцит у атаці.
– Відсутні форварди світового класу, здатні на кшталт Мбаппе самостійно вирішувати долю зустрічі.
– Тренеру набагато простіше налагоджувати гру за наявності талановитих і сильних футболістів.
Що стосується роботи Сергія Реброва, Олександр підкреслив:
– Ребров — гарний клубний наставник, про що свідчать його досягнення.
– Для системної роботи й розвитку ігрової моделі тренеру потрібно працювати з командою в режимі 24/7.
– Позиція тренера збірної має інший характер — насамперед це менеджер мотивації, людина, здатна надихнути, стримати, навіть серйозно посварити і прийняти радикальні кадрові рішення.
– Саме мотивація часто є ключем до успіху у коротких турнірах, адже гравці повинні виходити на поле без страху, з повною віддачею.
Коли журналісти запитали, чи означає це, що Ребров вичерпав свої можливості і потрібні радикальні зміни, Сопко відповів так:
– Потрібно назвати тренера в Україні, який прийде, встановить нову гру та зможе «перетряхнути» команду.
– Частина гравців виступає за кордоном і звикла до іншого рівня вимог і підходів, вони вже сформовані особистості з власними поглядами.
– Футболісти не настільки прості, щоб спрацював класичний мотиваторський підхід: «помахав шашкою», посварився чи дав ляпас у роздягальні, як у легендарному випадку з Гаттузо.
Сопко додав, що найважливішим залишається рівень майстерності, якої багатьом нашим гравцям відверто не вистачає. Це ілюструє гра зі збірною Франції:
– Перший тайм відзначився обережною грою на власній половині, боязким та компактним оборонним футболом без активного нав’язування боротьби.
– Лише після серйозної розмови під час перерви команда заграла вільніше, ближче до свого потенціалу, що яскраво показало важливість моральної та психологічної підтримки.
Також він виділив одну з найбільших проблем українського футболу — відсутність навичок гри «один в один» та ефективного відбору м’яча. Це суттєво обмежує можливості застосування тактичних схем, адже важко грати, коли двоє пресингують, а третій займає напівпозицію. Щоб розвивати ці навички, потрібна клубна робота, яка наразі відсутня:
– Реброву довелося б збирати збірну на інтенсивні тренування по два рази на день та протягом тижня.
– Або подібна методика має застосовуватися у клубах, але через низький рівень чемпіонату це практично неможливо.
Таким чином, ситуація в українському футболі характеризується комплексними викликами, що пов’язані як із рівнем внутрішнього чемпіонату, так і зі специфікою роботи тренера збірної та майстерністю окремих гравців.
