Російська армія готує новий етап боїв на Донеччині. Однією з головних точок стає район Добропілля. Сюди перекидають бронетехніку, артилерію, нові підрозділи та сотні команд операторів дронів. Американський Інститут вивчення війни вважає, що Москва створює умови для механізованих атак восени 2026 року.
Масштаб підготовки добре показує одна цифра. За даними, які наводить ISW із посиланням на командира 1-го корпусу НГУ «Азов» Дениса Прокопенка, на Добропільському напрямку можуть працювати близько 1200 екіпажів російського центру безпілотних систем «Рубікон». Це приблизно третина сил цього підрозділу.
І дрони тут потрібні не лише для ударів по окопах. Росія намагається полювати на машини, дороги постачання, місця ротацій та евакуаційні маршрути. Тобто спочатку максимально ускладнити рух українських військ у тилу, а вже потім пробувати просуватися вперед.
Кремль стягує сили під Добропілля
Добропільський напрямок останніми тижнями стає дедалі активнішим. Українські військові повідомляють про прибуття нових російських підрозділів, більшу кількість ударних дронів та активнішу повітряну розвідку.
ISW також фіксує накопичення бронетехніки. До майбутніх атак можуть залучати сили російських 51-ї, 8-ї та 41-ї загальновійськових армій.
Особливо показовою стала ситуація з артилерією. Представник української бригади, яка воює в районі Добропілля, повідомив, що приблизно з 9 вересня росіяни почали підтягувати гармати ближче до передової. Одночасно збільшилася кількість ударів по українській логістиці, ротаціях та евакуаційних маршрутах.
Тобто йдеться не про перекидання одного штурмового полку чи кількох десятків машин. Російське командування поступово збирає одразу кілька компонентів майбутньої операції.
- бронетехніку
- артилерію
- штурмову піхоту
- ударні та розвідувальні безпілотники
- операторів БПЛА
- засоби для ударів по українському тилу
Разом це має допомогти російським військам створити умови для нового наступу.
Росія може повернути на поле бою великі бронегрупи
Останні місяці російська тактика часто виглядала зовсім інакше. Замість великих колон вперед ішли маленькі піхотні групи. По кілька військових намагалися пройти між позиціями, сховатися в посадці, зайти в населений пункт або накопичитися ближче до української оборони.
Під Добропіллям підхід може змінитися.
Денис Прокопенко повідомляв, що російські штурмові угруповання чисельністю приблизно 200 піхотинців можуть посилювати механізованими колонами орієнтовно до 50 одиниць бронетехніки. За його оцінкою, Росія може почати активніше використовувати такі атаки вже у жовтні.
Це не означає повернення до величезних колон зразка лютого 2022 року. Поле бою за цей час сильно змінилося. Тепер машину можуть помітити ще за кілька кілометрів від передової, а після цього по ній працюватимуть FPV-дрони, артилерія або інші засоби ураження.
Тому перед бронетехнікою росіянам потрібно максимально послабити українські дрони й ускладнити постачання на позиції.
Для цього під Добропілля перекинули «Рубікон»
Саме тут з’являється російський центр безпілотних систем «Рубікон». За оцінкою Прокопенка, на цьому напрямку зосереджено близько 1200 його екіпажів. ISW вважає таку концентрацію важливим сигналом підготовки до механізованих атак.
Завдання цих підрозділів значно ширше, ніж просто запуск FPV-дронів по окремих цілях.
Безпілотники шукають українські машини, виявляють позиції, контролюють дороги та коригують удари. Окремою ціллю стають українські оператори БПЛА.
Російські сили також збільшують глибину ударів. Український військовий, слова якого наводив ISW 15 вересня, окремо говорив про проблему російських дронів на оптоволокні. Проти них складніше застосовувати традиційні засоби радіоелектронної боротьби.
І тут стає зрозуміло, навіщо російській армії така кількість операторів саме біля Добропілля. Перед спробою прорвати оборону технікою противник намагається зробити українські дороги максимально небезпечними.
Під ударом дороги, евакуація та ротації
У війні 2026 року дорога до позиції може бути не менш важливою за саму позицію.
Якщо по ній неможливо регулярно привозити боєприпаси, воду та людей, забирати поранених і змінювати військових на передовій, обороняти ділянку стає значно складніше.
Саме по таких маршрутах росіяни зараз посилюють удари в районі Добропілля. 18 вересня українські військові повідомляли про збільшення кількості атак по логістиці, місцях проведення ротацій та шляхах евакуації. ISW пов’язує цю активність із підготовкою наступних операцій восени та взимку.
У російських військових оглядачів окремо з’являлася траса Т-0514 між Добропіллям і Краматорськом. Після заяв Міноборони РФ про нібито захоплення Золотого Колодязя російські блогери писали про можливість вогневого впливу на цю дорогу. Сам ISW станом на 18 вересня не підтверджував захоплення населеного пункту російськими військами.
Погода теж входить у російські розрахунки
На перший погляд осінні дощі та туман мали б лише заважати наступу. Але російські війська можуть спробувати використати погіршення погоди у своїх інтересах.
Коли небо затягнуте хмарами, видимість падає, а над полем бою з’являється густий туман, робота частини розвідувальних дронів ускладнюється. Це створює короткі вікна, коли техніку або велику групу піхоти простіше перекинути ближче до фронту.
Подібний підхід російські війська вже використовували на Покровському напрямку. Український військовий розповідав ISW, що противник може спробувати під прикриттям поганої погоди перекидати до Добропілля велику кількість військових механізованими колонами.
Є ще один сезонний фактор. Восени з дерев поступово зникає листя. Посадки, у яких невеликі групи могли ховатися від повітряної розвідки, стають значно прозорішими.
Саме тому ставка лише на маленькі піхотні групи може приносити менше результатів, а значення бронетехніки знову зростає.
Чому для Росії настільки важливе саме Добропілля
На карті Добропілля розташоване поруч із одним із найважливіших районів української оборони на Донеччині.
ISW називає систему Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка та Костянтинівка українським оборонним «поясом фортець». Російська армія вже тривалий час намагається підійти до цієї агломерації з різних боків.
Один задум передбачав рух із півночі через район Лимана та Святогірська. Інший передбачає тиск із південного заходу через район Добропілля та Покровська.
У перспективі ці два напрямки мали створити широке охоплення українських сил у центральній частині Донеччини. За словами командира 3-го армійського корпусу Андрія Білецького, російські угруповання планували рухатися назустріч одне одному в районі Барвінкового.
Але на півночі цей задум зіткнувся з проблемами.
Українська операція біля Лимана зламала одну частину плану
Протягом останніх місяців українські війська ліквідували значну частину російського виступу північніше Лимана.
17 вересня Андрій Білецький розповів про операцію «Вівальді». За його словами, українські сили зірвали російський план просування на цьому напрямку.
ISW також оцінює українські успіхи біля Лимана як серйозну перешкоду для початкового задуму російського командування. Росії тепер складніше реалізувати широке охоплення українського оборонного району одночасно з півночі та південного заходу.
Це робить події біля Добропілля ще помітнішими. Північна частина російського задуму зіткнулася з українською контратакою, але на півдні Москва продовжує збирати сили.
Російські атаки вже йдуть, але великого прориву немає
Попри всю концентрацію військ, говорити про великий прорив під Добропіллям поки зарано.
17 та 18 вересня російські сили продовжували наступальні дії в цьому районі. Водночас ISW не зафіксував підтвердженого просування.
Міністерство оборони Росії 18 вересня заявило про захоплення Золотого Колодязя на північний схід від Добропілля. Російські військові блогери приписували ці дії 35-й мотострілецькій бригаді 41-ї загальновійськової армії.
Однак на момент виходу звіту ISW не мав достатніх доказів, щоб підтвердити російську заяву.
В іншому районі південніше Добропілля аналітики за геолокованими матеріалами зафіксували російське проникнення поблизу Гришиного. Йшлося саме про інфільтраційну операцію, а не про масштабний рух фронту.
Це важлива різниця. На карті навіть поява кількох російських військових за передовими позиціями може виглядати як глибоке просування. Але невелика група, яка проникла через лінію оборони, ще не означає, що територія перейшла під стійкий контроль РФ.
Україна одночасно б’є по російському тилу
Поки Росія намагається порушити українську логістику, Україна працює по її тилових об’єктах.
Генеральний штаб повідомляв про удар по російському майданчику зберігання, підготовки та запуску дронів неподалік окупованого Донецька. Об’єкт розташовувався приблизно за 55 кілометрів від лінії фронту.
Геолоковані відео також показували удари по російській бронетехніці та вантажівках у районах Донецька, Пісків, Ясинуватої та Водяного.
Це та сама боротьба за тил, тільки у зворотному напрямку. Обидві сторони намагаються бити не лише по військових безпосередньо в окопах, а й по всьому, що дозволяє цим військовим продовжувати бій.
Жовтень може стати важливим для Добропільського напрямку
За оцінкою Дениса Прокопенка, нинішня російська наступальна кампанія з великою кількістю піхотних атак може поступово вичерпуватися у вересні. Після цього російське командування може зробити більшу ставку на механізовані прориви.
У такому разі найближчі тижні для РФ будуть періодом накопичення ресурсів.
Поки картина виглядає саме так. Під Добропілля перекидають броню. Ближче підтягують артилерію. На напрямку працює велике угруповання операторів «Рубікона». Удари по дорогах та українській логістиці стають інтенсивнішими.
Водночас саме накопичення сил ще не гарантує успішного наступу.
Станом на 18 вересня ISW не фіксував великого російського прориву на Добропільському напрямку. Натомість аналітики бачать підготовку поля бою до наступних атак. Якщо російське командування справді спробує перейти до більших механізованих штурмів у жовтні, район Добропілля може залишатися однією з найактивніших ділянок фронту восени 2026 року.
