У суботу, 6 вересня, відбулася кваліфікація Гран-прі Італії — шістнадцятого етапу чемпіонату Формули-1 сезону 2025 року. Очікувано, команда Макларен не змогла продемонструвати таку ж перевагу, як на попередніх етапах, і в повному складі поступилася Максу Ферстаппену з Ред Булл, який здобув поул і встановив низку нових рекордів. Однак кваліфікація запам’яталася не лише боротьбою за найкращий час кола, а й рядом інших інцидентів та несподіваних результатів — як позитивних, так і негативних. У цьому матеріалі розглянемо, як ці події вплинули на розстановку сил і чого слід очікувати в гонці.
### Ред Булл: стратегії і ключові рішення на шляху до поула
Після проведення перших практик було видно, що команда з Мілтон-Кінса є головним конкурентом Макларена у боротьбі за стартовий ряд, але при цьому залишалася значна можливість для удосконалення налаштувань. В останній практиці Ред Булл частково усунув свої проблеми завдяки відкоригованим параметрам.
Одна з найважливіших і найбільш обговорюваних тактичних новацій — повторення трюку, що вже був застосований на Гран-прі Лас-Вегаса 2024 року: обрізання заднього антикрила для зниження аеродинамічного опору. Це рішення позитивно позначилося на показниках швидкості (ілюстрація нижче).
Втім, RB21 не став найшвидшим ані на прямих ділянках, ані в поворотах, як планувала команда. Справжню силу Ред Булл і Ферстаппена складала ідеальна балансування машини, ефективні фази прискорення та гострота управління у шиканах. Ключовим фактором був талант Макса проходити повільні повороти після різких гальмувань із меншим навантаженням на антикрила — саме це вже допомогло йому раніше у Японії й стало вирішальним і на цей раз.
Ключові переваги на колі Ферстаппен демонстрував у наступних моментах:
1. Швидкий прохід першого повороту — на цій ділянці Макс виграв більше половини загального відриву.
2. Подальше нарощування переваги завдяки стабільності та мінімальній кількості помилок.
3. Значний виграш часу на розгонах після перших двох шикан.
4. Незначне відставання в середньошвидкісних віражах другого сектору, яке він компенсував на найшвидшій ділянці траси — після Аскарі.
Але чи гарантує цьогорічний поул успіх у гонці? Досвід Маямі та Сільверстоуна показав, що навіть впевнена кваліфікація не завжди забезпечує перше місце у недільній гонці. Однак нинішні умови відрізняються:
– По-перше, Ред Булл володіє вищим рівнем максимального темпу, що ускладнює обгін Ферстаппена;
– По-друге, у Макларена наразі немає достатньої швидкості, щоб ефективно тиснути в гонці, про що свідчать гоночні симуляції у п’ятницю.
Загалом, у Макса Ферстаппена дуже високі шанси на ще одну перемогу, можливо, останню в цьому сезоні.
### Макларен: перспективи та недоліки по ходу вікенду
Саме помаранчева команда вважалася фаворитом на поул, і навіть після рекордного часу Ферстаппена залишалося відчуття, що пілоти Макларена, зробивши ставку на проходження поворотів, не показали весь свій потенціал.
– Найкращим серед представників «папаї» був Ландо Норріс, хоча і він страждав від втрат часу при виході із шикан, особливо першої. Ця проблема турбувала його протягом усього вікенду.
– Головним провалом стала помилка під час першої спроби другого сегмента кваліфікації: виїзд за межі траси, що призвело до втрати швидкості і обережної їзди надалі.
– Найбільші втрати пілот зазнав на ділянках зв’язки 4-5 віражів і шикани Аскарі (повороти 8-9-10). Тут він їхав швидше Ферстаппена, однак проїхати ідеально не вдалося.
– Він краще впорався з ділянками перед Аскарі, особливо в зоні гальмування.
– Виникають сумніви: чи дійсно Піастрі проїхав ідеально, чи Норріс гірше виступив в окремих моментах.
– Водночас Піастрі мають слабким початок кола та розгін після першого повороту.
– Після двох сегментів обидва пілоти йшли практично на рівних, а в кінцевому підсумку трохи кращий час показав Норріс.
### Феррарі: максимальна швидкість і нестабільність управління
Команда Скудерія підійшла до домашнього Гран-прі в переконливій формі. Після практик швидкісний потенціал боліда вже не викликав сумнівів, але основною проблемою залишалася стабільність:
– Завдання полягало у забезпеченні передбачуваної поведінки і кращої керованості без втрати швидкості.
– Основна стратегія — максимізація швидкості, на відміну від Макларена, що робив акцент на ефективність у поворотах — логічно, що кожна команда орієнтується на власні сильні сторони.
– Низька притискна сила викликала нестабільність під час гальмувань і розгонів.
– Під час прискорень болід демонстрував рваний стиль через пробуксовки, а в поворотах був менш маневрений і недостатньо різкий.
– Пілоти Шарль Леклер і Льюїс Хемілтон змушені були більше атакувати поребрики, що негативно впливало на стабільність.
—
### Мерседес: вибір притискної сили і тактичні ризики
«Срібні стріли» залишилися останньою командою з топ-чотирьох, яка обрала вищий рівень притискної сили — схожий на Макларен. Водночас в англійському колективі це рішення цілком відповідає використанню їх сильних сторін, а для Мерседеса така конфігурація менш типовна.
– Логіка інших команд була зосередитися на оптимальних варіантах між рішеннями Ред Булл і Феррарі.
– Команда Мерседеса вирішила піти на ризик, але він не виправдався у кваліфікації.
– Проте під час гонки перевага у контролі за зносом гуми, яку дає більший притиск, може виявитися важливою.
– Якщо Феррарі та Ред Булл почнуть страждати через перегрів або швидкий знос шин, Мерседес зможе скористатися ситуацією.
Кімі Антонеллі кваліфікувався поруч із напарником, і з огляду на форму команди протягом вікенду цей виступ можна вважати успішним. Тепер його мета — підтвердити цей результат у гонці.