Інформація від Південної Кореї: Україна просила тримати справу в секреті

Національна розвідувальна служба Південної Кореї оприлюднила, що саме Україна на початкових етапах переговорів наполягала на конфіденційності передачі двох військових з КНДР. У Києві побоювалися, що цей крок міг зашкодити подальшим домовленостям щодо обмінів полоненими. Разом із цим, у самій розвідці зізнаються — не мають підтверджень про наявність аналогічної угоди між головами держав.

Про це агенцію Yonhap проінформували представники NIS під час брифінгу перед парламентським комітетом з питань розвідки. Депутат від опозиційної Партії народної влади Ю Йон Ха поділився словами розвідки з журналістами.

«Україна попросила, щоб інформація залишалась суворо конфіденційною через побоювання впливу на переговори про обмін військовополоненими», — зазначив він.

За словами Ю Йон Ха, співпраця між південнокорейською розвідкою та Міністерством закордонних справ відбувалась у тісному контакті. У Сеулі й Києві одразу дійшли згоди тримати передачу військових у найсуворішій таємниці. Хоча чи існувала аналогічна домовленість на найвищому рівні президентів, у розвідці поки що не знають.

Загострення дипломатичної суперечки через публічні заяви

Віче скандалу почалося після виступу Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН, де український лідер розповів про передачу полонених військових з КНДР Південній Кореї. Це спричинило різку реакцію президента Південної Кореї Лі Дже Мьона, який звинуватив Київ у порушенні домовленостей про нерозголошення.

«Я не розумію, чому українська сторона так різко порушила домовленість і оголосила цю інформацію публічно, це дуже неприємно», — наголосив Лі Дже Мьон.

Водночас радник президента Зеленського Дмитро Литвин заперечив існування секретної угоди, наголосивши: приховувати долю полонених неправильно.

Водночас Сеул продовжує наполягати, що саме Київ з самого початку наполягав на конфіденційності, оскільки побоювався негативної реакції своєї громадськості на обмін військовими, серед яких були північнокорейські солдати.

Чи справді була домовленість про секретність? Різні погляди

Українська сторона категорично відкидає наявність будь-якої таємної угоди між президентами. За даними анонімного високопосадовця, усі подробиці передачі військових були відкрито обговорені влітку під час зустрічі міністрів закордонних справ, тому приховувати інформацію не було сенсу.

Обидва північнокорейські військові потрапили в український полон в січні 2025 року, перебуваючи на Курщині у складі контингенту Північної Кореї, відрядженого для підтримки Росії. Історія навіть ускладнила двосторонні відносини між Києвом і Сеулом, незважаючи на спільні інтереси в стримуванні військового співробітництва КНДР і Росії.

Варто зазначити, що Україна давно розраховує на підтримку Південної Кореї щодо постачання зброї та сучасних ракетних систем Patriot.

Інші пов’язані події

• Південна Корея підтвердила, що заздалегідь знала про потенційну публічну заяву Зеленського, хоч і без точного формулювання.
• Нещодавно КНДР здійснила серію запусків балістичних ракет біля свого східного узбережжя, що викликало засудження в Сеулі та Токіо.