Італійські тенісисти Сара Еррані та Андреа Вавассорі поділилися з журналістами своїми враженнями після тріумфальної перемоги у фіналі Відкритого чемпіонату США в міксті. Цей успіх став для них вже другим поспіль у змішаному парному розряді.
У фінальному поєдинку італійський дует здолав пару Іги Швьонтек та Каспера Рууда. Ще напередодні, у півфіналі, їхня перемога була впевненою – вони легко перемогли Даніель Коллінс та Крістіана Гаррісона. За здобуття титулу спортсменам було присуджено мільйон доларів призового фонду.
Після гри Андреа Вавассорі поділився емоціями:
– Сьогоднішній вечір був неймовірним, атмосфера на стадіоні просто вибухова. Фінал відзначився високим рівнем гри та видовищністю, було безліч яскравих розіграшів. За останні два дні ми показали, що спеціалісти парного розряду — це справжні майстри свого виду спорту, і цей напрямок має великий потенціал для розвитку.
– Минулого разу, коли я говорив із Джоном Макінроєм у роздягальні, він зазначив, що ми робимо значний внесок у популяризацію парного тенісу. Це дуже надихає, адже підтверджує, що наш вид спорту може здобути ще більшу популярність за умови правильного маркетингу.
У свою чергу Сара Еррані висловила свою радість:
– Мені неймовірно приємно знову здобути перемогу на цьому престижному турнірі. Особливо відчутними були хвилини після поразки у другому сеті фіналу, коли підтримка Андреа надала мені додаткової енергії й віри у власні сили. Він чудово зіграв у вирішальному тай-брейку. Для мене це справді унікальний досвід і велике щастя.
Запитана про те, чи була вона впевнена у тому, що вони отримають запрошення на турнір, Сара чесно призналась:
– Відверто — ні, я не дуже вірила в це. Ми перебували в невизначеності, і для мене більше було «ні», ніж «так».
Андреа підтримав думку партнерки:
– Як на мене, якби ми не виступили з публічною заявою, навряд чи отримали б можливість змагатися у цьому турнірі. Ця ініціатива була дуже важливою, вона продемонструвала, що парний теніс може розвиватися і ставати масштабним. Глядачі заповнили стадіон і отримали задоволення від гри. Для нас було важливо показати, що формат працює, особливо під час божевільного тай-брейку з безліччю чудових розіграшів. Ми пишаємося тим, що тримаємо в руках цей почесний трофей.
Щодо переживань та емоцій під час турніру, а також про креативність Сари в одному з ключових моментів поєдинку, вона зауважила:
– Я сама не до кінця розумію, як зробила подачу знизу на матчболі. У минулому вже вдавалося виконувати подібні подачі, зокрема на Олімпійських іграх у півфіналі. Правда, я відчувала, що стандартна подача може призвести до подвійної помилки, тому ризикнула. Іноді така подача ставить суперників у скрутне становище через низький політ м’яча. Хоча ми і програли цей розіграш, цей момент вийшов досить незвичайним.
Вавассорі додав:
– Я на той момент спостерігав за суперником і навіть не помітив подачі Сари. Коли усвідомив, що сталося, зрозумів, що це був іконичний момент, який став несподіванкою навіть для мене. Щодо тиску — звісно, він був відчутним. Ми були тими, хто міг втратити все, тому поразка у матчі з Фрітцом та Рибакіній сильно б вплинула на репутацію парного тенісу. Багато хто вважав нашу поразку неминучою, тож цей успіх — доказ протилежного.
Спортсмени відзначили свій досвід і впевненість:
– Ми розуміємо цінність нашої команди і вже демонстрували це у фіналах інших турнірів Grand Slam разом із Сімоне Болеллі та іншими партнерами. Сара має багатий досвід участі у престижних матчах, що формує гравця та гартує психологічно. Такий турнірний тиск загартовує і робить спортсмена сильнішим.
У питанні про те, якими порадами вони б поділилися з Асоціацією тенісу США (USTA) для покращення турніру, Вавассорі відповів:
– Це складне завдання. Щоб залучити топових одиночників до парного розряду, потрібно ретельно підбирати дати проведення змагань. Цього року все відбулося ідеально, адже гравці мали час на відновлення, але у другому тижні Grand Slam це зробити складніше.
– Як член ради гравців, я намагаюся змінити ставлення до парного тенісу, показавши його величезний потенціал. Гравці можуть змінюватися, але продукт залишається цінним і цікавим. Потрібно більше хайлайтів і розповідей про гравців і їхні історії, тому що таких пар чимало і вони заслуговують більшої уваги.
Щодо впливу призового фонду у мільйон доларів, Андреа зауважив:
– Це справді значний прорив (усміхається). Звичайно, деякі інші пари були не в захваті через таку ситуацію, і я сам, якби не брав участі, відчував би розчарування. Минулого року все було чудово, але ця ініціатива є позитивною для розвитку спорту загалом. У майбутньому потрібно забезпечити можливості для найсильніших пар конкурувати на такому рівні.
Сара додала:
– Важливо розуміти, що це не просто гра за престиж, а й за фінансову винагороду. Чим краще люди будуть знайомі з парами, тим більший інтерес буде до них. Цього разу не всім вдалося потрапити на турнір, але спортсмени грають не тільки за честь, а й за гроші, і це має значення для багатьох.
Вавассорі також запропонував можливе рішення:
– Розширити основну сітку до 32 пар, що означатиме лише один додатковий матч. Головна проблема — календар, оскільки завершення турніру у Цинциннаті припадає на понеділок, що ускладнює організацію. Але такий крок дозволив би дати шанс сильним парам.
– Сьогодні ми були свідками зустрічі двох парникових спеціалістів із двома зірками одиночного розряду, що зробило матч особливо захоплюючим для вболівальників. Стадіон був повністю заповнений — такого розвитку подій ми не очікували. Організатори заслуговують на визнання за створення гідного спортивного дійства.
– Проте є і проблемні моменти. Зокрема, Аревало, який був першою ракеткою світу в парному розряді, і Синякова, володарка багатьох титулів Grand Slam, не змогли взяти участь. Ці питання варто розглядати для покращення у майбутньому.
У відповідь на питання щодо того, наскільки ця перемога емоційно значуща для Сари порівняно з олімпійським золотом, вона відповіла:
– Мені пощастило пережити багато емоційно яскравих моментів у кар’єрі. Турніри Grand Slam завжди викликають сильні почуття. Але, як я вже казала, поділити цей успіх з Андреа — це дуже особлива порадість. Спостерігаючи за його грою, я сама зростаю як тенісистка.
На прохання розповісти про своє святкування з «ударом головами» Сара відповіла:
– Це дуже весело і водночас особливо.
Андреа додав:
– Ми вигадали цей жест минулого року, імовірно, під час фінального чи півфінального матчу. Вона його почала, а я підхопив ідею (усміхається).
Щодо ролі досвіду в теперішніх матчах Сара підкреслила:
– У парному тенісі надзвичайно важливо розуміти не лише технічні аспекти, але й стратегії: влучно бачити кути, перехоплювати м’яч, миттєво змінювати позиції. Фахівці парного розряду володіють усіма цими навичками і вміють мислити тактично. Парна гра має свої тонкощі й специфіку.
Вавассорі погодився і додав:
– Для парного тенісу потрібні інші здібності, ніж для одиночного. Часто цей розряд недооцінюють, але це окрема спеціалізована дисципліна. В одиночці вся відповідальність на одному гравцеві, а в парі — це командна взаємодія та комунікація, що створює особливі відчуття.
– Парний теніс допоміг мені побудувати кар’єру, адже в родині не було багатьох ресурсів. Через гру в парах я швидше потрапив на турніри ATP та «челленджери», а мій рівень у одиночці також підвищився.
– Мій приклад показує альтернативний шлях. Багато хлопців, які не були готові до топ-рівня в одиночному розряді, через коледж стали сильними парними гравцями, як Скупскі чи Салсбері. Це може надихнути нові покоління. Парний теніс завжди був у тіні, але він існує і має своє значення як окрема дисципліна.
