Четвертого лютого 2024 року на стадіоні “Олд Траффорд” футбольний клуб “Манчестер Юнайтед”, відомий як “червоні дияволи”, здобув переконливу перемогу над командою “Вест Гем” з рахунком 3:0. Перший м’яч у ворота голкіпера “молотобійців” Альфонсо Ареоли забив Расмус Хейлунн, а дубль оформив Алехандро Гарначо. Значну підтримку своїм партнерам на полі на той момент надавав один із провідних футболістів “Ман Юнайтед” — 18-річний вихованець клубної академії Кобі Майну.
На перший погляд, цей матч міг би здаватися звичайним, але світлина, яка набула великої популярності у соціальних мережах, розповідає про інше. На ній Расмус Хейлунн, Алехандро Гарначо та Кобі Майну, сидячи на рекламних щитах, святкують забитий гол у ворота “Вест Хема”. Більшість фанатів одразу відзначили цих молодих гравців як “майбутнє Манчестер Юнайтед”. Проте подальші події достовірно виявили інші тенденції: і Гарначо, і Хейлунн були відправлені клубом в оренду — відповідно за “Челсі” та “Наполі”. Єдиним із трійці, хто залишився на “Олд Траффорд”, став Кобі Майну. Незважаючи на це, нині молодий футболіст має намір покинути “червоних дияволів”. Чому ж талант, що вважався майбутнім клубу, опинився в резерві у тренера Рубена Аморіма?
Чому Кобі Майну завоював прихильність вболівальників і тренера Тен Хага?
Історія футбольного шляху Кобі почалася із підтримки його батька, котрий віддав сина до секції у віці 4 років. Першим тренувальним майданчиком стала школа футболу “Чілд енд Гетлі”. Уже тоді Кобі відзначався відмінною технікою володіння м’ячем, активною грою, поєднуючи дриблінг із наполегливим прагненням забивати. Тренер із самого початку ставив перед ним складні завдання — удосконалювати якість пасу та освоїти удари лівою ногою, адже в дитинстві Майну володів лише вправністю правої ноги. Завдяки своїй працелюбності Кобі невпинно удосконалював свої навички.
Зрозумівши, що городські дитячі команди лишають мало викликів, тренер порадив батькам перевести хлопчика до футбольної академії “Фейлсуорт Дінамос”. Саме там, починаючи з шести років, Майну почав стрімко прогресувати. Молодим талантам із Манчестера, зокрема “Манчестер Юнайтед” і “Манчестер Сіті”, він потрапив у поле зору скаутів. Кілька місяців Кобі паралельно тренувався в обох академіях, а вибір на користь “Червоних дияволів” визначився з огляду на лояльніше ставлення тренерів до юних помилок.
Ключові аспекти становлення Кобі Майну як гравця:
- Особлива увага до фізичного розвитку, що допомагало вигравати боротьбу в єдиноборствах із старшими суперниками.
- Старанні тренування дальніх ударів і точності передач.
- Індивідуальні заняття в престижному центрі підготовки юних футболістів, де готувалися діти відомих футболістів, таких як Вейн Руні, Даррен Флетчер і Кун Агуеро.
- Безперечне лідерство в кожній віковій команді.
Дебют Кобі за основний склад “Манчестер Юнайтед” відбувся у Кубку ліги у січні 2023 року, а 19 лютого він вперше вийшов на поле в рамках Прем’єр-ліги, провівши відрізок часу у грі проти “Лестера”. На той момент Майну було 17 років і 10 місяців.
За часів Еріха тен Хага Майну виступав у півзахисті в суміщенні з Еріксоном або Каземіро. Йому довіряли створення атак, він чудово поєднував оборонні функції з організацією гри, брав активну участь у розіграшах і міг успішно вибиратися з-під пресингу суперника. Півзахисник володів відмінним корпусом, вміло захищав м’яч і передбачав гравців опонентів на декілька кроків вперед. Кобі став ключовою фігурою команди вже в першому сезоні за тен Хага, коли йому виповнилося 18 років. Високі очікування були покладені саме на нього як на найбільш перспективного молодого півзахисника клубу.
На початку сезону 2023/2024 років “Манчестер Юнайтед” зіткнувся з труднощами на шляху, поступово втрачав очки і стабільне місце в трійці лідерів АПЛ. У цьому періоді команда демонструвала непередбачувані результати, але у всьому був яскравий виняток — молодий Кобі Майну. За словами відомого експерта Гарі Невілла, саме Майну виглядав більш впевнено та спокійно, ніж решта команди.
Тренерський штаб дійсно цінував потенціал Кобі, але основною проблемою залишалися часті незначні травми гравця. Проте як тільки медичний персонал давав добро, Майну негайно з’являвся на полі, демонструючи вплив на гру:
- Активно шукав вільні зони.
- Створював численні гольові моменти для партнерів.
- Здійснював результативні удари.
У березні 2024 року Гарет Саутгейт запросив Кобі до національної збірної Англії для участі у товариських поєдинках. У матчі з Бразилією Майну провів на полі 15 хвилин, а у грі з Бельгією — 74 хвилини. Літом 2024 року Кобі поїхав у складі збірної на чемпіонат Європи. На початкових стадіях турніру він переважно виходив на заміну, але з 1/8 фіналу проти Словаччини, через чвертьфінал зі Швейцарією, півфінал із Нідерландами і до фінальної зустрічі із Іспанією відіграв у стартовому складі. З появою Майну англійська команда вийшла на новий рівень, загравши більш агресивно й привабливо.
Кобі Майну і проблема під керівництвом Рубена Аморіма
У листопаді 2024 року “Манчестер Юнайтед” очолив новий головний тренер — Рубен Аморім. Клуб зіштовхнувся з серйозними труднощами, і разом з командою “потонув” і Майну. Протягом сезону 2024/2025 молодий півзахисник залишався на полі дедалі рідше, перетворившись із основного гравця на резервіста. Особливо показовою стала фінальна гра Ліги Європи 21 травня 2025 року: після пропущеного гола на 42-й хвилині “шпаки” зберігали перевагу, а “дияволи” не могли нічого вдіяти. За кілька хвилин до кінця матчу тренер випускає Майну замість Патріка Доргу — ця пізня заміна виглядала як відчайдушна спроба змінити хід гри, але було вже запізно.
В літнє трансферне вікно 2025 року Кобі звернувся до керівництва клубу з проханням надати йому можливість піти в оренду, адже ігровий час надзвичайно важливий для молодого спортсмена. Особливо враховуючи, що напередодні чемпіонату світу футболіст має надію виступити не з лав запасних, а безпосередньо на полі. Однак і клуб, і тренер відмовили в цьому, заявивши, що Майну залишається ключовим гравцем “Манчестер Юнайтед”. Проте статистика ігрового часу зворотна: на матч з “Брентфордом” Кобі вийшов на поле лише 24 хвилини, 3 хвилини отримав у грі з “Челсі”, 28 хв — проти “Манчестер Сіті”, 45 хвилин — у зустрічі з “Бернлі”, а повний матч провів лише в Кубку ліги проти “Грімсбі”. Перші два тури АПЛ сезону 2025/2026 взагалі минули без участі Майну.
Основні причини такої ситуації можна пояснити наступним:
-
У Рубена Аморіма існують дві конкурентні пари півзахисників:
- Ману Угарте та Каземіро
- Кобі Майну та Бруну Фернандеш
-
Виграти конкуренцію з Бруну Фернандешем — практично неможливо:
- Португалець є найстабільнішим і найбільш продуктивним гравцем складу.
- Фернандеш рідко травмується — за шість років у клубі пропустив лише 16 днів (три матчі).
-
Стиль гри Майну не цілком відповідає тактиці тренера — Аморім вважає, що півзахисник має бути атлетичним і швидкісним, здатним постійно просувати м’яч вперед через паси чи ривки. Кобі ж явно не має необхідної швидкості.
-
Літнє бажання клубу придбати півзахисника “Брайтона” Карлоса Балеба, хоч і не здійснилося, стало сигналом для Кобі, що він не входить у групу основних гравців на сезон 2025/2026.
На цьому тлі змінилися і настрої самого футболіста. Подібно до колишніх партнерів по команді, таких як Алехандро Гарначо, до якого клуб ставитися як до “токсичного” гравця і відпустив без жалю, Кобі готувався розглянути варіанти змін. Проте Майну зберігав надії на краще майбутнє в футболці “Манчестер Юнайтед”.
Ситуація ускладнилась через те, що відсутність ігрової практики впливає на психологічний стан і мотивацію гравця. Вже з’явилися перші ознаки конфлікту: футболіст висловив вимогу про підвищення зарплатні — з нинішніх 20 тисяч фунтів на тиждень до 200 тисяч. Керівництво клубу наразі готове розглянути підвищення до 90 тисяч, що може стати приводом для суперечок.
В умовах, коли “Манчестер Юнайтед” прагне уникати внутрішніх конфліктів, Кобі може отримати шанс покинути команду в оренду вже під час зимового трансферного вікна. Якщо ні, його кар’єра під керівництвом Рубена Аморіма навряд чи подолала б стадію лава запасних, що ставить під сумнів його участь у збірній Англії на чемпіонаті світу.
Фото – Getty Images / Global Images Ukraine
