Росія все частіше б’є по складах, логістичних центрах і великих розподільчих базах. Після таких атак у соцмережах швидко з’являються тривожні повідомлення про можливий дефіцит продуктів. У VARUS кажуть, що підстав для паніки немає.
Засновник мережі Руслан Шостак пояснив, що навіть за нинішньої інтенсивності ударів Росії знадобляться десятиліття, щоб знищити 90 відсотків українських складів. І це за абсолютно нереалістичного сценарію, коли Україна весь цей час не ремонтуватиме пошкоджені об’єкти, не орендуватиме нові приміщення і не будуватиме нові склади.
Тому сценарій, за якого країна раптом залишиться без місць для зберігання товарів, зараз не виглядає реалістичним.
Склади справді горять, але мова не про всю Україну
Удари по логістиці останнім часом стали відчутнішими. Особливо багато великих складських комплексів втратила Київщина.
За оцінкою Шостака, з початку повномасштабної війни в Україні було знищено близько 2,1 млн квадратних метрів сучасних складів класів А та Б+. Приблизно 1,5 млн квадратних метрів із них припадає на Київську область.
Цифра велика. Але вона не означає, що знищено більшість усіх складів країни.
Українська логістика – це не десять великих ангарів навколо Києва. Це тисячі об’єктів. Власні склади мають торговельні мережі, виробники, імпортери, дистриб’ютори та гуртові компанії. До цього додаються невеликі регіональні бази й орендовані приміщення.
Навіть якщо один великий центр повністю знищено, товар не зникає з країни разом із ним.
Його починають везти іншим маршрутом. Частину запасів перекидають на інші склади. Десь компанія домовляється про прямі поставки від виробника до магазину. Десь терміново орендує нове приміщення.
Це складніше і дорожче, але система продовжує працювати.
Чому Росії знадобилися б десятиліття
Саме про це говорив Руслан Шостак, коли оцінював можливість знищення 90 відсотків складської інфраструктури.
Російські удари можуть знищити конкретний склад. Можуть спалити товар на десятки або сотні мільйонів гривень. Можуть на кілька днів порушити постачання в окремі магазини.
Але одночасно бізнес шукає нові приміщення, ремонтує пошкоджені об’єкти та змінює саму систему зберігання.
Тому простий підрахунок кількості знищених складів не показує повної картини.
Якщо сьогодні компанія втратила великий розподільчий центр, це не означає, що через місяць вона працюватиме без складу. Вона може розділити товар між трьома меншими майданчиками або частково змінити логістику.
Саме через це повністю знищити складську систему країни набагато складніше, ніж просто атакувати окремі великі об’єкти.
Один удар може створити проблеми для сотень магазинів
Водночас применшувати наслідки атак теж не варто.
Великий розподільчий центр може одночасно забезпечувати десятки або сотні магазинів. Щодня через нього проходять вантажівки з молоком, м’ясом, овочами, побутовою хімією, напоями та іншими товарами.
Якщо такий склад знищено вночі, вранці компанія вже має вирішувати, звідки відправляти товар у магазини.
Саме тому після атак іноді виникають порожні полиці.
Але порожня полиця в конкретному супермаркеті ще не означає дефіцит у країні.
Наприклад, магазин міг не отримати ранкову машину з молочною продукцією. Наступну поставку привезуть з іншого складу або з іншого регіону. Це може зайняти більше часу, ніж зазвичай.
Для покупця результат простий. Сьогодні немає звичного йогурту або певної марки води. Через день-два товар знову з’являється.
VARUS уже відчув такі атаки на собі
Для мережі VARUS це не абстрактна тема.
Наприкінці серпня російська атака пошкодила склад компанії на Київщині. Було знищено значні товарні запаси. Працівники не постраждали, однак мережі довелося перебудовувати поставки.
Після удару покупців попереджали, що в окремих магазинах можуть виникати затримки та тимчасово не бути деяких товарів.
Саме так і виглядають наслідки удару по логістиці для звичайного покупця.
Не порожні магазини по всій країні, а кілька відсутніх позицій. Не місяці без продуктів, а затримка наступної поставки.
При цьому для самого бізнесу наслідки значно серйозніші. Разом із товаром можуть згоріти холодильники, стелажі, навантажувачі, автоматизовані системи та інше дороге обладнання.
А потім компанії доводиться буквально за кілька днів будувати нові маршрути для вантажівок.
Чому не варто бігти по десять пачок крупи
Після новин про удари по складах у частини покупців виникає знайоме бажання зробити запас.
Кілька упаковок води. Десять кілограмів крупи. Ящик олії. Консерви на кілька тижнів.
Саме така поведінка може створити проблему швидше, ніж сама атака.
У магазині є розрахований запас кожного товару. Якщо покупці беруть звичну кількість, його регулярно поповнюють і система працює нормально.
Якщо сотні людей за вечір вирішують купити в п’ять разів більше, полиця спорожніє навіть тоді, коли на складі ще є товар.
Саме тому Шостак закликає не робити панічних закупівель.
У VARUS не очікують системного дефіциту продуктів в Україні.
Тимчасово зникнути може конкретний товар. Наприклад, улюблена марка кави, певний вид крупи або напою. Але це зовсім інша ситуація, ніж реальна нестача продовольства.
Україна сама виробляє великі обсяги продуктів харчування. Торговельні мережі працюють із сотнями постачальників. Якщо один виробник або один маршрут тимчасово випадає, його часто можна замінити іншим.
Бізнес більше не хоче тримати все в одному місці
Війна поступово змінює сам принцип роботи великих торговельних мереж.
До повномасштабного вторгнення великий центральний склад був зручним рішенням. Товар привозили в один логістичний центр, а звідти щодня розвозили по магазинах.
Це швидко й дешевше.
Але під час війни один величезний склад стає надто великою ціллю.
Тому компанії все частіше розподіляють запаси між кількома майданчиками. Один може бути ближче до Києва. Інший в іншій області. Частина товару може їхати до магазинів безпосередньо від виробника.
Така система дорожча, але після одного удару мережа не втрачає одразу весь запас.
Серед рішень, які бізнес уже використовує
- оренда кількох менших складів замість одного великого
- перенаправлення вантажівок між регіонами
- прямі поставки від виробників
- запасні логістичні маршрути
- розподіл товарів між різними майданчиками
Паралельно ритейл обговорює з державою захист великих логістичних об’єктів.
Адже склад сьогодні – це не просто будівля з коробками. Це частина системи, від якої залежить, чи приїде вранці машина з продуктами до сотень магазинів.
Порожня полиця ще не означає дефіцит
Саме це зараз варто враховувати покупцям.
Після чергового удару в окремому магазині справді може тимчасово не бути певного товару. Постачання можуть затримати. Асортимент може стати меншим на день або кілька днів.
Але це не означає, що товар закінчився по всій Україні.
Російські атаки завдають логістиці великих збитків і змушують бізнес витрачати більше грошей на зберігання та доставку. Проте склади продовжують працювати, зруйновані маршрути замінюють новими, а товари перевозять між регіонами.
Тому заклик VARUS доволі простий. Купувати те, що потрібно, але не намагатися за одну поїздку до супермаркету створити запас на кілька місяців.
Саме панічний попит здатен залишити полицю порожньою значно швидше, ніж проблеми з постачанням.
