Так склалося, що у футбольному світі агентом гравця зазвичай виступає батько чи брат, тоді як прикладів матерів-агентів майже немає. Веронік Рабйо є винятком: вже понад десять років вона успішно керує справами свого сина, здобуваючи широку увагу. Вона – відкрита, емоційна та часом некоректна, через що дехто вважає, що саме вона відповідальна за те, що кар’єра Адрієна розвивається не так, як могла б. Проте ситуація значно складніша.
Перед матчем національних збірних Франції та України «Чемпіон» пропонує розповідь про цю незвичайну футбольну родину.
—
«Подібного гравця, як Адрієн, не можна просто так вигнати через звичайний конфлікт у роздягальні. Світ футболу наповнений брехнею, і всі це розуміють. Звичайно, тут також є неправда. У цьому спорті так чи інакше все зводиться до грошей», — зазначає Веронік Рабйо.
Раніше цього тижня Адрієна сенсаційно відрахували з клубу «Марсель», хоча він провів відмінний сезон, забивши 11 голів. Все сталося через сутичку.
Після поразки 0:1 у матчі з «Ренном» голкіпер «Марселя» Херонімо Рульї образливо звертався до вінгера Джонатана Роу дорогою до роздягальні, де до нього приєдналася ціла група на чолі з тренером Роберто Де Дзербі. Коли Роу відповів дратівливо, 30-річний Рабйо, як найвпливовіший у команді, схопив його за комір та відсунув на належне місце.
Почалася бійка, яку решта команди сприйняла легковажно, попри обмін ударами — Роу все одно перебував на трансфері, а Рабйо вважався лідером та улюбленцем тренера.
Через два дні сама Веронік зателефонувала до видання L’Equipe та повідомила, що італійський тренер відмовляється працювати з її сином через нібито недостатню відданість футболу.
Невдовзі клуб оголосив про продаж обох гравців, які брали участь у бійці, з дисциплінарних причин. Врешті-решт Адрієн був екстрено переведений до «Мілана», аби не залишитися без роботи щонайменше до січня.
Тренер збірної Франції Дідьє Дешам так прокоментував ситуацію: «Я не збираюся визначати, хто правий, а хто винен. Я піклуюся про Адрієна через те, що він зробив для нас. Мені було важливо знати, що він перебуває у гарному настрої», — і попри все викликав Рабйо на поєдинок проти України.
Веронік же запевняє, що «Марсель» звільнив її сина через його найвищу у команді зарплату та фінансові труднощі клубу. Сутичка стала лише приводом і ще одним світом неправди.
Вона усе життя веде боротьбу з, як їй здається, брехнею у світі чоловіків. І іноді вона таки має рацію.
—
«Я бачив, як діти приходять і йдуть, але не знаю жодної іншої матері, яка могла б робити те, що робить вона», — зізнається скаут «Манчестер Сіті» Баррі Пейтон.
Зустріч з родиною Рабйо сталася у 2008 році, коли Адрієн навчався в академії «Містян», де не було навіть гуртожитку. Його вразила історія сім’ї.
Батько Адрієна у 2007-му отримав параліч унаслідок аварії, тож Веронік опинилася сама з трьома синами — без грошей, підтримки чи заможних родичів, адже вона народилася в соціально нестабільних умовах.
Часто через борги їх навіть виселяли на вулицю, і кілька тижнів сім’я виживала на мінімумі у колі «вірян».
Талант Адрієна у футболі став для них порятунком, і Веронік не мала особливого вибору, окрім як підтримувати сина.
Агент Філіп Контоставлос зазначає: «Вона відчайдушно ненавиділа футбол, але ставила багато запитань. Була доброю ученицею, що вміє знаходити підхід до людей. Навчилася маневрувати в цьому середовищі, спочатку для себе незнайомому».
У «Манчестері» Родина Рабйо не прижилася. Веронік казала, що клуб порушив обіцяне, та агенти наполягають, що їм просто довелося жити в повній ізоляції.
Адрієн виростав підлітком, що потребував батьківської підтримки, яку отримував епізодично:
– «Батько лежав у лікарні в Осері, а я то був у Парижі, то в Манчестері. Від часу аварії я виходив на поле, ніби борюся за нього», — пригадує футболіст.
Оточення описує його як нервового, але впевненого в собі, котрий не слухав нікого, крім матері.
Вплив Веронік на сина був повним і невід’ємним: «Вона підтримує всі його рішення і навіть ініціює деякі з них», — писав Le Parisien у 2010 році, коли Адрієна прийняли до академії ПСЖ.
У 2012-му він не полетів на молодіжний збір до Катару, оскільки клуб відмовився взяти із собою і Веронік, яка прагнула повного контролю.
—
У 2013-му Ален Казанова із «Тулузи», де Рабйо грав на правах оренди, пригадує:
– «Я не мав проблем з Адрієном, але з Веронік мусив тримати дистанцію. Я не міг дозволити їй приходити на тренування — це створювало б для сина дискомфорт серед партнерів».
А схожа ситуація повторилася у 2014 році, коли директор «Роми» Вальтер Сабатіні вже погодив трансфер, але після зустрічі з Веронік все зірвалося.
Вона прийшла з братами футболіста і вимагала домовлятися безпосередньо з тренером, що викликало обурення.
За словами Сабатіні, таке спілкування неприпустиме, адже «якщо це станеться, вже наступного дня вона буде у роздягальні».
Веронік буквально спеціалізується на таких зустрічах, демонструючи владність та непокору авторитетам. Наприклад, колись вона чекала тренера ПСЖ Лорана Блана на парковці, аби «обмінятися взаємними образами» та проганяти його за допомогою сумочки.
Її безстрашність і одна ціль – доля сина – викликають повагу у близьких:
– «Веронік байдуже, чи говорить вона з Ноелем Ле Гре чи Насером Аль-Хелаїфі. Влада її не лякає, а навпаки — вона легко гримає дверима.
– Основне для неї – добробут та успіх Адрієна», — розповідає друг сім’ї.
У людей, що виросли на вулиці, відсутній страх посад чи етикету.
Проте коли Веронік заходить до кімнати, усі одразу встають: харизма, сила волі й уміння схилити до себе — саме це відчувають журналісти, котрі беруть у неї інтерв’ю.
– «Коли Адрієн закінчить кар’єру, я точно буду це трохи сумувати, хоча менше, ніж він. Хотілося б, аби про мене говорили менше пліток — людям подобається зображати мене наполовину божевільною. Але я рада, що син живе своєю пристрастю. Завжди бачу склянку наполовину повною», — каже вона.
—
Несамовитість — це сімейна риса, яка стала причиною багатьох суперечок та кричущих моментів.
1. Рабйо зі скандалом відмовився від місця в резерві перед ЧС-2018, розлютувавши тренера Дешама та всю Францію. Потрібно було два роки, аби тренер пробачив цю непокору.
2. У 2019 році Адрієна на півроку усунули від тренувань у ПСЖ, бо він відмовився продовжувати контракт. Гравець тренувався з дублем, а паралельно відвідував нічні клуби перед поєдинками Ліги чемпіонів та лайкнув пост екс-футболіста «Марселя» Патріса Евра, де той святкував гол «Манчестер Юнайтед» проти ПСЖ.
Веронік у цей час гостро висловлювалася: «ПСЖ тримає мого сина в заручниках. Скоро це буде сухий хліб, вода і карцер. Вони хочуть, щоб він виходив у піжамі о 9-й вечора й дивився їхні матчі по телевізору!»
Вона критикувала усіх — навіть голову французької федерації Ле Гре.
Між тим, за її кулісами відбувся трансфер Адрієна до «Ювентуса», за який вона отримала 10 млн євро комісійних, тоді як ПСЖ пропонував меншу суму.
Як неодноразово наголошувалося, у футболі все зводиться до грошей.
Зазначають, що Адрієн не мав клубних уподобань та не вболівав ні за один із клубів, окрім «Марселя».
—
Профіль гравця на полі досить унікальний:
– Поєднує в собі динамізм, футбольну інтуїцію, відмінну техніку володіння м’ячем.
– Проте його тіло нагадує шафу: удар по ньому – і він відштовхується на метр.
– За показниками просування м’яча у дриблінгу він входив у топ найкращих опорних півзахисників Європи ще у 2016 році.
– У 2021 році він став єдиним у «Ювентусі», хто відмовився відтермінувати виплати зарплат через пандемію, але наприкінці року подарував кожному колезі пляшку елітного бургундського вина.
Це справжній син своєї матері.
У той самий час Веронік влаштувала скандал під час матчу Євро-2020, коли Франція вилетіла від Швейцарії в серії пенальті.
Вона сиділа в ложі серед інших батьків і, коли Кіліан Мбаппе не реалізував пенальті, назвала його піжоном й закликала вжити заходів.
Мати Мбаппе Файза Ламарі пригадує: «Я була дуже розлючена! Те, що вона казала, не мало сенсу, а говорила це чоловікові в обличчя. Це була остання крапля. Я підійшла і підвищила голос, бо не могла допустити таку поведінку перед моїм молодшим сином, якому було 14 років. Тоді вона стала кричати і на мене».
Після цього їхні стосунки довго не відновлювалися, а згодом знову стали нормальними.
Мати Мбаппе додає:
– «Не можна вічно тримати образу. Я поважаю цю жінку».
З Веронік так переважно і відбувається — починається із гніву, переходить до прийняття, а далі багато хто доходить і до розуміння.
—
Журналіст RTL Філіп Санфурш зауважує:
– «Чесно кажучи, найжорсткіше її критикують через те, що вона жінка. Коли такі самі дії виконують батько, брат чи дядько, це навіть не обговорюється. Чоловікам прощають ексцеси».
Це дійсно має місце.
Веронік Рабйо — єдина жінка-агент у цьому бізнесі, яка працює самостійно. Якщо відбувається трансфер — її вважають професіоналкою, що дбає про інтереси сина, а якщо ні — її звинувачують у некомпетентності.
Журналіст Ромео Агресті підтверджує:
– «В англійських ЗМІ у 2022 році писали, що її вимоги щодо зарплати в «Манчестер Юнайтед» були «божевільними», але це перебільшення. Вона просила менше, ніж отримували деякі гравці команди».
Відомий експерт Фабриціо Романо спростовує звинувачення щодо контролю Веронік над Адрієном.
За його словами, вона живе в окремому будинку, щоб не втручатися у приватне життя сина.
Сам футболіст пояснює:
– «Ми давно домовилися так працювати. Вона займається питаннями поза спортом і комунікує зі ЗМІ. Це нормально, що вона відповідає на нападки. Вона моє щиття. Я тим, ким я є, завдячую їй».
Батько Адрієна помер у 2019 році так і не прийшовши до свідомості після аварії.
Тільки Адрієн знає, наскільки глибоко він міг би впасти без підтримки матері та даху над головою.
Крім того, Веронік просувала у світ високої моди свого іншого сина, Джеймса.
Вона також фінансує футбольний клуб маленького Альфортвіля, де Адрієн починав грати в дитинстві, а після перегляду телерепортажу надає фінансову допомогу Жан-Марку Босману, який живе у злиднях.
Ця жінка справді неординарна.
—
В «Мілані» невдовзі зіткнуться з усіма сторонами Веронік, бо вона наполягатиме на більшому, ніж клуб готовий дати — що неодмінно призведе до конфліктів.
Можливо, їй слід було зробити крок назад, аби кар’єрою сина керували спокійніше, але те, що вони пережили, досі тримає їх в напрузі й не допускає компромісів.
Вирішення усіх питань у цій сім’ї приймають виключно троє синів та мати.
При цьому Веронік оптимістично говорить:
– «Я ніколи про жодне рішення не шкодую і беру відповідальність за кожен свій крок. Не можна зробити все ідеально. Я, мабуть, кілька разів помилялась, але завжди можна це виправити. Не буває ситуації, коли щось зіпсовано назавжди».
