Після настання перших морозів Росія значно посилить масовані комбіновані повітряні удари по енергетичній інфраструктурі України, зазначає військовий аналітик, майор Збройних сил України у відставці Олексій Гетьман.
За його словами, противник зосередить атаку на обласних центрах України, серед яких особливу увагу приділять містам-мільйонникам, таким як Київ, Львів, Дніпро — фактично практично усім обласним центрам. Гетьман наголошує, що тактика ворожих дій не змінюватиметься, і Росія продовжить використовувати комбіновані удари ракетами та безпілотними апаратами типу “шахед” по об’єктах енергетики.
Можлива трансформація полягатиме в тому, що замість одноразових поодиноких залпів по багатьох цілях супротивник буде зосереджувати зусилля, застосовуючи десятки ракет проти однієї локації. Це ускладнить зусилля зі знищення ворожих атак і підвищить складність перехоплення. Незважаючи на таку зміну, експерт підкреслює, що ця тактика не є новою, а добре відома і описана в підручниках зі зенітно-ракетної боротьби.
«Те, про що йде мова, — це так звана “чорна тактика”. Однак не варто лякатися: це просто військовий сленг для позначення стратегії повітряних атак. Я закінчував зенітно-ракетне училище і вивчав ці методи ще давно. Суть тактики повітряних ударів не змінилася — змінилися лише засоби досягнення цілей, зокрема, через появу дронів», — підкреслює Гетьман.
Він також звертає увагу на те, що обговорення “нових тактик” радше є пропагандистськими наративами ворога, що створюють ілюзію непідготовленості та підвищеної загрози. Насправді всі можливі відігрувані сценарії атаки відомі, як і методи протидії їм, і все залежить лише від наявності достатньої кількості сил і технічних можливостей.
«Очевидно, що цієї зими посилення ударів по енергетиці стане ще потужнішим. Ймовірно, супротивник спрямовуватиме більше бойових засобів на одну ціль, оскільки підвищення кількості ракет збільшує шанс уникнення перехоплення. Навіть високоефективний ракетний комплекс Patriot перехоплює близько 70% цілей, тобто сім із десяти», — резюмував експерт.
—
### Про удари по об’єктах газовидобутку та загрози для України
Російські війська зараз роблять акцент на атаках саме по газовидобувних об’єктах України, намагаючись вразити газові сховища. Проте, за інформацією директора Центру дослідження енергетики Олександра Харченка, ці спроби поки що не мали вагомих результатів.
Основним напрямом ворожих ударів є компресорні станції і споруди очищення газу. Унаслідок цього Україна зазнала втрати значної частини власної видобувної потужності, що створює серйозні виклики для енергетичної безпеки.
Харченко наголошує, що у випадку пошкодження внутрішніх потужностей видобутку, необхідно нарощувати імпорт газу для стабілізації тиску у системі. За його словами:
– Вкрай важливо не лише збільшити імпорт газу вже зараз,
– але й заздалегідь спланувати обсяги імпорту на лютий-березень — період найнижчого тиску в системі і мінімальної віддачі зі сховищ.
—
### Останні новини про удари по Україні
Як повідомляв «Главред», близько опівночі 21 жовтня у Харкові під час повітряної тривоги пролунала серія потужних вибухів. Згідно з даними Повітряних сил, місто було атаковане російськими військами за допомогою керованих авіабомб (КАБ).
У той же час через нові ворожі атаки Чернігів залишився без електропостачання та водопостачання. Працівники КП “Чернігівводоканал” з 5:30 ранку 21 жовтня розпочали підключення об’єктів до резервних джерел живлення.
За словами заступника начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадима Скібіцького, противник змінив тактику ракетних і дронових атак, роблячи наголос на поступовому знищенні енергетичної інфраструктури в прикордонних регіонах і формуванні так званої “буферної зони”.
—
### Про Олексія Гетьмана
Олексій Гетьман народився 19 квітня 1962 року в Києві. Він — український військовий експерт і аналітик, майор Збройних сил України у відставці, ветеран російсько-української війни. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну активно коментує події війни у ЗМІ та на інтернет-ресурсах. У 2012 та 2014 роках брав участь у виборах до Верховної Ради України, однак не став народним депутатом.
—
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про неї редакції.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту «Главред».
