Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) опублікував звіт, у якому детально аналізується нетрадиційна війна Росії проти Європи. Ця війна зосереджена на проведенні диверсійних операцій, які охоплюють критичну інфраструктуру, включно з військовими об’єктами, енергетичними мережами, системами зв’язку та підводними кабелями.
Основні результати дослідження:
– Росія проводить нетрадиційну війну проти європейських країн. Через кампанію диверсій, актів вандалізму, шпигунства та прихованих операцій Москва має на меті дестабілізувати європейські уряди, послабити суспільну підтримку України, накладаючи соціально-економічні втрати на європейський континент, а також погіршити колективну спроможність НАТО та Європейського Союзу реагувати на російську агресію. З 2022 року, паралельно із вторгненням Росії в Україну, інтенсивність цих нетрадиційних дій різко зросла. Попри невдачу Москви у досягненні головних стратегічних цілей, європейським столицям залишається складно адекватно реагувати на диверсійні операції, узгоджувати спільні позиції, координувати дії, розробляти ефективні заходи стримування і застосовувати до Кремля достатньо суттєвих санкцій.
– IISS сформував найповнішу відкриту базу даних, яка містить інформацію про підозрілі та підтверджені російські диверсійні акції проти Європи. Зібрані дані вказують на те, що російські диверсії спрямовані насамперед проти критично важливої інфраструктури. Операції мають децентралізований характер, і хоча служби безпеки та розвідки європейських країн б’ють на сполох через загрози, реакція НАТО, ЄС та держав-членів залишається недостатньою. Росія уникає відповідальності, використовуючи прогалини в законодавстві, зокрема через «гіг-економіку», що ускладнює атрибуцію та покарання. Починаючи з 2022 року та після висилки сотень російських розвідників з європейських столиць, Москва посилила вербування через онлайн-мережі громадян третіх країн, обходячи заходи контррозвідки. Хоч ця тактика забезпечила масштабність операцій, якість виконавців часто залишає бажати кращого: нерідко вони недостатньо підготовлені або погано оснащені, що робить їхню діяльність легшою для виявлення, нейтралізації або зірвання.
– Військова доктрина Російської Федерації глибоко інтегрує диверсійні дії проти національної критичної інфраструктури у комплексну концепцію гібридної війни. Європейська критична інфраструктура надзвичайно вразлива через занедбаність, спричинену тривалим браком оновлень, капітальних ремонтів і недостатнього фінансування як з боку урядів, так і приватних компаній. Російські атаки спрямовані не лише на безпосереднє стратегічне послаблення України, а й на ширше протистояння із західними країнами. Різні ініціативи, наприклад військова операція НАТО Baltic Sentry у Балтійському морі, мали певний позитивний вплив, проте брак бюджетних коштів та ресурсів гальмує вироблення довготривалої, системної стратегії відповіді на ці загрози. Окрім того, поки що невідомо, наскільки європейські столиці готові ефективно протидіяти нетрадиційній війні Росії на фоні інших пріоритетів національної безпеки.
Повний текст звіту доступний за відповідним посиланням.
