Українська розвідка отримала нову інформацію про плани Росії, і в Києві вже готують відповідь. Про це Володимир Зеленський заявив 14 серпня після засідання Ставки Верховного головнокомандувача. Які саме кроки задумала Москва, президент не розкрив, але уточнив головне: Україна готує протидію та асиметричні контрзаходи.
І це далеко не єдина тема, яку обговорювали на Ставці. Військове керівництво розбирало, чого зараз найбільше потребує армія, скільки ресурсів потрібно на осінь і зиму, як швидше виробляти ударну зброю та чим посилювати захист від російських атак. Окремо говорили про реактивні перехоплювачі та українські далекобійні удари.
Розвідка передала нові дані про Росію
Зеленський повідомив, що українські розвідки оновили інформацію про подальші плани РФ. Подробиць тут небагато: ні конкретних напрямків, ні дат, ні можливих цілей Росії публічно не називають.
Натомість президент одразу сказав про підготовку відповіді. Йдеться не тільки про оборону в класичному розумінні, коли потрібно перехопити ракету чи втримати позицію. Словосполучення «асиметричні контрзаходи» передбачає ширший набір інструментів, якими Україна може створювати проблеми противнику там, де він цього не очікує.
У цю логіку вписуються далекобійні удари, атаки на військову логістику, склади, виробничі потужності та іншу інфраструктуру, яка допомагає Росії вести війну. Конкретні майбутні операції, зрозуміло, до моменту їх проведення ніхто не анонсує.
Нові дані розвідки з’явилися в момент, коли Кремль продовжує накопичувати ресурси для війни. Раніше українська сторона вже повідомляла про російські військові плани на 2026–2027 роки, а також про підготовку Москви до подальших мобілізаційних кроків.
Зброї потрібно більше, і чекати осені ніхто не збирається
Засідання Ставки не обмежилося доповіддю розвідки. Значна частина розмови стосувалася речей, від яких безпосередньо залежить ситуація на фронті: зброї, виробництва та грошей.
Серед напрямків, які зараз хочуть посилити:
- виробництво української ударної зброї;
- нові типи захисних систем;
- реактивні перехоплювачі;
- фінансування всього сектору оборони й безпеки.
Особлива увага — перехоплювачам. Росія регулярно використовує в атаках велику кількість ударних безпілотників, тому Україні потрібні не лише дорогі зенітні ракети. Один із напрямків — створювати дешевші та масовіші засоби, які зможуть збивати дрони ще на підльоті.
Не менш приземлене питання — гроші. До осінньо-зимового сезону залишилося небагато часу, а оборона потребує стабільного фінансування щодня: від закупівлі комплектуючих для дронів до виробництва боєприпасів, ремонту техніки та роботи оборонних підприємств.
Далекобійні удари переглядають буквально щотижня
Ще один напрямок, про який Зеленський говорив після Ставки, — так звані «далекобійні санкції». Так президент називає українські удари по цілях у російському тилу.
Їхній результат аналізують щотижня. Тобто військові не працюють за одним списком цілей місяцями. Якщо певний об’єкт уже втратив значення, а інший став важливішим для російської логістики чи військового виробництва, пріоритети можуть змінюватися.
Саме тому далекобійна кампанія виглядає дедалі менш випадковою. Україна намагається бити не просто далеко, а туди, де удар може створити для Росії реальну проблему: ускладнити постачання, скоротити виробничі можливості або змусити перекидати ресурси на захист тилу.
Паралельно аналізують і операції на середній дальності. Зеленський наголосив, що наявні українські можливості мають відповідати поставленим цілям, а отже, виробництво власних систем залишається одним із ключових напрямків.
До холодного сезону готуються вже в серпні
Окремий акцент Ставки — осінь і зима. Підготовка починається не тоді, коли температура падає нижче нуля, а зараз, коли ще можна збільшити запаси, прискорити контракти та наростити виробництво.
Це важливо ще й через досвід попередніх років. Росія використовувала холодний сезон для масованих атак по українській енергетиці, намагаючись одночасно тиснути на фронт і на цивільну інфраструктуру. Тому питання ППО, перехоплювачів і запасів озброєння напряму пов’язані з підготовкою країни до наступних місяців.
На Ставці також заслухали секретаря РНБО Ігоря Клименка щодо виконання попередніх рішень. Тобто перевіряли не тільки нові плани, а й те, що вже мало бути зроблено: де процес рухається нормально, а де його потрібно прискорити.
Окремо Зеленський згадав роботу українських спецслужб на тимчасово окупованих територіях. Йшлося про точкові операції проти колаборантів, які допомагають російським силам вести війну та причетні до дій проти України.
Усе це складається в одну картину: розвідка намагається заздалегідь зрозуміти наступні кроки Росії, військові готують варіанти відповіді, а оборонне виробництво має дати для цього достатньо зброї. Деталі російських планів поки залишаються закритими, але підготовка до них уже перейшла від розмов до конкретних напрямків — перехоплювачів, далекобійної зброї, фінансування та операцій спецслужб.
