Осінь може стати переломним моментом: чому Москва та Київ активізували атаки на критичну інфраструктуру
Зараз Україна завдає ударів по російських об’єктах, які реально ускладнюють плани Кремля. Росія ж відповідає атаками на Одесу та портові термінали, намагаючись зірвати українську логістику, особливо коли ситуація з вивезенням зерна загострюється через наближення нового врожаю. Крім того, ворог цілиться в локомотиви, щоб паралізувати залізничний експорт. Таким чином обидві сторони готуються створити собі максимально вигідні умови для ймовірного заморожування конфлікту десь під кінець осені. Чи можливо, що переговори таки запустяться вже цієї осені? Про це видання “Коментарі” поговорило із провідними експертами галузі.
Удари по критичній інфраструктурі. Фото: відкриті джерела
Втрати інфраструктури як ключовий чинник для майбутніх переговорів
Політолог і консультант Володимир Фесенко підкреслює, що недавня зустріч між Марком Рубіо та Сергієм Лавровим була швидкою і радше малою за масштабом — це був зонд на переддень переговорів, а не самі переговори.
Важливий меседж від Рубіо — “потрібні нові ідеї”. Це фактично відмова від попередніх домовленостей, зокрема від “Анкоріджа”. Питання в тому, чи готовий Кремль обговорювати ці нові пропозиції. Коментарі Рубіо після зустрічі дають надію, хоч і дуже обережну, що мирні переговори можуть знову запрацювати. Для цього потрібна активніша позиція Сполучених Штатів. Москва погодиться говорити лише з Білим Домом, тому роль США буде вирішальною. Якщо вони наполягатимуть на припиненні вогню — можливо, виникне шанс для діалогу.
Зеленський під час свого візиту в США підійматиме це питання, можливо, навіть з Дональдом Трампом. Та наразі невідомо, чи є у Трампа бажання чи розуміння для більш рішучих кроків із тиску на Росію задля припинення бойових дій.
Втрати інфраструктури з обох сторін — суттєвий фактор, що впливає на передумови для переговорів, але це не гарантує їх початок у найближчий час, — підсумував експерт.
Обидві сторони налаштовуються на створення вигідних умов для потенційного заморожування конфлікту
Ігор Тишкевич, співзасновник аналітичної мережі “Research Solutions”, вказує, що:
- Удари України по РФ стали серйозним викликом для Кремля та змістили акценти переговорів у бік “нових ідей”.
- Пік таких атак, особливо на нафтову інфраструктуру, припаде на початок осені.
- Наступні кроки Кремля включатимуть активізацію малої нафтопереробки, щоб частково компенсувати втрати.
При цьому логіка російських ударів по Україні також має свої особливості: вони мало не щоденно атакують порти Одеської області, намагаючись призупинити морську торгівлю під час сезону вивезення урожаю. Коли порти блокуються, активізується залізнична логістика — і тут ворог викорисовує стратегію знищення локомотивів, які важко замінити через особливості колійної ширини та обмежену кількість в країнах-сусідах.
Таким чином, Росія прагне ускладнити логістичний ланцюг вивезення зернових і олій, водночас готуючись до загострення протистояння восени. Обидві сторони, очевидно, намагаються сформувати найсприятливіші стартові позиції для можливої паузи або заморозки конфлікту приблизно у жовтні-листопаді.
Фактори, на які звертає увагу Кремль:
- Росія хоче залишити США єдиним посередником у переговорах — таким чином зберігаючи контроль над процесом.
- Від початку 2025 року Москва фактично обговорюватиме лише ті пропозиції щодо заморожування, які погоджені з Вашингтоном.
- Візит президента Китаю Сі Цзіньпіна до США у вересні може змінити контекст переговорів, розширивши їх формат та ускладнивши стосунки Росії з США.
З цієї причини Лаврову важливо відновити ексклюзивність американського треку і продемонструвати певні “успіхи” Росії. Цей штабний маневр водночас має налякати партнера проблемами, які можуть торкнутися глобальної продовольчої безпеки.
Для України ж стратегічні цілі зводяться до двох основних напрямів:
- Підтримка плідної координації зі США, щоб максимально консолідувати підтримку у вигідний для себе спосіб.
- Просування теми продовольчої безпеки, особливо серед країн, які дотримуються нейтральної позиції, і серед азіатських партнерів.
Зокрема, планується активізувати дипломатичні зусилля, зокрема можлива поїздка українського міністра закордонних справ до Китаю, де буде піднята тема ризиків для світової продовольчої системи через блокади портів та інші збої, спричинені Росією. Йтиметься й про потенційні нові транспортні коридори після замороження конфлікту і про діючі наразі проблеми у логістиці внаслідок російських атак.
Також Україна має намір ініціювати неодноразові звернення, як-от екстрене засідання Ради Безпеки ООН щодо нападів на торгові судна у Чорному морі, хоча, звичайно, Москва прогнозовано відповідатиме звинуваченнями на адресу Києва.
