У вівторок, 5 серпня, київське «Динамо» провело перший поєдинок третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів проти кіпрського клубу «Пафос».
Ця гра офіційно була домашньою для української команди, однак, через повномасштабну війну, розв’язану російськими загарбниками, «біло-сині» змушені проводити єврокубкові матчі поза межами України. Зокрема, цей поєдинок, як і всі інші під егідою УЄФА, відбувався у польському місті Люблін, на стадіоні «Арена Люблін». Вже вдруге на трибунах цього стадіону за грою слідкували почесні гості — родини загиблих українських захисників, а також вірні уболівальники клубу, які приїхали підтримати улюблену команду.
Для сімей героїв цей захід значно більше, ніж просто футбольний матч. Це — повернення до трибуни, де колись знаходилися їх близькі. Вони мали можливість знову відчути знайому атмосферу, почути хвилюючі лозунги та, найважливіше, вшанувати пам’ять рідних.
Зокрема, матч «Динамо» — «Пафос» відвідали родичі таких військових:
- Олег «Беркут» Дидушко — давній фанат ФК «Динамо» (Київ) і представник колективу «Old Legion». Він був представником старої школи фанатського руху, який відвідав безліч українських і міжнародних міст разом із «Динамо». Олег знав часи, які вболівальники називають періодом романтичного фанатизму 1990–2000-х років і брав активну участь в численних футбольних і позафутбольних подіях того часу. Легенди досі ходять про його виїзди та пригоди разом із однодумцями на трибунах київського клубу.
Взимку 2013–2014 років він перебував на Майдані Незалежності в Києві, де був активним учасником Революції Гідності. 18 лютого 2014 року отримав поранення в ногу на вулиці Грушевського. Після початку російської військової агресії на Сході України добровільно вступив до Національної гвардії України. З травня по липень 2014 року проходив службу гранатометником у 2-му резервному батальйоні оперативного призначення НГУ і брав участь в АТО.
7 лютого 2015 року близько 22:30, під час служби на блокпосту біля міста Дебальцеве (Донецька область), група, у складі якої був Олег, потрапила під безперервний артилерійський та мінометний обстріл. Внаслідок бою він отримав численні осколкові поранення, несумісні з життям. За особисту мужність і високий професіоналізм у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України Олег Дидушко посмертно був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
- Володимир «Найт» Основенко — фанат київського «Динамо», з дитинства відпочатник сектору клубу. Спочатку відвідував матчі разом із батьком і невдовзі став активним учасником фанатського руху.
З перших днів широкомасштабного вторгнення Володимир приєднався до 112-ї (нині 241-ї) бригади 130-го батальйону сил територіальної оборони, де служив снайпером роти вогневої підтримки. Рота однією з перших була направлена на схід після завершення оборони Києва. Володимир брав участь у захисті Києва, звільненні Ірпіня, обороні Харкова, визволенні Харківщини, а також численних бойових операціях у Бахмуті та на Куп’янському напрямку.
Пізніше «Найт» воював на посаді снайпера, за час служби знищив не один десяток ворогів. Загинув 1 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванівське неподалік від Бахмута (Донецька область).
- Максим «Насим» Токарєв — фанат київського «Динамо», учасник колективу «Neighborhood». Вперше прийшов на фанатський сектор у шкільному віці, адже вся родина підтримувала «Динамо». Близькі згадують, що принципи фанатського руху та атмосфера на трибунах сильно вплинули на світогляд хлопця. Боротися проти несправедливості та відстоювати честь — характерні риси фанатського середовища, котрі сформували його погляди.
Як і більшість фанатів Києва, Максим брав участь у Революції Гідності. 18 лютого 2014 року 16-річний юнак рятував людей із палаючого Будинку профспілок на Майдані. В момент, коли будівля охопилась вогнем, Максим отримав поранення в ногу і вистрибував із другого поверху.
З початком повномасштабної війни «Насим» приєднався до 503-го окремого батальйону морської піхоти на Донеччині. У червні 2022 року отримав осколкове поранення, але після лікування повернувся в стрій, а вже в серпні був підвищений до командира підрозділу. Загинув 23 жовтня 2022 року в районі села Опитне (Донецька область) внаслідок підриву на нерозірваному вибуховому пристрої під час бойового завдання. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
- Ростислав «Джеррі» Терещенко — ще один палкий фанат ФК «Динамо» (Київ). Вболівати за столичну команду почав із юнацького віку, а в 2011 році приєднався до фанатського сектору. Має за плечима сотні виїздів та «Золотий сезон» 2013/14.
Ростислав був активним учасником Революції Гідності. У 2014 році, у 19 років, вступив до батальйону ОЗСП «Азов», де протягом трьох років навчався снайперському мистецтву. З початком широкомасштабного вторгнення він повернувся на фронт, спочатку служив у 4-му батальйоні роти особливого призначення Національної гвардії України, а в грудні 2022 року перевівся до 3-го полку Сил спеціальних операцій.
28 грудня 2023 року під час бойового зіткнення з ворогом у місті Авдіївка (Донецька область) отримав поранення. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Громадянська дружина Ростислава, Ярина Геращенко, поділилася словами вдячності:
«Ми дуже вдячні «Трибуні Героїв», яка нас об’єднала. Це частина нашої футбольної сім’ї. Ми цінуємо можливість продовжувати справи наших загиблих рідних, зокрема мого коханого Ростислава, який був у фанатському русі з 2011 року та дуже любив бути на секторі. Він із задоволенням розповідав про поїздки й виїзди. Для мене зараз важливо продовжувати те, що він любив, не лише для мене, а й для всіх родин загиблих воїнів. Ми виїжджаємо задля того, щоб продовжувати справу наших близьких.»
Вона також розповіла про поїздку:
«Дорога пройшла легко, ми приїхали з Києва, погуляли вечірнім Любліном, а вдень мали екскурсію. Щиро дякуємо організаторам за можливість познайомитися з містом, що стало домівкою для нашого улюбленого клубу під час єврокубкових матчів.»
ФК «Динамо» підтримав цю ініціативу як матеріально, так і морально: клуб повністю забезпечив трансфер, проживання, харчування та квитки на матч. Родини проживали у готелі, розташованому за 10 хвилин ходи від стадіону, у затишних номерах з видом на арену. Матч вони спостерігали з комфортної VIP-зони. Крім того, клуб створив середовище, де пам’ять і підтримка перебувають поруч.
Особлива подяка фонду «Трибуна Героїв» за значущу місію підтримки родин загиблих фанатів. Подібні ініціативи дуже цінні, адже саме пам’ять об’єднує клуб, фанатську спільноту та покоління.
Разом ми формуємо нові цінності — бути поруч з тими, хто підтримував та з тими, хто нині береже пам’ять.
«Динамо» — це не лише про футбол, це про єдність, повагу, взаємодопомогу та підтримку.
Підписуйтеся на Dynamo.kiev.ua у Telegram: @dynamo_kiev_ua — тільки найактуальніші та найгарячіші новини.
