Гран-прі Угорщини стало підсумком першої половини сезону Формули-1 2025 року. Цей 14-й етап чемпіонату став останнім перед традиційною літньою перервою, що умовно розділяє чемпіонат на дві частини, хоча офіційний екватор сезону настав ще в Сільверстоуні.
За спиною залишилися чотирнадцять гонок, які подарували глядачам безліч драматичних, неочікуваних та навіть сенсаційних подій. Події, що розгорталися як на трасах, так і поза ними, значно впливали на хід чемпіонату, визначали розстановку сил та формували актуальне турнірне становище. Часто результати вікендів виявлялися несподіваними, що лише посилювало інтригу та здобувало додаткову увагу для фанатів.
Головною рушійною силою залишалася саме боротьба на трасі — вона визначала переможців і тих, хто залишався позаду, дарувала окремим учасникам перемоги, тоді як інші переживали розчарування. Наразі настав час підбити підсумки першої половини сезону і проаналізувати позиції команд та пілотів перед вирішальними етапами.
—
### Макларен: Лише Піастрі та Норріс залишилися в боротьбі
Помаранчева команда остаточно затвердилася як фаворит не тільки в Кубку конструкторів, але й в особистому заліку. Якщо на початку сезону Макс Ферстаппен бодай якось намагався кинути виклик і перебував поблизу в очковому рахунку, останні події докорінно змінили картину.
– Ландо Норріс та Оскар Піастрі тепер залишилися одними в гонитві за титул.
– У команди зменшилась кількість причин стримувати чи обмежувати їх, хоча раніше такі обмеження були майже непомітними.
#### Оскар Піастрі
Австралійський пілот у міжсезоння помітно додав у швидкості, скоротивши відставання від Норріса. Торік ситуація була зовсім іншою: команда мала швидкого і досвідченого Ландо Норріса, який міг протистояти Ферстаппену і претендувати на статус фаворита, а також Піастрі, що боровся переважно за окремі перемоги, поступаючись у темпі.
– В цьому році, хоч Піастрі й дещо поступається Норрісу за чистою швидкістю, їхня боротьба стала значно рівнішою.
– Показово, що австралієць лідирує в кваліфікаційних дуелях — після 14 етапів рахунок 8:6 на його користь, з порівною кількістю поулів.
– Вражає також його стабільність: після Гран-прі Угорщини Піастрі увійшов до трійки пілотів з найбільшою кількістю поспіль фінішів в очках (40 вікендів), поступаючись лише Максимум Ферстаппену (43) та Льюїсу Хемілтону (48).
Варто відзначити, що більшість його перемог припала на першу чверть сезону, під час якої Норріс мав проблеми з адаптацією до машини. Коли ж тиск на Піастрі посилився, він почав допускати дрібні, але помітні помилки — явище, яке раніше майже не траплялося. Яскраві приклади — Гран-прі Австрії та Угорщини, де блокування коліс у вирішальні моменти атак позбавляло його шансів на успіх.
Незважаючи на чудовий старт і лідерство, поспішати з висновками не варто: попереду ще десять гонок, а в кар’єрі пілота були короткочасні спади після сильних відрізків. Збереження стабільності залишатиметься ключовим чинником.
#### Ландо Норріс
Головною проблемою британця в минулому сезоні були не швидкість, а помилки, особливо на старті перегонів. Частину з них вдалося виправити, але нинішній сезон приніс нові виклики.
– Макларен залишається найшвидшим болідом останніх двох років, проте вибрана в міжсезоння стратегія оновлень виявилася невідповідною для Норріса.
– Машина стала надмірно “різкою”, особливо в задній частині, а важливим недоліком стало відчуття керма — він став “німим”, що заважало Норрісу оцінювати поведінку боліда.
– Оновлення в Канаді стали своєрідним “перезапуском” його сезону. Попри старт з задніх позицій, він наздогнав напарника і намагався його обігнати, але власна помилка спричинила аварію.
– Відставання від Піастрі збільшилося до 22 очок, і здавалося, перевага остаточно перейшла до австралійця.
Втім, після цього Норріс провів чотири високоякісні гонки, здобув три перемоги і значно скоротив відставання — зараз різниця між ним і Піастрі становить лише 9 очок. Це свідчить про те, що боротьба за титул залишається напруженою й жоден із пілотів не має переваги. Першу половину сезону вони провели у рівній боротьбі.
—
### Ред Булл: Амбіції Ферстаппена та становище другого пілота
Макс Ферстаппен наразі не має шансів на чемпіонство. Хоча впевнений старт нідерландця змушував вірити у інше, перемоги у Японії та Італії, а після Гран-прі Імоли різниця в очках з Норрісом і Піастрі була мінімальною, низка успішних виступів Макларена та спади самого Ферстаппена змінили ситуацію.
– Математично він все ще залишається в боротьбі, проте повторення рекордної серії Шумахера з п’яти поспіль чемпіонств малоймовірне.
– Змінити команду на наступний сезон Ферстаппен не зможе, оскільки контракт допускав розірвання лише за умови, якщо він опинився б поза топ-3 після літньої перерви, що стало неможливо після Гран-прі Бельгії.
– Зараз його основна мета — боротьба за бронзу з Джорджем Расселлом.
Особливе значення має оновлене керівництво команди — Лоран Мекіс замінив Крістіана Хорнера. Вплив цього кроку на результати і атмосферу в колективі залишається під питанням, проте новий керівник заявив про намір підтримувати розвиток другого пілота — Юкі Цуноди.
Щодо другого пілота:
– Цунода прийшов після несподіваного заміщення Лоусона, і питання состава команди стало стабільнішим.
– Після оновлень на Гран-прі Бельгії японський пілот покращив результати як у кваліфікаціях, так і в гонках.
– Хоча в Угорщині він вилетів у першому сегменті кваліфікації, по темпу був максимально близький до Ферстаппена — найкращі показники за всю свою кар’єру в Ред Булл.
– Після гонки Цунода одразу повернувся на базу для вдосконалення техніки та реалізації швидкості, щоб зберегти своє місце в команді.
—
### Феррарі: Помилки на всіх фронтах
Перед стартом сезону Феррарі анонсували масштабну революцію — 99% комплектуючих нового боліда змінилися. Модель SF-26 отримала кардинально переосмислене днище та передню підвіску, що стала тягнучою замість штовхаючої.
– Приріст швидкості був помітним, але з’явилися істотні труднощі з налаштуваннями і розумінням машини.
– Шарль Леклер завдяки досвіду зумів адаптувати агресивний сетап під себе.
– Льюїс Хемілтон, для якого це перший сезон із Скудерією, постійно стикалася з проблемами балансу і стабільності.
– Виявилися недоліки задньої підвіски: болід не міг працювати з низьким кліренсом без зносу днищної планки, через що доводилось жертвувати швидкістю — аж до етапу в Бельгії.
Замість очікуваної боротьби за титул «Феррарі» опинилася в ролі наздоганяючих, адже суперники, що обрали еволюційний підхід на основі минулорічних розробок, демонструють сталіше зростання.
Команда втратила мінімум дві реальні можливості для перемоги:
– В Монако, де болід був найшвидшим, у кваліфікації Макларен випередив їх, а поул Норріса позбавив Леклера шансу.
– В Угорщині після старту з поулу і лідерства Леклер зіткнувся з помилкою при піднятті тиску в шинах — це призвело до стрімкої втрати темпу, близько 2–3 секунд за коло.
Причини рішення варіюються – від побоювань за знос днищної планки до прагнення прогріти шини чи захистити шасі. Незалежно від причини це коштувало Феррарі не лише перемоги, а й навіть подіуму. Попереду ще десять гонок, і головною метою Скудерії є здобуття принаймні однієї перемоги, оскільки більшість технічних проблем, здається, вже вирішено.
—
### Вільямс: Алекс Албон — провідний пілот команди
Під кінець минулого сезону стало відомо, що Карлос Сайнс продовжить кар’єру у Вільямс після чотирьох років у Скудерії Феррарі. Тоді здавалося, що іспанець стане лідером команди й головним викликом для Алекса Албона, який на той час був беззаперечним №1.
– Албон пройшов складний шлях — після сезону в Ред Булл, де він був напарником Ферстаппена, він втратив місце і в 2021 році став резервістом.
– Проте початок нової ери за регламентом приніс шанс у Вільямсі, де Албон швидко став лідером, стабільно показуючи високі результати у порівнянні з менш конкурентними партнерами — Ніколасом Латіфі та Логаном Сарджентом.
Після низки провалів Сарджента в 2024 році його замінили на Франко Колапінто.
– Молодий аргентинець одразу викликав інтерес, нав’язуючи боротьбу Албону і регулярно здобуваючи очки.
– Це викликало питання: чи справді Албон настільки швидкий, чи грають роль слабші напарники?
– Протягом першої половини сезону відповідь стала очевидною — Албон залишився лідером з 54 очками та трьома фінішами в топ-5.
– Сайнс натомість має 16 очок, з найкращими результатами 6-м місцем у спринті та 8-м у гонці.
– Це лише його перший рік у Вільямсі, і хоча на окремих трасах він показує кращі результати, загалом поступається досвідченому колезі.
– Попереду ще десять етапів, аби іспанець міг виправити стартову невдачу в новій команді.
—
### Заубер: Ауді намагається зміцнитися, найближчий успіх і найкращий новачок
Минулорічний фінал сезону та передсезонні тести підтвердили, що Заубер лишається аутсайдером з відставанням, що дозволяє рідко боротися за очки. Попри те, що Ніко Хюлькенберг здобував бали завдяки вдалим виступам і певній долі везіння, темп команди відстав від конкурентів.
– Поворотним моментом стали нові правила про гнучкість крил, які набули чинності після Гран-прі Іспанії.
– Заубер, на відміну від попередніх років, відразу відчув приріст швидкості після оновлень.
– Подальші вдосконалення закріпили цей прогрес, що стало важливим сигналом для Ауді, яка очолить проєкт уже наступного року.
Ключові зміни у складі команди:
– Приєднання до колективу фахівців із провідних команд Формули-1.
– Зокрема, до Заубера прийшли колишній спортивний директор Ред Булл Джонатан Вітлі, який став керівником проєкту, та колишній технічний керівник Феррарі Маттіа Біното, який очолив технічну програму.
– Завдяки цьому команда пройшла шлях від випадкового 6-го місця в Австралії до стабільного набору очок у шести останніх гонках та бойового подіуму Хюлькенберга в Сільверстоуні — вперше в кар’єрі після 238 стартів.
Прогрес підкріплюється результатами новачка Габріеля Бортолето:
– У кваліфікаціях він випереджає напарника у співвідношенні 8:6, сім разів із яких — за останні дев’ять етапів.
– Якщо на початку сезону бразилець зазвичай поступався іншим дебютантам, то зараз постійно фінішує в заліковій зоні, включно з трьома із останніх чотирьох гонок.
– Після 14 етапів його можна вважати головним претендентом на звання найкращого новачка року, що є ще однією ознакою прогресу команди.
—
У підсумку, перша половина сезону Формули-1 2025 року подарувала чимало несподіваних поворотів та яскравих подій, а боротьба між командами і пілотами зберігає інтригу перед новими викликами. Наступні десять гонок можуть змінити розстановку сил і визначити справжніх лідерів сезону.
